19. Поняття та види соціальних процесів.

Соціальний процес - серія явищ чи взаємодій, які відбуваються в організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між складовими елементами спільноти. Соціальні процеси перебувають у всіхсуспільствах і виступають як упорядкована форма соціальної взаємодії. Найважливішими рисами соціальних процесів є їх загальність і зв'язок із суб'єктом, який здійснює процес. Ніщо не може відбуватись у суспільстві поза соціальним процесом. Функціонування і розвиток суспільства відбуваються в різних формах соціальних процесів, які характеризують суб'єктно-об'єктні зв'язки і відносини у всіх сферах діяльності людей.У розмежуванні соціальних процесів часто використовують поділ їх на прості й складні, на процеси розвитку і деградації. Щодо системи, в якій відбуваються процеси, їх класифікують на:— внутріособистісні (напр., процес самоосвіти);— процеси, які відбуваються у стосунках між двома індивідами;— процеси, які відбуваються у стосунках між індивідом і групою;— процеси, які змінюють організацію і внутрішню структуру спільноти;— процеси, які змінюють відносини між двома групами (спільнотами);— процеси, які змінюють структуру й організацію глобального суспільства. Існують процеси, які змінюють соціальну організацію спільноти. Вони поділяються на процеси дезорганізації і процеси реорганізації. Процеси змін в системах культури впливають на стосунки між людьми, на організацію і структуруспільноти, наприклад, процеси, які змінюють системи ідеологи, релігії, науки, техніки. Пристосування — прийняття індивідом чи групою культурних норм, цінностей та еталонів нового середовища, якщо норми й цінності, засвоєні в старому середовищі, не приводять до задоволення потреб, не створюють прийнятної поведінки. Співробітництво — соціальний процес, який полягає в узгодженій діяльності індивідів, груп у досягненні загальної мети, незалежно від її характеру. Суперництво — соціальний процес, який полягає у зіткненні протилежних інтересів індивідів, груп або прагнення до задоволення однакових інтересів за допомогою тих самих засобів, якими інші групи чи індивіди хочуть реалізувати власні інтереси. Конфлікт — соціальний процес, у якому індивід або група прагнуть досягнення власних цілей (задоволення потреб, реалізації інтересів) шляхом усунення, знищення чи підпорядкування собі іншого індивіда або групи з близькими чи ідентичними цілями.

20. Соціальна структура суспільства.

Соціальна структура - це сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих між собою упорядкованих соціальних спільнот, груп, а також відносин між ними. Суспільство складається з різних соціальних спільнот, груп, які займають різні місця у системі соціальної нерівності.

Соціальні спільноти - це такі об'єднання людей, які виникають та формуються на основі: культурно-історичної самобутності (народи, нації);родинних зв’язків та схожості стадії життя (сімейні, статево-вікові та ін.).

Соціальні спільноти також розрізняються за професійно-кваліфікаційними, територіально-регіональними ознаками.

Основні види соціальних спільностей:

За ступенем стійкості:тимчасові, нестійкі (туристична група, пасажири вагона, мі­тингова група);середньостійкі (тру­довий колектив за­воду, шкільний клас, бригада будівель­ників);стійкі (клас, нація)

За розмірами:великі (класи, соціальні прошарки, верстви населення, нації); середні (мешканці міста, робітники підприємства-гіганта); малі (сім'я, екіпаж космічного корабля, колектив малого підприємства)

За змістом:соціально-класові (класи, соціальні групи);соціально-етнічні (нації, народності та ін.);соціально-демогра­фічні (жінки, чоло­віки, діти, молодь, пенсіонери);соціально-професійні (лікарі, викладачі, шахтарі та ін.);соціально-територі­альні (мешканці міс­та, села, району, об­ласті, країни)

Соціальні інститути - це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, принципів, які регулюють різні сфери людської життєдіяльності й організовують їх у систему соціальних статусів та ролей.