42.Соціальні фактори кризи сучасної сімї

Економічна та соціальна криза, спад вироб­ництва, безробіття, соціальна незахищеність — усе це справляє негативний вплив на сім’ю, зумовлює її сучасну кризу в Україні.

Криза інституту сім’ї проявляється в утраті орієнтації молоді на створення власної сім’ї, у низькій народжуваності, малодітній сімейній орієнтації, збільшенні кількості розлучень, зростанні кількості позашлюбних дітей тощо.

Одним з основних факторів кризи сім’ї є її матеріальні труднощі, розчарування внаслідок невиправданих сподівань на досягнення певного достатку, брак життєвих перспектив.

43.Предмет і обєкт соціології освіти

Предмет соціології освіти — закономірності функціонування і розвитку освіти, її взаємодії і взаємовплив на розвиток суспільства, соціальних спільнот, різних шарів і груп, їхніх відносин між собою в процесі життєдіяльності.

Об'єктом соціології освіти виступає соціальне середовище, де розгортається функціонування процесів освіти, діють певні суб'єкти у формі різноманітних навчальних занять, з певною системою взаємин людей, з їхньою інституційною і не інституційною організацією.

45.Соціологія науки. Роль науки у сучасному суспільстві

Соціологія науки є одним із галузевих соціологічних напрямів - розглядає науку як соціальний інститут, своєрідну сферу діяльності, котра пов'язана із системою освіти і є також складовим компонентом досягнень культури. Наука - необхідний засіб розвитку людини, її культури, освіти тощо. Наукові знання необхідні для здійснення соціального управління, формування наукового світогляду. Наука комплексно впливає на суспільне життя, проникає у всі його сфери, сприяє техніко-економічному розвитку, здійсненню соціального управління, впливає на систему освіти та її соціальні інститути, які беруть участь у формуванні світогляду людини. Сама по собі наукова діяльність виокремилася в структурно організований вид виробництва - виробництво знань, які використовуються для осмислення, опису та пояснення реального світу: від світу природи до світу суспільства. Соціологія науки вивчає соціальні аспекти формування наукового знання, систему соціальних відносин. При цьому дана дисципліна тісно пов'язана із соціологією освіти, соціологією знання, філософією.

46. Структура та динаміка науки як соціального інституту

Наука як соціальний інститут має свою власну разветв ¬ ленну структуру і використовуєяк когнітивні, так і організаці ¬ ційні та моральні ресурси. У цій якості вона включає в себенаступні компоненти: • сукупність знань і їх носіїв; • наявність специфічних пізнавальних цілей і завдань; • виконання певних функцій; • наявність специфічних засобів пізнання та установ; • вироблення форм контролю, експертизи та оцінки наукових дос-тіженія; • існування певних санкцій. В античності наукові знання розчинялися в системах натур філософів, у Середньовіччі – в практиці алхіміків, змішувалися або з релігійними, або з філософськими поглядами.Важливою предпосилкою становлення науки як соціального інституту є наличие систематичної освіти підростаючого покоління. Сама історія науки тісно пов'язана з історією університетської освіти, що маєбезпосередній завданням не просто передачу системи знань, а й підготовку здатних до інтелектуальної праці і до професійної наукової діяльності людей. Поява  університетів датується XII ст., Проте в перших університетах панує релігійна парадигма світосприйняття. Усередині науки існують наукові школи, що функціонують як організована наукова структура, об'єднана дослідницькою програмою, єдиним стилем мислення і очолюється, особистістю видатного вченого.  Наступним етапом розвитку інституційних форм науки стало функціонування наукових колективів на міждисциплінарній основі, яка забезпечує появу нових відкриттів на стиках різних областей знання.  Вона також містить у собі механізм «відкриванія» дисциплін один для одного, їх взаємодоповнення і обогачування всього комплексу людських знань.