2.2. Нормативна база водного кадастру

Порядок ведення державного водного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. № 413. Відповідно до нього Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.

Державний водний кадастр являє собою систематизований звід відомостей про: поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне море (далі - водні об'єкти); обсяги, режим, якість і використання вод (водних об'єктів); водокористувачів (крім вторинних).

До державного водного кадастру включаються також відомості про водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очи­щення та скид зворотних вод, а саме:

• споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підземних вод;

• споруди для забору та транспортування води;

• споруди для скиду зворотних вод;

• споруди, на яких здійснюється очистка зворотних вод (з оцінкою їх ефективності).

Державний водний кадастр складається з трьох розділів: поверхневі води; підземні води; використання вод.

Державний водний кадастр включає дані державного обліку поверхневих і підземних вод та державного обліку водокористування, які систематизуються за водними об'єктами та їх ділянками, водо­збірними басейнами річок та морів, басейнами підземних вод, водогоспо­дарськими ділянками, економічними районами, адміністративно-територіальними одиницями і в цілому в Україні.

Для оперативного забезпечення державних органів, підприємств, установ, організацій, громадян необхідними даними про водні ресурси створюються спеціалізовані автоматизовані інформаційні системи державного водного кадастру.

Державний водний кадастр ведеться: Держводгоспом за розділом "Водокористування": Держкомгеології за розділом "Підземні води": Гідрометкомом за розділом "Поверхневі води". Зазначені відомства г замовниками робіт щодо складання державного водного кадастру і затверджують кадастрові матеріали за погодженням з Мінекобезпеки.

Виконавцями робіт з складання державного водного кадастру є визначені Держводгоспом, Держкомгеологією та Гідрометом спеціалі­зовані підприємства, установи та організації.

Під час ведення державного водного кадастру Держводгосп, Держ­комгеології і Гідрометкомом здійснюють:

• планування і виконання робіт з ведення державного водного кадастру;

• розроблення наукових принципів, методичних вказівок та інструкцій з ведення державного водного кадастру, форм видання відомостей, що публікуються;

• аналіз, систематизацію та зберігання даних про водні та водо­господарські об'єкти, водні ресурси, їх режим та якість, водо­користування, а також про водокористувачів;

• оцінку стану водних ресурсів та їх використання;

• ведення бази даних державного водного кадастру засобами електронно-обчислювальної техніки;

• забезпечення органів державної виконавчої влади даними дер­жавного водного кадастру в необхідному для них обсязі безкоштовно;

• забезпечення даними державного водного кадастру підпри­ємств, установ, організацій та громадян у встановленому порядку.

Для координації діяльності Держводгосп, Держкомгеології та Гідрометком разом з Мінекобезпеки створюють Міжвідомчу комісію з питань ведення державного водного кадастру, яка:

> розробляє загальні принципи ведення державного водного кадастру на єдиній методичній основі:

> узгоджує основні положення ведення державного водного кадастру та порядок взаємодії головних виконавців:

> розробляє загальні принципи побудови галузевих автоматизованих інформаційних систем державного водного кадастру та забезпечує їх функціонування:

> узгоджує методичні вказівки, макети об'єднаних видань та порядок їх публікації:

> встановлює порядок міжвідомчого обмін} кадастровою інформацією та видачі користувачам кадастрових даних.

Для деталізації порядку ведення державного водного кадастру, визначення складу кадастрових даних, порядку обміну інформацією між виконавцями та уточнення інших питань, спільних для всієї системи ведення державного водного кадастру, розробляються методичні вказівки, які затверджуються Держводгоспом, Держкомгеологією та Гідрометкомом за погодженням з Мінекобезпеки.

Дані Державного водного кадастру використовуються для:

• поточного і перспективного планування використання вод та здійснення водоохоронних заходів;

• розміщення виробничих сил на території країни;

• складання схем комплексного використання та охорони вод і водогосподарських балансів;

• проектування водогосподарських, транспортних, промислових та інших підприємств і споруд, пов'язаних з використанням вод;

• прогнозування змін гідрологічних і гідрогеологічних умов, вод­ності річок та якості вод;

• розроблення заходів щодо підвищення ефективності роботи водогосподарських систем;

• нормування водоспоживання і водовідведення, а також показників якості вод;

• розроблення заходів щодо запобігання шкідливій дії вод та ліквідації її наслідків;

• здійснення державного контролю за проведенням заходів для раціонального використання та охорони вод;

• регулювання взаємовідносин між: водокористувачами, а також між¹ водокористувачами та іншими підприємствами, органі­заціями і установами;

• вирішення інших питань, пов'язаних з обліком та використанням вод.

Фінансування робіт з ведення Державного водного кадастру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статей 81 і 92 Водного кодексу України ( 213/95-ВР) Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14 квітня 1997 р. №347 Про затвердження Порядку складання паспортів річок і Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними. яка визначає порядок складання паспортів річок для оцінки їх екологічного стану і оперативного використання водогосподарськими та іншими заінтересованими організаціями під час вирішення питань комплексного використання водних ресурсів і охорони від забруднення, а також для розроблення прогнозу і заходів щодо оздоровлення річок.

Паспорт річки - це уніфіковане зведення основних даних про водний режим, фізико-географічні особливості, використання природних ресурсів і екологічну обстановку в її басейні, а також відпрацювання рекомендацій щодо підвищення стійкості екологічної системи. Паспорти розробляються на річки, які мають площу водозбору до 50 тис. квадратних кілометрів, за замовленням водогосподарських організацій Держводгоспу. Графіки розроблення паспортів річок загальнодержавного значення складаються басейновими водогоспо­дарськими об'єднаннями, а річок місцевого значення - Державним комітетом водного господарства Автономної Республіки Крим та обласними управліннями водного господарства.

Паспорти річок погоджуються з обласними органами Міністерство екології та природних ресурсів та місцевими органами виконавчої влади, затверджуються відповідними водогосподарськими організаціями і постійно зберігаються у замовників та інституті "Укрводпроект".

Основними джерелами вихідної інформації для складання паспортів річок є:

• матеріали комплексних польових обстежень річок та їх басейнів;

• дані багаторічних спостережень за режимом поверхневих і підземних вод;

• відомості про природні умови регіону;

• архівні матеріали про екстремальні показники гідрометеоро­логічних характеристик;

• матеріали інженерно-гідрометеорологічних і спеціальних експедиційних досліджень;

• топографічні та тематичні карти й плани, складені за мате­ріалами аерофотозйомок;

• дані недообліку. Державний водний кадастр;

• схеми комплексного використання та охорони водних ресурсів:

• Державний земельний кадастр та природно-сільськогосподарське районування території басейну річки;

• фондові й оперативні дані наукових та проектних організацій. У процесі складання паспорта певної річки визначаються розрахункові ділянки. Кількість ділянок встановлюється організацією, що складає паспорт, залежно від розмірів, фізико-географічних особливостей та ступеня антропогенного навантаження на природне середовище басейну річки, а також санітарного стану річки. Головною проектною організацією з проведення робіт, пов'язаних із складанням паспортів річок, є інститут "Укрводпроект", який здійснює методичне і технічне керівництво цим процесом, створює банк даних, складає каталог річок України по головних басейнах, проводить аналіз їх екологічного стану, розробляє заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Інститут "Укрводпроект" на договірних засадах може залучати спеціалізовані науково-дослідні та проектні інститути для виконання робіт із складання паспортів річок.

Якість середовища життя за водним фактором - сукупність умов існування людського суспільства за водним фактором. Визначається наступними показниками і параметрами:

• хімічний склад води (забезпеченість фізіологічних потреб людини якісною питною водою, концентрація шкідливих речовин у водах);

• фактори фізичного впливу (шкідлива дія води, ймовірність і частота небезпечних гідрологічних явищ - катастрофічні повені і паводки, селі, та ін.) маловоддя, технічний стан гідроспоруд тощо;

• стійкість до антропогенних навантажень (екологічна ємність);

• інформаційне різноманіття гідросфери.

• водозабором.

Діючий водний і земельний кадастри не враховують рівень антропогенного навантаження та екологічний стан водних ресурсів регіону (басейну), не дозволяють проводити інтегральні еколого-економічні оцінки водоресурсного потенціалу, а також недостатньо пристосовані для вирішення специфічних завдань управління водокористуванням в умовах посилення ролі регіональних суб'єктів і переходу до нових форм водних відносин.

Регіональний водний кадастр формується в адміністративних межах регіональних суб'єктів України за басейновим принципом на основі інформації водного і земельного кадастрів та інших даних обліку і інвентаризації та паспортизації водних об'єктів і ресурсів і оцінні їх стану, в тому числі даних моніторингу водних ресурсів. Регіональний водний кадастр є системне зведення даних про об'єкти і землі водного фонду.

водні ресурси і гідрологічний режим для прийняття необхідних управлінських рішень при встановленні і зміні структури і режимів використання територій басейнів, ліцензуванні водокористування, проведенні екологічної експертизи водогосподарської діяльності, проектуванні заходів по охороні і відтворенню водних ресурсів, запобіганню і ліквідації наслідків шкідливої дії вод, формуванні податкової політики у сфері водокористування і охорони водних ресурсів.

Існуюча система ведення державного водного кадастру (ДВК), шо базується на відомчих автоматизованих системах і пооб'єктному територіально-галузевому і територіально-басейновому принципі побудови кадастрової інформації, може служити основою для створення і ведення РВК.