1. Чергові;

2. Надзвичайні.

Для скликання чергових сесій є форми:

1. Не потрібно ніякого акту;

2. Необхідний акт держави ( Австрія. Великобританія);

3. Початок і закінчення сесії визначенно в Конституції ( Україна, Іспанія)

Надзвичайні сесії, декілька форм скликання:

1. може спікер чи глава держави.

2. За ініціативою депутатів ( 1/10, 1/3)

3. Спец. акту не існує, але є інші акти, які передбачають скликання парламенту.

4. Пленарні засідання – загальні збори, починаються з реєстрації депутатів для кворуму, якщо він є затвердженим в регламенті, потім голосують.

Закони приймаються в третьому читанні. Кожен депутат одержує пакет документів про голосування, за 2 тижні; зміни до конституції ха 1 місяць, після голосування – це 1 читання відправляють на допрацювання, потім 2 –ге читання, потім 3 читання).

Голосування може бути:

1. За весь закон ( простий);

2. За окремі статті ( які будуть введені пізніше);

Бюджетний процес – є особливості.

Конституційно – правовий статус глави держави і уряду зарубіжних країн

1. Загальна характеристика інституту глави уряду.

2. Монарх, як глава уряду.

3. Глава держави – резидент.

4. Повноваження глави держави.

5. Правовий статус уряду.

-1-

Глава держави – це конституційний орган, одночасно вища посадова особа, яка полягає як равило, юридично вище місце і ієрархії держ. ін. ів. і зд. Верховне представництво держави у вн. політичних і зовнішньо політичному житті.

Існує 2 моделі глав держав ( залежно від функцій)

1. Глава держави, як лідер країни ( в парламентських – прем’єр – міністр).

2. Глава держави – це символ влади, персоніфікована держ. влади і представляє її зовнішніх відносинах ( Монарх).

Шість варіантів набуття глави держави:

1. Монарх:

1. Успадкування ( Великобританія, Японія).

2. Призначається чи вибираєть монарха його сім’єю.

3. вибори монарха іншими монархами ( ОАЕ).

2. Коли глава держави в формі президента:

1. Народ обирає ( Росія. Франція).

2. парламент обирає ( ФРН, Італія).

3. Колегія виборців ( США)

III. Коли є виборний. Колегіальний глава держави. В Китаї – Постійний комітет- голова КНР.

IV. Глава держави по сумісництву – коли президента немає, його функції можуть виконувати віце – президент, спікер,прем’єр - міністрю

V. Генерал – губернатор ( Україна, Канада).

VI. Одноособовий чи колегіальний орган, який прийшов до влади незаконно.

7. Глава держави. Який отримав владу за звичаєм і народ і ін. держави його не визнають.

-2-

Ознаки монарха:

1. Він розглядається як:

- суверений;

- верховний представник;

- державний керівник.

2. Влада монарха є не похідною від іншого органу ( править за власним правом, не несе відповідальності ні перед ким)ю

3. Порядок успадкування влади:

I. Салічна система – тільки сини – старші;

II. Кастильська:

- традиційна – старший з дітей, перевага чоловікам;

III. Гасбсбурська – жінки успадковують лише при повній відсутності чоловіків.

IV. Петровська – монарх при житті назначає заступгика;

V. Мусульманська – монарх вибирає правляча сім’я;

VI. Родова – монарха вибирає родова община.

Коронація – юр. оформлення сходження на пристол.

4. Вимога належності монарха до офіційної церкви;

5. Має право на особливі регалії:

• мантія;

• корона;

• ін. регалії.

• Правила поведінки;

• Має право на резиденцію і утв. свого двору за рахунок бюджету ( Парламент приймає «Цивільний лист»)

6. тривалість правління – необмежена.

-3-

Республіканська форма правління.

Існує 2 форми президенства:

1. Одноособова – 1 особа – президент ( більшість проголосувала);

2. Колегіальна – державна рада на Кубі, Ємен, КНР.

Три варіанти положення президента:

1. Глава держави – ФРН;

2. Глава держ. і голова вик. Влади ( США,Бразилія)

3. Глава держави і фактично є главою уряду.

Строки обрання президента:

1. 1 рік – Швейцарія;

2. 3 роки – Латвія;

3. 4 роки – США;

4. 5 років – Бразилія;

5. 6 років – було у Франції.

Вимоги для обрання президентсвом:

1. Громадянство цієї країни, лише за народжуваності;

2. Наявність повних громадянських і політичних прав;

3. Досягнення повного віку ( 25 рокі- Венесуела, 30 рокі – Нікурагура, 45 років – КНР, 50 років – Італія, іноді встановлюється граничний вік).

4. Встановлюється постіне проживання ( 5 р. – Болгарія, 10 р. – Україна, 15 р. – Грузія).

5. Освіта ( володіння державною мовою, вища освіта).

Порядок висування президента:

1. Групою громадян ( 500 у Франції)

2. Політичними партіями, блоками, фракціями.

3. Депутатами, які не входять до складу партії.

4. Самовисування ( не у всіх державах).

5. Внесення залогу ( більшого за все інші).

Способи обрання президента:

1. Прямі – загальне голосування виборція за президента;

2. Непрямі - президента обирає не народ, а інші суб’єкти Конституційного права:

• Президент обирається тільки парламентом;

• Із депутатів парламенту іпредставників органів місцевого самоврядування – створення комісія, яка обирає Президента.

• Для обрання президента формується колегіальний орган із представників парламенті і представників суб’єктів федерації.

• Виборці голосують за виборників, а виборники голосують за президента.

Ліміт переобрання президента:

1. Не встановлюється ( Єгипет, Сірія).

2. Встановлюється ( 2 рази підряд)- Мексиці – лише 1 раз – 6 років)

3. Президент юридично стає таким після процедури Інагурації, коли він приймає присягу, владу.

Президент користується:

• Недоторканість;

• Особистий транспорт;

• Грошове утримання;

• Маєтки

Обов’язки президента:

1. Не може займати інщі посади.

2. Будь – яка діяльність має бути безоплатною.

3. Не можуть бути членом партії.

4. Не може виїхати за межі держави, без згоди парламенту.

Підстави для припинення президенства:

1. Закінчення строку повноважень.

2. Дострокова відставка за власним бажанням.

3. Засудження в порядку імпічменту ( інколи така процедура відсутня – судять, як звичайно).

4. У разі смерті.

-4-

Функції глави держави:

1. представницькі повноваження ( представляє держава як всередені так і зовні).

2. Повноваження в галузі держ. управління:

• видає нормативні акти;

• за його поданням призначається прем’єр – міністр.

3. повноваження в сфері законодавства ( Франція):

• указ має силу закону лише з передбачених питань;

• право відкладного вето;

• право законодачої ініціативи.

4. Зовнішньо – політичні повноваження.

5. повноваження в судовій сфері:

• призначення суддей ( як праило на 1 сток);

• мають право помилування;

• приймати участь в судових засіданнях.

6. Надзвичайні повноваження:

• мають право встановлювати надзвичайний і військовий стан.

У президента є допоміжні органи, які забеспечують пресональний статус, кординуючі і допоміжні органи.