2.5. Нормування антропогенного навантаження на водоресурсний потенціал

На основі даних водного кадастру здійснюється нормування антро­погенного навантаження на водноресурсний потенціал на основі розрахунку екологічних нормативів.

Екологічний норматив (ЕН) це ступінь максимально допустимого втручання людини в екосистеми, що забезпечує збереження екосистемам оптимальної структури і динамічних якостей. Вказані межі визначаються як бажаним для людини станом еко­систем, його соціально-біологічною витривалістю, так і господарськими аспектами.

Нормування антропогенного навантаження здійснюється за допо­могою екологічного критерію, на основі якого виконується оцінка, визначення або класифікація екосистеми, процесів і явищ.

Гідроекологічні критерії можуть бути природозахищеними (збе­реження цілісності водних екосистем, умов формування стану і якості води), антропоекологічними (вплив на людину) і господарськими.

При використанні екологічного нормативу необхідно моделювання процесів. Але незалежно від цього завжди треба керуватись «правилом десяти відсотків», згідно з яким навантаження, наприклад, безпо­воротний водовідбір і втрати води, скид забруднених стоків, що не перевищує 10 %, як привило, не призводить до негативних для водних екосистем наслідків.

Структурна схема показників, які нормуються, має будуватись за басейновим принципом за яким вплив господарської діяльності оцінюється за рівнем використання водних ресурсів та змін водного режиму внаслідок гідротехнічного будівництва і господарського освоєння водозбірної площі.

З показників, які вимагають першочергового нормування виділяються ті, що характеризують:

Підтримання екологічно необхідних витрат води в річці. Регла­ментація цих витрат повинна забезпечити екологічне благополуччя водних об'єктів і визначити об'єми допустимого вилучення річкового стоку для позаруслових потреб.

Підтримка екологічно допустимої якості води у водних об'єктах. Основним нормативним документом тут є екологічна класифікація якості води.

Обмеження на скид в річки забруднених речовин у вигляді відносних показників на одиницю продукції.

Підтримання природного балансу і режиму за киснем.

Оптимізація структури угідь на водозбірній площі для забезпечення сприятливих умов формування водного режиму і стоку, запобігання шкідливої дії вод, збереження буферної функції прибережних захисних смуг тощо.

Обмеження об'єктів водокористування. Критеріями цього обме­ження мають стати норми водопотреб на одиницю продукції (які спрямовані на впровадження водозберігаючих технологій), а також допустимий об'єм водовідбору, що не порушує екологічного стану водного об'єкту.

Для оцінки і класифікації сучасного стану водних систем вико­ристовують;

1. Концепція екологічного нормування, затвердженого Міністерство екології та природних ресурсів. К.. 1997 р.

2. Методическое руководство по расчету антропогенной, нагрузки и классификации экологического состояния бассейнов малых рек Украины (А.В. Яцык, А.М. Петрук, А.П. Канаш. К.:УНИИВЗП. 1992. ,40 с.