- •1.Етапи становлення соціології як науки.
- •2.О. Конт як основоположник соціології.
- •3.Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні.
- •4.Основні школи та концептуальні напрями сучасної соціології.
- •5.Органічна теорія суспільства Спенсера.
- •6.Розуміюча соціологія м. Вебера.
- •7.Соціологічний неопозитивізм Сорокіна.
- •8. Соціологічна теорія марксизму.
- •9. Предмет та об’єкт соціологічної науки. Специфіка соціальних законів.
- •10. Структура і функції соціології.
- •11. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •12. Поняття програми соц. Дослідження та її структури.
- •13. Основні методи збору інформації та їх особливості.
- •14. Репрезантативність та види вибірки ксд.
- •15. Поняття система, структура, функція. Принципи системного підходу.
- •17. Соціальні інтереси та потреби. Соціальні інститути.
- •18. Соціальні спільноти та їх роль у сучасному суспільстві.
- •19. Поняття та види соціальних процесів.
- •20. Соціальна структура суспільства.
- •21. Теорія соціальної стратифікації.
- •22. Соціальна мобільність та маргинальність.
- •23. Соціально-класова структура.
- •25. Соціальна природа управління. Структура управління.
- •26. Сутність та функціі бюрократії.
- •27. Поняття особистість, індивід, людина, індивідуальність.
- •28. Соціологічна структура особистості.
- •29. Соціалізація. Роль соціального середовища у формуванні людини.
- •30. Типологія особистості.
- •31. Соціологічна теорія девіантної поведінки.
- •32. Позитивна та негативна девіації, їх роль у соціальних процесах. Злочинність.
- •33Причини виникнення девіації. Класифікація типів девіантної поведінки за Мертоном.
- •34Характеристика і типологія малих груп.
- •44.Система освіти як соціальний інститут
- •35.Керівництво і лідерство в малих групах
- •36.Контроль в малих групах. Проблема конформності
- •37.Етнічність і раса. Етнічні взаємини в історичній перспективі
- •38.Соціальні організації, їх типологія
- •39.Соціальне прогнозування явищ і подій
- •40.Методи соціального прогнозування
- •41.Шлюб та сімя як обєкт соціологічного дослідження
- •42.Соціальні фактори кризи сучасної сімї
- •43.Предмет і обєкт соціології освіти
- •45.Соціологія науки. Роль науки у сучасному суспільстві
- •46. Структура та динаміка науки як соціального інституту
- •47.Сутність соціології праці, її предмет і обєкт
- •48.Трудовий колектив як соціальна спільнота. Структура і функції
- •49.Сутність соціології молоді, її обєкт і предмет
- •50.Розробка молодіжних проблем у вітчизняній соціології
- •51.Специфіка економічної соціології
- •52.Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в україні
- •53.Предмет соціології вільного часу
- •54.Соціологічний метод дослідження вільного часу
- •55.Громадська думка як соціальна інституція
- •56.Структура та функціїї соціальної думки
- •57.Поняття засобів масової інформац їх вплив на свідомість
- •58.Глобалізація та проблема регулювання мас медіа
- •59.Чутки у суспільстві:джерела динаміка
- •60.Соціологія міста. Розвиток сучасного урбанізму
- •61.Сутність соціології політики.Структура функції
- •62.Актуальні завдання соціології політики
- •63 Предмет і метод соціології культури
- •64.Соціологічна класифікація культури та закономірності її розвитку
- •65.Сутність соціології релігії,її предмет обєкт
- •66.Засоби соціологіі релігії.Релігія, секуляризація та соціальні зміни
- •67.Глобальні зміни та екологічна криза
- •68.Актуальні проблеми соціальної екології
- •69.Соціологія права.Соціальна обумовленість і соц дія права
- •70.Соціологія виховання.Фактори формування соціальної поведінки
64.Соціологічна класифікація культури та закономірності її розвитку
У широкому сенсі слова соціологія культури охоплює всю проблематику суспільного життя, розглядаючи її під своїм, специфічним кутом зору. Культурний зміст можна виділити в будь цілеспрямованої соціальної діяльності: праці, побуті, політиці, освіті і т. д. У вузькому сенсі соціологія культури має свою відносно самостійну предметну область, яка локалізується в Духовній сфері. При соціологічному вивченні культури, як уже говорилося, особливе значення має її аксіологічний аспект, виділення ціннісного компонента, що дозволяє об'єднати елементи культури в систему, що забезпечує їх взаємозв'язок на різних рівнях: суспільства в цілому, соціальних груп, особистостей. В соціології існує декілька традиційних площин ділення і емпіричного аналізу культурних явищ. 1. По суб'єкту - носія культури розрізняють: · Культуру суспільства в цілому, · Культуру нації, класу, демографічних, територіальних та інших соціальних спільнот · Культуру особистості Відносини між цими блоками культури далеко не завжди складаються гармонійно.Прикладом можуть служити сьогоднішні численні конфлікти національних культур, протиріччя між суспільною та індивідуальною культурою. 2. За функціональною ролі культуру можна поділити на Загальну, необхідну кожному члену того чи іншого суспільства, і Професійну, необхідну представникам тієї чи іншої
3. За Походженням виділяють Народну культур (фольклор) і Спеціалізовану культуру, створювану професіоналами, де завжди можна встановити авторство. 4. За Видам культури прийнято виділяти Матеріальну культурулі і Духовну 5. За Орієнтацією на споживача говоритьмасова і елітарна культура. масова культура створюється для цілей споживання і розрахована на усередненого масового споживача. Елітарна культура розрахована на вузьке коло споживачів, еліту, претендуючи на витонченість і вишуканість. 6. По відношенню до панівної культури (культурі суспільства в цілому) виділяють такі елементи як Субкультура і Контркультура. Субкультура - це культура окремої соціальної групи, що відрізняється оп культури суспільства в цілому, але не вступає з нею в конфлікт.До контркультуре може віднести західну молодіжну культуру 60-х років, різніантитрадиційна форми і стилі в мистецтві ,альтернативні стилі життя (хіпі, панки і т. п.).
65.Сутність соціології релігії,її предмет обєкт
Предмет соціології релігії — сукупність структур, процесів, пов'язаних із функціонуванням суспільства на різних рівнях, система контролю за соціальною поведінкою індивідів і груп. Об'єкт — релігія як соціальне явище, її виникнення, розвиток та місце у духовному житті суспільства. Соціологія релігії — це галузь соціології, що вивчає релігію як соціальний інститут у взаємодії з іншими соціальними інститутами в суспільстві, як соціальне явище, як важливу структурну складову суспільства в різних її соціальних проявах і на різних соціальних рівнях. Предметом вивчення соціології може бути як релігія в цілому, так і окремі її компоненти: релігійна свідомість, релігійні культи, відносини, організації та інститути в їхньому взаємозв’язку й у зв’язку з іншими складовими соціальної структури суспільства. Розглядаючи релігію як соціальний феномен, соціологія релігії спрямовує свій погляд на соціальні аспекти: як утворюються і функціонують релігійні групи та інститути, завдяки чому вони функціонують або припиняють існування; які стосунки між релігійними групами, чому між ними виникають конфлікти; що належить до ритуальних дій тощо. На відміну від філософії, соціологію цікавлять релігійні вірування не самі по собі, а те, що відбувається в суспільстві під впливом релігії. Але вірування не завжди впливають на поведінку: індивід може належати до релігійної групи, не усвідомлюючи суті вірувань, яких вона дотримується. Релігійні інститути, установи, організації можуть впливати на поведінку незалежно від вірувань і навіть всупереч їм, стимулюючи з певних причин дії, які суперечать офіційному вченню. Як спеціальна галузь знань, соціологія релігії є елементом концепції соціального і культурного життя багатьох соціологів класичної епохи.