59.Чутки у суспільстві:джерела динаміка

чутки - це специфічне або злободенне висловлення думки, що передається від людини до людині зазвичай за допомогою усного мовлення, без надання надійних стандартів достовірності. Чутки бувають різними, і відповідно існує безліч підстав, за якими можна їх класифікувати. Так, чутки розрізняють за їх змістом (політичні, економічні, екологічні і т. п.); тимчасової орієнтації (що стосуються минулого, який пророкує); типу походження (спонтанні, навмисні) і по відношенню до реальності (раціональні, фантастичні).

Можлива класифікація чуток і на підставі емоційних потреб людей, які вони задовольняють.

Згідно цим критерієм виділяють три види чуток: слух-мрія, слух-лякало, слух-роздільник. Чутка-мрія відображає надії і прагнення тих людей, серед яких він циркулює. Чутка-лякало висловлює поширені в суспільстві страхи і тривоги. Такі чутки часто виникають в періоди соціальної напруги або гострого конфлікту. Чутка-роздільник грунтується на поширених у суспільстві негативних забобони щодо інших соціальних груп, що тягне за собою різко негативне ставлення (аж до агресії) до цих груп.

Чутки - це замінник новин, або, точніше, - це новини, яким не знайшлося місця в офіційних засобах інформації. Найважливішим фактором, що сприяє інтересу до чуток, є інформаційна невизначеність, тобто наявність в індивіда суб'єктивного відчуття браку інформації з будь-якої теми. Інша детермінанта виникнення чуток - значущість теми для людини, її релевантність системі інтересів і цінностей особистості. ЗМІ також можуть бути безпосереднім джерелом чуток, публікуючи недостатньо перевірену інформацію. Кожен слух має свій «життєвий цикл». Деякі чутки «вмирають» природної смертю. Вони згасають, оскільки люди «втомлюються» від даної теми і нові події починають викликати більший інтерес. Припиняються чутки і в тому випадку, коли зникають обумовлюють їх страхи і напруга. Причиною «загибелі» слуху може бути також успішне проведення заходів щодо їх спростування. передаючись від однієї людини до іншої, слух піддається різного роду трансформацій. Можна говорити про три типи цього процесу: згладжування, загострення, уподібнення. При згладжуванні фабула стає коротшим за рахунок зникнення деталей, які даної аудиторії представляються несуттєвими. При загостренні відбувається збільшення значимості тих деталей, які представляються їй істотними. Оцінка суттєвості або неістотність суб'єктивна і залежить від потреб та інтересів людини, що передає слух. При уподібненні звичайно спостерігається наближення фабули слуху до психологічних, культурним, етнічних особливостей аудиторії

60.Соціологія міста. Розвиток сучасного урбанізму

Соціологія міста — це галузь соціологічної науки, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міста як однієї з форм соціально-територіальної організації суспільства.

Серед основних причин виникнення міст слід назвати удосконалення знарядь та інструментів праці, посилення соціальних зв'язків, поділ праці, виникнення ремесла і торгівлі, центром яких і стало місто. Які ж риси є характерними для міста і відрізняють його від села? Серед них в першу чергу можна назвати такі, як значно більша кількість жителів, відмінність соціальних функцій, а головною особливістю міського життя є те, що його мешканці зайняті переважно в промисловості та сфері послуг, а не сільськогосподарською діяльністю. Місто — це територіально сконцентрована форма розселення людей, зайнятих перевалено несільськогосподарською діяльністю, що характеризується значною густотою населення, специфічними соціальними функціями та особливою культурою поведінки

Урбанізація — це процес зростання і підвищення ролі міст у розвитку суспільства, збільшення частини міського населення і поширення міського способу життя на всі прошарки населення. У XX ст. урбанізація стала глобальним процесом, який з кожним роком набуває все більшого розвитку. У 1975 р. у містах проживало 39 % населення світу, у 2000 р. ця цифра перевищила 50 %, а у 2025 р. вона, за прогнозами ООН, становитиме близько 63—65 %.Варто зазначити, що питання про те, яким великим має бути населений пункт, щоб вважатися містом, є досить непросте. У Данії, наприклад, містом вважається населений пункт у якому проживає понад 250 мешканців, а у Японії — 30 тис. Статистичні органи України для виділення міста і села в системі розселення користуються в основному двома кількісними показниками — чисельністю мешканців населеного пункту і тим, який відсоток їх є зайнятим у сільському господарстві. Приріст міського населення сьогодні відбувається в основному за рахунок країн;третього світу;. Люди у цих країнах їдуть до міст, прагнучи знайти більш оплачувану роботу, якусь життєву перспективу, оскільки глобалізаційні процеси зумовлюють розпад традиційної системи аграрного виробництва. Багатьом не вдається заробити грошей і вони поселяються на околицях міст;бідонвілях; — поселеннях-нетрях, які складаються із халуп, які зроблені з підручних матеріалів і позбавлені елементарних вигод: води, каналізації. Найбільші міста;третього світу; вже зараз перенаселені, але процес їх зростання триває. Вважають, що на 2025 р. у Східній та Південній Азії проживатиме близько половини населення всього світу, а кількість міського населення Африки та Південної Азії перевищуватиме кількість городян Європи.