25.Спадна віддача( продуктивність) змінного фактора виробництва та її роль у технологічному відборі товаровиробника.

Загальний обсяг виробництва, який досягається за певного залучення одного фактору при незмінному обсязі використання інших факторів, називається сукупним продуктом (TP). Середній продукт (МР) – показує середню віддачу (продуктивність) змінного фактора, тобто загальний обсяг продукції, що припадає на одиницю фактора (X). AP = TP/X. Граничний продукт(МР) – це приріст загального обсягу продукції досягнутий завдяки збільшенню використання змінного фактора на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів виробництва. МР = ТР/X, де ТР – приріст виробництва, X – приріст змінного фактору. Якщо витрати змінного фактора збільшувати у нескінченно малих кількостях, то граничний продукт виражатиме граничну продуктивність фактора виробництва. Виділяють чотири стадії виробництва: 1) поки АР, ТР, МР збільшується треба обов’язково збільшувати залучення змінного фактору виробництва. 2) Починає знижуватись МР, але інші показники ще зростають. Необхідно збільшувати обсяги виробництва. 3) Обсяг продукції максимальний, ТР все ще зростає, але АР вже знижується. 4) Слід припинити залучення ресурсу, тому що МР<0.

26.Ізокватна варіація факторів виробництва.

Двофакторна виробнича функція, або ізоквантна варіація факторів виробництва характеризує виробничий процес, в якому змінним є обсяг використання двох факторів виробництва. Ізокванта – це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації двох ресурсів, які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції. Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг виробництва продукції, тим далі від початку координат знаходиться відповідна ізокванта. Сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу продукції, називається картою ізоквант. Фактори виробництва є в деякій мірі взаємозамінними, взаємозамінність ресурсів в різних точках ізоквант різна. Взаємозамінність ресурсів характеризується граничною нормою технологічної заміни (MRTS). Ця величина показує на скільки одиниць має зменшитись виробниче споживання одного ресурсу в обмін на збільшення споживання іншого ресурсу на одиницю при умові незмінного обсягу виробництва. Наприклад норма технологічної заміни праці капіталом виглядає таким чином: MRTS_lk = -L/K , а капіталу працею MRTS_kl = - K/L.

27.Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення. Гранична норма технологічного заміщення працею капітала (MRTS_LK) визначається величиною капіталу, що може замінити кожна одиниця праці, не викликаючи збільшення чи зменшення виробництва. Цей показник подібний до граничної норми заміщення, що використовується при аналізі поведінки споживачів. MRTS_LK= -(-L/K).Випукла форма ізоквант показує, що гранична норма технологічного заміщення працею капіталу зменшується по мірі руху по ізокванті. Це означає, що кожна година праці може заміщувати все менше і меншу кількість годин роботи машин, коли капітал витісняється працею, а виробництво залишається на тому ж самому рівні. Причина зменшення граничної норми технологічного заміщення в тому, що фактори доповнюють один одного. Взаємодоповнення факторів вир-ва - одна з основних передумов теорії виробництва. Можливості взаємозаміщення факторів вир-ва знаходяться в діапазоні від випадку, коли фактори ідеально взаємозамінні, до виробничої функції із жорстко фіксованою пропорцією їх використання. Для побудови двофакторної ф-ції виробництва у графічній формі слід вибрати усі комбінації ресурсів, що забезпечують той самий випуск продукції і нанести відповідні точки на площину K, L. Якщо з’єднати ці точки, то отримаємо лінію незмінного випуску - ізокванту. Ізокванта - це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів (K, L), які дають змогу отримати однаковий обсяг в-ва продукції. Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг в-ва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта. Отже, різні комбінації факторів виробництва забезпечують вир-во певної кількостіті продукції, це означає, що ці фактори є взаємозамінними. Взаємозамінність вир-чих ресурсів у кожній точці ізокванти є різною. Для означення рівня взаємозамінності факторів в-ва використовують граничну норму технологічної заміни (MRTS). Вона показує, на скільки одиниць має зменшитися виробничече спож-ня одного ресурсу в обмін на збільшення кіль-ті споживання іншого ресурсу на одиницю за умови, якщо обсяг в-ва залишається незмінним. MRTS праці капіталом визначається: MRTS_LK= -(-L/K). Q=const, а капіталу працею MRTS_kl = - K/L. Ізокванти викор-ся при аналізі переходу умов від технічно менш забезпеченого процесу в-ва до більш забезпеченого. Можливості взаємозаміщення факторів в-ва знаходяться в діапазоні від випадку, коли фактори ідеально взаємозамінні, до виробничої ф-ції із жорстко фіксованою пропорцією їх використання. Розширюючи в-во для виготовлення більшої кіль-ті продукції, виробники залучають все більшу й більшу кіль-ть необхідних ресурсів, підп-во змінює масштаб в-ва. При цьому можливий різний ефект від масштабу в-ва. Якщо обсяг в-ва збільшується відчутніше, ніж обсяги викор-ня ресурсів, то це зростаючий ефект від зміни масштабу в-ва. Якщо приріст обсягу в-ва відповідає приросту витрат факторів в-ва, то ефект є сталим. Якщо зростання випуску прод-ції менше витрат факторів в-ва, то це ефект спадної віддачі від зміни масштабу в-ва.