Основи конституційного ладу Франції

1. Особливості Конституції:

Прийняті в 1958, вона 17 в історії Франції в умовах політичної кризи.

28.10.58 р – конституція затверджена референдумом.

Особливості:

1. Джерела Конституції:

• Конституція 1958 року;

• Преамбула Конституції 1946 рік;

• Декларація прав людини і громадянина.

2. Вперше на конституції рівні права закріплені народовладдя, народний суверенітет.

3. Конституція встановила напів. Президентську республіку з демократичним режимом ( раціональний міністреріалізм).

4. За способом зміни Конституції є джу жорсткою.

1 Стадія – ініціювання внесення поправок ( Президент, депутат).

2 Стадія – прийняття поправок ( коли 2 палати парламента приймають конституційною більшістю).

3 Стадія – ратифікація ( референдум чи 2 палати парламента).

Республіканська форма правління не підлягає зміні.

2. Француське громадянтво:

1945 – Кодекс про Фр. Громадянство.

1. автоматично:

- за народженням ( домінує право крові).

2. За заявою:

- натуралізм ( знання мови, Конституції, історії Франції, ценз проживання на законних підставах, є пільги для студентів, які 2 курси завершили відмінно, для одружених, особи які поступили на державну службу).

- усиновлення.

Підстави припинення громадянства:

1. Втрата:

– добровільна ( вихід із громадянства, набуття громадянства іншої держави).

• примусова ( громадянин поступає на державну службу до ін. країни, або коли на 10 років виїхав.

2. Позбавлення:

• лише громадян за походженням:

1. За скоєння злочину проти держави ( ухилення від військової служби).

2. Питання позбавлення громадянства судами.

3. Особливості правового статусу людини і громадянина:

1. Конституція не містить такого розділу, лише в окремих розділах є деякі права.

Є інші документи:

1789 – Деклараці прав і свобод людини і громадянина.

1946 – Преамбула Конституції.

2. Є гарантії:

- Загальні:

1. рівності громадян перед законом;

2. заборонна узурпації влади;

3. неможливість обмеження прав і свобод, крім певних випадків ( і лише законом).

- Спеціальні:

1. призумція невиності ( 1 держава в світі).

2. особа не мое бути примушена свідчити проти себе;

3. заборона зворотньої сили законів;

4. підзвітність посадових осіб.

Преамбула Конституції 1946 року закріплює соціально- економічні права:

1. Право на охорону здоров’я;

2. Право зайняття певної посади.

3. Право на безоплатну загальну середню освіту.

4. Виборче право

1956р. – виборчий кодекс, прийнятий урядовим декретои.

Особливості:

1. Мають право з 18р.

2. Не мають права: - душевно хворі і т.п.

3. пасивне виборче право:

• Муніципальне – 18 років.

• Регіональне – 21років.

• Національні збори – 25 років.

• Сенат – 35 років.

• Президент ( не встановлено, але за звичаем – 50 років)

4. Всі вибори є прямими, крім виборів в Сенат.

5. Партії та партійна система.

Самий термін «партія» Конституція не вживає.

Особливості:

1. Обовязкова державна реєстрація ( префект)

2. конституція визначає обмеження, коли діють групи може бути не законною.

3. Обмеження фінансування партії з боку певних фізичних і юридичних осіб.

Де – юре у франції існує багатопартійна система ( 10% - Об’єднання на підтримку республіки ( 1958 р. – Голь – консервативна партія).

Преамбула:

• Демократична партія ( 1970).

• Француська комуністична партія ( 1920).

• Центральні націоналістичні партії.

Де – факто перші 2 є домінуючими – формують більшість, їх представники ставали президентами.

VI. Форма правління і режим

Напів президентська республіка.

Президент:

1. Сам формує уряд.

2. Може розпустити парламент.

3. може ввести надзвичайний стан без згоди парламенту.

6. органи державної влади:

Президент – займає юридично перше місце в системі органів державної влади.

Вибори президента – народом на 5 років ( до 2000 року на 7 років).

Президент – глава держави, гарант конституції.

Положення:

1. В виконавчій владі:

• призначає прем’єр – міністра;

• призначає всіх міністрів;

• фактичний керівник уряду;

• верховний головнокомандувач;

• амністія;

• нагородження нагородами;

• вводить надзвичайний стан без згоди парламенту;

• може розпустити парламент, крім випадків:

1. Надзвичайний стан.

2. Сенат – не чергові вибори.

2. Законодавча сфера:

• законодавча ініціатива;

• скликання чергових засідань парламенту;

• оголошення референдуму:

1. установчий ( зміни до конституції).

2. ратифікація міжнародних договорів ( зміни території).

3. Внутрішні територіальні проблеми.

3. Міжнародні відносини:

• підписує угоди;

• може ратифікувати деякі договори;

• приймає послів.

Гарантії Президента:

1. Недоторканість ( імпічмент тільки за державну зраду)

Дві палати, а потім судова палата дають згоду.

7. Уряд Франції – колегіальний орган – уряд визначає і провадить політику нації.

Кабінет міністрів – це збори всіх міністрів.

Рада міністрів – може виступати від імені уряду і приймати рішення ( головуючим є президент).

Компетенція уряду сформульована в Конституції за залишковим принципом ( Парламент – абсолютно визначені і в Президента абсолютно визначені).

Особливості компетенції уряду:

1. Попередній контроль законів.

2. Уряд має право відмінити закони прийняті парламентом. Але треба висновки Конституційної Ради.

3. Формально уряд несе відповідальність перед парламентом.

8. Парламент.

1. Національні збори – 579 депутатів, в тому числі 22 депутати від заморських територій, обирається за мажоритарною системою на 5 років.

2. Сенат – 321 депутат, на 9 років, але кожні 3 роки 1/3 депутатів обирається знову.

Структура парламенту стандартна.

9. Особливості Конституційного контролю:

1. Конституційна рада – дає висновки щодо законів парламенту, призначається всього 9 осіб, голови парламенту і президент ( по 3 кожен), кожен рік 1го, розглядає:

• закони президента.

• НПА – уряду.

2. Державна рада – автоматично входить прем’єр – міністр, міністр юстиції, всіх інших призначає Президент.

Функції:

1. розглядає питання щодо відповідальності актів всіх органів виконавчої влади законам.

2. розгладає скарги на будь- яких посадових осіб.

Немає аналогів в світі:

Економічна рада і соціальна рада – конституційний орган, але це громадська організація розглядає проекти законів ( склад:- профспілки, великі бізнесмени).

Вища рада магістратури – завдання забезпечення незалежності судовій гілки влади.

Судді користуються майже необмеженим імунітетом, лише в 2 випадках.

1. Державна зрада;

2. Незаконне рішення.

XI. Судова система:

1. Суди загальної юрисдикції, очолює Касаційний суд.

Мирний суд – Трибунами вищих інстанцій – Апеляційні суди – Суди присяжних ( 3 професійних судді, 9 присяжних).

3. Суди адміністративної юрисдикції, очолює Державна рада.

4. спеціальні суди.

XII. Політико – адміністративний устрій:

1. Комуни – 36 тисяч основа.

2. Кантони.

3. Департаменти – 96.

4. Округ ( декілька департаментів).

5. Регіон ( 3-5 округів об‘єднує)- 25.

Префект – представницький центр. Влади.

Є ради – обираються.