68.Актуальні проблеми соціальної екології

Основним завданням соціальної екології є вивчення механізмів впливу людини нанавколишнє середовище і тих перетворень в ній, які виступають результатом людськоїдіяльності. Проблеми соціальної екології в основному зводяться до трьох основних груп: планетарного масштабу - глобальний прогноз на населення та ресурси в умовахінтенсивного промислового розвитку (глобальна екологія) та визначення шляхівподальшого розвитку цивілізації; регіонального масштабу - вивчення стану окремих екосистем на рівні регіонів і районів (регіональна екологія); мікромасштабах - вивчення основних характеристик і параметрів міських умов життя (екологія міста чи соціологія міста).

Активно використовуючи природні ресурси на основі технології, що постійно удосконалюється, та виробництва, суспільство добилося колосальних успіхів і якісно змінило спосіб життя. За останні 100 років, наприклад, людство збільшило в тисячу раз енергетичні запаси: в усьому світі споживання енергії на одного жителя становить більш 10 кВт. У розвинених країнах кожні 15 років подвоюється загальний обсяг товарів і послуг. Тоді як людство вже починає тяжко розплачуватися за технічні та інші успіхи цивілізації. За 70—90-ті роки знищено 2/3 лісів, що покривають Землю, щорічно зростає кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище. Змінився склад біосфери. Фахівці відзначають: нагромадження вуглецю в атмосфері, запиленість у порівнянні з початком століття до кінця XX століття зросла на 20 відсотків. У нових для людства умовах взаємодія суспільства та природи має будуватися так, щоб розвиток суспільства, всіх його компонентів не завдавав шкоди природі, а навпаки, сприяв розвитку, треба створювати такі умови, за яких природний фактор повніше б ураховувався і входив в структуру виробництва. В сучасній соціальній екології такий підхід до вирішення актуальних проблем взаємодії суспільства та природи одержав назву коеволюції.

69.Соціологія права.Соціальна обумовленість і соц дія права

Соціологія права - галузь соціології, що вивчає взаємодії інституту права з іншими соціальними інститутами. У сферу інтересів соціології права входить вивчення генези, динаміки, структури правових норм, а також їх соціальну обумовленість і роль в суспільстві. Соціологія права тісно пов'язана з кримінології, соціальної інженерією і антропологією права. Правову науку в першу чергу цікавить правова форма суспільних відносин, у той час як соціологію цікавить соціальні функції цих відносин. В якості одного з факторів соціальної обумовленості права виступає правотворчість. На правотворчу діяльність великий вплив мають морально-етичні, економічні, політико-правовому, національні, соціально-психологічні та соціокультурні чинники. Від цих факторів залежить формування правової системи держави. Крім досліджень правотворчої діяльності, соціологія права вивчає соціальні аспекти правозастосовчої діяльності. Зокрема, однією з важливих завдань дослідження правозастосовчої діяльності, є виявлення і визначення ефективності соціальних функцій права.

Під соціальною обумовленістю права розуміють відповід­ність, адекватність права суспільним відносинам, що регулю­ються, його здатність відображати об’єктивні потреби су­спільного життя. Властивість соціальної обумовленості права виражається в тому, що право повинно бути, насамперед, динамічною сис­темою, яка чуйно реагує на зміни в соціальній дійсності. Дія права. Право виступає як могутній важіль управління і перетво­рення суспільних відносин, але за умови, що існує ясне уяв­лення, за допомогою яких засобів правові вимоги, норма­тивні приписи законів та інших юридичних актів перево­дяться у соціальну поведінку суспільства, соціальних верств, груп, особистості.