
- •1.Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень.
- •2. Граничні величини та їх роль у мікроекономічному аналізі.
- •3. Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •4. Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •5. Аналіз змін у попиті й величині (обсязі) попиту. Чинники попиту. Поняття методи обчислення та сфери застосування.
- •6. Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •7. Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника
- •9. Вплив різноманітних ефектів(моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.
- •10. Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •11.Аналіз змін у пропозиції і у величині(обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •12.Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13. Концепція “надлишку” споживача та “надлишку” виробника як теоретичне обґрунтування взаємовигідності ринкового обміну.
- •14.Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •15. Закони Госсена, як теоретичне обґрунтування досягнення споживачем рівноваги.
- •16. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача.
- •17. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •18.Крива байдужості та бюджетна лінія як інструменти мікроекономічного аналізу.
- •20. Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •21. Залежність споживання від варіацій цін на блага. Побудова лінії “ціна - споживання” та лінії попиту.
- •22. Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту.
- •23.Технологічна і економічна ефективність без виробника.
- •24.Виробнича функція: поняття, види і параметри.
- •25.Спадна віддача( продуктивність) змінного фактора виробництва та її роль у технологічному відборі товаровиробника.
- •26.Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •28.Ефект збільшення масштабу виробництва та його відображення в характері виробництва та витрат.
- •29. Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •30. “Економічний” та “бухгалтерський” підходи до визначення витрат і прибутку підприємства.
- •31. Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
- •32. Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
- •33. Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом зміни варіації цін виробничих факторів.
- •35. Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •36. Концепція мінімально ефективного випуску та її прикладні аспекти.
- •37. Поняття “нормальний прибуток”, “чистий економічний прибуток”. Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємців.
- •37. Поняття “нормальний прибуток”, “чистий економічний прибуток”. Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємців.
- •38. Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •38. Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •39. Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •40. Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •41. Визначення оптимальних обсягів випуску за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку.
- •42. Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •43. Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •44. Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та
- •45. Економічний прибуток як чинник ринкової самоорганізації.
- •46. Поняття і види монополій
- •47. Ринкова (монопольна) влада товаровиробників: поняття, джерела, методи діагностування та стримування.
- •48. Вибір підприємством-монополістом ціни та обсягу виробництва.
- •49. Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •50. Вхідні та вихідні бар’єри, їх вплив на економічний стан виробника-учасника ринку.
- •51. Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •52. Цінова і нецінова конкуренція: сфери раціонального використання у поведінці учасників ринку.
- •53. Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •54. Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
- •55. Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •56. Порівняння ефективності різних моделей ринку.
- •Попит і проп-я на ринку праці.
- •60. Капітал як фактор виробництва
- •61.Інвестування.Визначення поточної(дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового володіння.
- •62. Земля як фактор вир-ва. Ек-на і земельна рента.
- •63. Часткова та загальна рівновага ринкової економічної системи.
- •64. Аналіз загальної рівноваги. Ефект зворотного зв’язку.
- •65. Парето-ефективний розподіл ресурсів.
9. Вплив різноманітних ефектів(моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.
Ринковий попит – це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни. Величина попиту часто залежить від навколишніх споживачів. Кожен споживач відчуваєна собі вплив смаків і переваг інших споживачів. Сучасна економічна наука особливо виділяє три найбільш типові форми впливу людей на споживача, які породжують в поведінці покупця три ефекти: - ефект приєднання до більшості (моди); - ефект сноба (покупець-сноб в жодному разі не придбає те, що купують всі).; - ефект Веблена (престижного, або демонстративного, споживання).У першому випадку споживач намагається купувати те, що купують всі. У другому випадку у споживача реакція на моду має зворотну спрямованість. У третьому випадку, споживач купує товари з метою справити враження на оточуючих.За рахунок ефекту доходу зміни в попиті на здешевлений товар викликані тим, що змінюється реальний дохід споживача. Якщо, наприклад, ціна на товар знизилась, реальний дохід споживача зростає і він змінює обсяг благ залежно від їх різновиду. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зниженні ціни збільшується, якщо неповноцінним – обсяг споживання зменшується.
10. Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
Пропозиція (S)— це кількість товару, яку виробник бажає та може запропонувати на продаж в деякий проміжок часу за певних умов. Індивідуальна S — кількість товару, що може запропонувати окрема фірма. Ринкова S — всі виробники товару на ринку. Обсяг пропозиції — це кількість товару, яку виробник пропонує на продаж за кожним рівнем ціни в одиницю часу за певних умов. На S впливають цінові та нецінові фактори — ціна товару, ціна альтернативних товарів, ціни на ресурси, технологія виробництва, податки і дотації, інші. Закон пропозиції стверджує, що чим вища ціна товару, за інших однакових умов, тим більше стимулюється виробництво і продаж саме цього товару. Ціна для виробників є не витратами (як для покупців), а доходом. Тому продавець намагається виробляти товари з більш високою ціною. Залежність між високими цінами та збільшенням пропозиції є такою: за високих цін на продаж пропонується більша кількість даного товару, ніж за низьких цін. Крива пропозиції - це графічна залежність обсягу пропозиції від ціни. На відміну від кривої попиту, ця крива при зростанні ціни товару має не відємну, а позитивну залежність між ціною та кількістю товару, що пропонується.
Ціна
Ц2
Ц1
К1 К2 Кількість
11.Аналіз змін у пропозиції і у величині(обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
Пропозиція показує кількість товарів і послуг, яка е у продажу за певною ціною.Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок в певному обсязі та в певний час.
Як і чинники, що визначають попит, чинники пропозиції також поділяють на об'єктивні та суб'єктивні.До об'єктивних належать економічні, соціальні, демографічні. До суб'єктивних чинників відносять психолого-традиційні, естетичні, природно-кліматичні.
Економічними чинниками є: рівень технології, організаційно-інфраструктурне забезпечення, сфера обігу; державне стимулювання ринкової конкуренції, переміщення капіталів.
Соціальні чинники — це професійно-кваліфікаційний склад робочої сили, суспільна престижність підприємства, розміри і активність підприємців, їхня економічна самостійність, рівень культури і спеціальної освіти учасників виробництва.
Демографічні чинники охоплюють: масштаби і характер залучення у виробництво і вивільнення робочої сили, розподіл працездатного населення за територією.
Психолого-традиційні чинники — це зміни смаків та уподобань споживачів, місцеві, національні традиції, виховання, релігійні звичаї.
Естетичні чинники включають зміни у моді, розвиток промислового дизайну.
Природно-кліматичнї чинники — це клімат, рельєф та місцезнаходження, флора і фауна.
Однак надалі головну увагу при розгляді чинників пропозиції ми приділятимемо ціновому чиннику.