66.Засоби соціологіі релігії.Релігія, секуляризація та соціальні зміни

Одним з найпоширеніших є засіб опитування. Цей метод часто застосовується при встановленні кореляцій між специфічними рисами релігійності та певними соціальними настановами й характеристиками. Для з'ясування глибших причинних зв'язків необхідні дані, отримані за допомогою статистичного аналізу, спостереження, експерименту. При цьому слід враховувати такий проблематичний чинник, як невідповідність слів та думок респондентів. Тому дуже важливою є інтерпретація отриманих в результаті опитування даних.

СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ — це процес втрати релігією впливу на різні сфери суспільного життя. Секуляризація має кілька аспектів або вимірів. Один із них стосується рівня членства в релігійній організації, тобто кількості осіб, які належать до церкви чи іншої релігійної організації і активно відвідують проповіді та інші церемонії. Другим показником секуляризації є те, наскільки церкви та інші релігійні організації підтримують свій соціальний вплив, багатство і престиж. Третім показником секуляризації є вірування й цінності.

І все-таки не може бути сумніву в тому, що вплив релігійних ідей сьогодні значно зменшився порівняно з існуючим у традиційному світі, особливо якщо прикласти термін "релігія" до всього діапазону надприродних явищ, у які вірять люди. Більшість із нас вже просто не сприймають наше середовище як сповнене божественного або духовного існування. Деякі з найбільших вогнищ напруженості в сьогоднішньому світі, такі як між Ізраїлем та сусідніми ісламськими державами, переважно або частково виникають унаслідок релігійних відмінностей. Проте більшість конфліктів і воєн за своєю природою є переважно секулярними; вони пов'язані з відмінними політичними переконаннями або матеріальними інтересами.

67.Глобальні зміни та екологічна криза

Намагаючись заглянути з кінця нашого століття в наступне, ми не можемо передбачити, будуть прийдешні сто років позначені мирним суспільним та економічним розвитком, а чи примноженням глобальних проблем, які людям годі розв'язати. На відміну від соціологів, що писали два століття тому, ми чітко бачимо, що сучасна промисловість, технологія й наука дають не лише позитивні результати. Наш світ більше, ніж будь-коли, населений і багатий; ми бачимо можливість панувати над своїми долями і повертати своє життя на краще, чого не могли собі уявити попередні покоління, і все-таки наш світ перебуває на межі економічної та екологічної катастрофи. Це говориться не для того, щоб породити апатію й відчай. Якщо соціологія й може нам щось дати, то це глибоке усвідомлення людської природи соціальних інституцій. Наше розуміння тіньового боку сучасних соціальних змін необов'язково має стояти на заваді нашому реалістичному та оптимістичному поглядові в майбутнє. Тож порятунок глобального довкілля означатиме як соціальні, так і технологічні зміни. За наявних у світі разючих нерівностей сумнівно, що бідні країни "третього світу" пожертвують власним економічним зростанням через екологічні проблеми, створені переважно багатими державами. Однак на Землі немає ресурсів, достатніх для того, щоб кожна людина планети жила за тими мірками, які мають за належне люди в індустріалізованих країнах. Тому, якщо зубожілі реґіони світу прагнутимуть зрівнятися з багатими, останнім, імовірно, доведеться переглянути свої сподівання щодо стабільного економічного зростання. Дехто з авторів -"зелених" стверджує, що люди в багатих країнах мають виступити проти споживацтва і повернутися до простого способу життя, аби уникнути світової екологічної катастрофи