1. Жовтобрюх м.А. Курс сучасної української літературної мови / Жовтобрюх м.А., Кулик б. М. – к.: Вища шк., 1972. – с.31-34.

2. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови : Підручник.— К. : Либідь, 1993.— С 56-64.

3. Сучасна українська літературна мова: навч.Посіб. / с.О.Караман, о.В.Караман, м.Я.Плющ [та ін.] ; за ред. С.О.Карамана. – к. : Літера лтд, 2011. – с. .

4. Сучасна українська літературна мова : підручник / М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К. : Вища шк., 2005. – С. 124-125.

5. Сучасна українська мова : підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред. О.Д.Пономаріва. – К. : Либідь, 2005. – С. 51-56.

Синоніми, їх основні типи: ідеографічні (семантичні), семантико-стилістичні, контекстуальні, абсолютні

Синоніми (від гр. «однойменний») — слова, близькі або ТОТОЖНІ за значенням, які по-різному називають те саме поняття. Синонімія — повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів,

морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їхньої звукової форми. Синоніміка — сукупність синонімів певної мови; розділ лексикології, що вивчає синоніми. Синоніми відрізняються відтінками значень або стилістичним забарвленням чи обома цими ознаками. Напр.: хуртовина, завірюха, буран, заметіль, хуга, віхола, метелиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця, хурделиця.

Українська мова, як загалом і всі слов'янські мови, відзначається ряснотою синонімів. Ось як зветься в українській мові лінія зіткнення неба з землею: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Для поняття «завдавати ударів» українська мова має такі слова: бити, бичувати, шмагати, періщити, шпарити, сікти, стьобати, батожити, маніжити, чесати, чухрати, дубасити, духопелити, бухати, гатити, гамселити, гателити, голомшити, колошматити, лупити, лупцювати ..

Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне поняття. Сутність синонімів визначається наявністю в них різних відтінків значення. В залежності від того, якими ознаками синоніми відрізняються один від одного, вони поділяються на ідеографічні й стилістичні. Ідеографічні (значеннєві) синоніми відрізняються відтінками значення (дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати). Ці синоніми забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька слів: дивувати — «викликати подив незвичайністю» («Вродою все я село дивувала».— Я. Щоголів), вражати—«викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось» («її вражала розкішна картина осінньої природи». — М. Коцюбинський), приголомшувати — «справляти надзвичайно сильне враження» («Несподіване лихо приголомшило Гната».— М. Коцюбинський), потрясати — «глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі» («Зойк материнського серця потряс його сильніше за вибух».— Я. Ваш). Візьмімо ще один синонімічний ряд: відомий, видатний, знаменитий (славнозвісний), де відомий (напр.: учений) підкреслює те, що він не рядовий, а досить популярний; видатний має порівняльний характер, знаменитий (славнозвісний) те саме, що перші два разом узяті, але набагато вищою мірою. Палати й горіти означають «давати жар», але перше слово називає дію більш інтенсивно.

Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів ознаки й симптоми перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості (це не просто ознака, а сукупність ознак, характерний вияв якогось явища). У синонімічному ряду осягати, розуміти, метикувати перше слово книжне, друге нейтральне, третє розмовне.

Синоніміка однієї мови не завжди відповідає синоніміці іншої мови. Порівняймо ці розряди лексики в українській та російській мовах. Оскільки мови споріднені, вони мають багато спільного і в синоніміці, але цілковитої тотожності немає. Неуважність до синонімічних особливостей першотвору й оригіналу може спричинити різні неточності, помилки. Для прикладу візьмемо речення з роману О. Гончара «Прапороносці» в оригіналі і в перекладі російською мовою: «Назустріч Чернишеві скакав охляп на баскому коні якийсь піхотинець без пілотки, з рідкою сірою борідкою» — «Навстречу Чернышу скакал без оглядки на разгоряченном коне какой-то пехотинец без пилотки, с редкой серенькой бородкой». (Українське охляп означає «їхати без сідла», баский — не «разгоряченный», а «лихой, резвый».) Є кілька українських перекладів вірша М. Лєрмонтова «Выхожу один я на дорогу», рядок з якого майже в усіх варіантах звучить так: «Спит земля в сияньи голубом» — «Спить земля у сяйві голубім». М. Рильський дещо порушив лексичну точність: «Спить земля в промінні голубім», але краще зберіг ритмомелодику. Отже, слід розмежовувати синоніми мови й синоніми мовлення. Усі слова, крім останнього прикладу, є синонімами мови, з а - гальномовними , бо їхні синонімічні зв'язки не залежать від жодного контексту. Напр.: стародавній, давній, старовинний, старожитній, прадавній, одвічний, предковічний. Слова, що вступають у синонімічні стосунки лише в певному контексті, називаються контекстуальними синонімами. Вони часто вживані в художній літературі, рідше — у публіцистиці, де використовуються для створення яскравих образів, передають світобачення автора, його індивідуальну манеру. До наведеного ряду слів з опорним давній поза контекстом не можна віднести лексему сивий, але вжите в такому лексичному оточенні воно стає їхнім контекстуальним синонімом: «Кожен кілометр шляху — історія: сива, ще до нашої ери, і новіша, часів панування тут Великих Моголів» (В. Минко). Так само і слово проміння набуває синонімічних зв'язків зі словом сяйво в наведеному перекладі М. Рильського.

З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія, кіннота' процент, відсоток', борошно, мука\ майдан, площа', аплодисменти, оплески. Це абсолютні синоніми (лексичні дублети). Вони з'являються в мові а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів (стрічка — бинда, чорногуз — бусол — лелека)', б) внаслідок словотворчих процесів (офіційний — офіціальний, учбовий — навчальний, роковини —річниця); в) як результат співіснування запозичених і питомих слів (індустрія — промисловість, ексіиуатація — визиск, бібліотека — книгозбірня, біографія — життєпис, красоля — настурція, голкіпер — воротар, горизонт — обрій, аероплан —літак, паралельний —рівнобіжний, дескриптивний — описовий). Абсолютні синоніми або розподіляються між стилями, отже, перестають бути абсолютними (з синонімічної пари півники — ірис перше вживається в усному мовленні, в художній літературі та публіцистиці, друге — в науковій літературі), або один із них відходить у пасивний запас. Наприклад, аплодисменти, учбовий, офіціальний у сучасній літературній мові вийшли з широкого вжитку, поступившись місцем словам оплески, навчальний, офіційний.