- •1.Етапи становлення соціології як науки.
- •2.О. Конт як основоположник соціології.
- •3.Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні.
- •4.Основні школи та концептуальні напрями сучасної соціології.
- •5.Органічна теорія суспільства Спенсера.
- •6.Розуміюча соціологія м. Вебера.
- •7.Соціологічний неопозитивізм Сорокіна.
- •8. Соціологічна теорія марксизму.
- •9. Предмет та об’єкт соціологічної науки. Специфіка соціальних законів.
- •10. Структура і функції соціології.
- •11. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •12. Поняття програми соц. Дослідження та її структури.
- •13. Основні методи збору інформації та їх особливості.
- •14. Репрезантативність та види вибірки ксд.
- •15. Поняття система, структура, функція. Принципи системного підходу.
- •17. Соціальні інтереси та потреби. Соціальні інститути.
- •18. Соціальні спільноти та їх роль у сучасному суспільстві.
- •19. Поняття та види соціальних процесів.
- •20. Соціальна структура суспільства.
- •21. Теорія соціальної стратифікації.
- •22. Соціальна мобільність та маргинальність.
- •23. Соціально-класова структура.
- •25. Соціальна природа управління. Структура управління.
- •26. Сутність та функціі бюрократії.
- •27. Поняття особистість, індивід, людина, індивідуальність.
- •28. Соціологічна структура особистості.
- •29. Соціалізація. Роль соціального середовища у формуванні людини.
- •30. Типологія особистості.
- •31. Соціологічна теорія девіантної поведінки.
- •32. Позитивна та негативна девіації, їх роль у соціальних процесах. Злочинність.
- •33Причини виникнення девіації. Класифікація типів девіантної поведінки за Мертоном.
- •34Характеристика і типологія малих груп.
- •44.Система освіти як соціальний інститут
- •35.Керівництво і лідерство в малих групах
- •36.Контроль в малих групах. Проблема конформності
- •37.Етнічність і раса. Етнічні взаємини в історичній перспективі
- •38.Соціальні організації, їх типологія
- •39.Соціальне прогнозування явищ і подій
- •40.Методи соціального прогнозування
- •41.Шлюб та сімя як обєкт соціологічного дослідження
- •42.Соціальні фактори кризи сучасної сімї
- •43.Предмет і обєкт соціології освіти
- •45.Соціологія науки. Роль науки у сучасному суспільстві
- •46. Структура та динаміка науки як соціального інституту
- •47.Сутність соціології праці, її предмет і обєкт
- •48.Трудовий колектив як соціальна спільнота. Структура і функції
- •49.Сутність соціології молоді, її обєкт і предмет
- •50.Розробка молодіжних проблем у вітчизняній соціології
- •51.Специфіка економічної соціології
- •52.Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в україні
- •53.Предмет соціології вільного часу
- •54.Соціологічний метод дослідження вільного часу
- •55.Громадська думка як соціальна інституція
- •56.Структура та функціїї соціальної думки
- •57.Поняття засобів масової інформац їх вплив на свідомість
- •58.Глобалізація та проблема регулювання мас медіа
- •59.Чутки у суспільстві:джерела динаміка
- •60.Соціологія міста. Розвиток сучасного урбанізму
- •61.Сутність соціології політики.Структура функції
- •62.Актуальні завдання соціології політики
- •63 Предмет і метод соціології культури
- •64.Соціологічна класифікація культури та закономірності її розвитку
- •65.Сутність соціології релігії,її предмет обєкт
- •66.Засоби соціологіі релігії.Релігія, секуляризація та соціальні зміни
- •67.Глобальні зміни та екологічна криза
- •68.Актуальні проблеми соціальної екології
- •69.Соціологія права.Соціальна обумовленість і соц дія права
- •70.Соціологія виховання.Фактори формування соціальної поведінки
30. Типологія особистості.
Соціологія як наука виокремлює кілька типологій особистості. Одна з відомих належить Е. Фромму, який наводить чотири типи особистості залежно від цінностей, що їй притаманні:
• традиціоналісти - орієнтовані на цінності обов'язку, порядку, дисципліни, законослухняності;
• ідеалісти - досить критичні до традиційних норм, незалежні, зневажають авторитети, мають установку на саморозвиток;
• фрустрований тип - орієнтований на низьку самооцінку, пригнічення; для нього характерне відчуття відчуженості від життя;
• реалістичний тип - поєднання устремління до самореалізації з розвинутим почуттям обов'язку, здорового скептицизму із самодисципліною та самоконтролем;
• гедоністичні матеріалісти — орієнтовані на отримання задоволення, гонитву за насолодами, пріоритет споживацьких інтересів.
Поряд із типологією особи, Е. Фромм виводить типи соціального характеру. Під соціальним характером автор розуміє взаємозв'язок індивідуальної психічної сфери із соціально-економічною структурою.
п'ять типів соціального характеру: • рецептивний (сприймальний), характерний для первісного суспільства; • експлуататорський, властивий добуржуазним формаціям; • нагромаджувальний, поширений у добу капіталізму; • ринковий, характерний для більш розвинутої фази капіталізму; • продуктивний - прогнозований у майбутньому тип особистості, що повинен спрямовувати енергію не на те, щоб мати та споживати, а щоб повною мірою бути, а отже створити себе як людину, здатну до самореалізації, самоутвердження, самовдосконалення.
31. Соціологічна теорія девіантної поведінки.
Під девіантною поведінкою слід розуміти: 1) вчинок, дії людини, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам); 2) соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, які не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам). У першому значенні девіантна поведінка переважно предмет психології, педагогіки, психіатрії. В другому значенні – предмет соціології і соціальної психології. Зрозуміло, таке дисциплінарне розмежування.
Теорія контролю. Дослідження, проведені російським соціологом А. Рубановим, показують, що згідно оцінки молодих людей, домінуючими факторами девіантної поведінки молоді у сучасних умовах є: заздрість; агресивність; прагнення гострих відчуттів; конфлікти з батьками; надлишок вільного часу і його погана організація; насильство у підлітковому середовищі. Ця ієрархія чинників девіації істотно не співпадає з переважаючими нині уявленнями, згідно з якими — девіантність поведінки підлітків зумовлена головним чином бідністю, поганими прикладами, конфліктами з учителями та ін. і свідчить на користь теорії Уолтера Реклесса — брак внутрішнього контролю індивіда, а також пильного соціального контролю є справжніми причинами девіантної поведінки. Теорії макрорівня. Теорія структурної напруги. Це пояснення девіантної поведінки ґрунтується на теорії Еміля Дюркгейма про аномію. Аномія виникає тоді, коли суспільство є нездатним установити рамки соціальних норм, коли у суспільстві немає згоди стосовно основних цілей і цінностей, що призводить до втрати ефективності їх впливу на індивіда. Роберт Мертон використав теорію аномії, щоб побудувати теорію, яка пояснює причини девіантної поведінки. Він пов'язав проблему аномії з невідповідністю між цілями і доступністю інституціалізованих засобів їх досягнення. При обмеженості можливостей для досягнення поставлених суспільством цілей (наприклад, багатства) за допомогою доступних засобів, індивід використовує інші можливості для досягнення цілі, навіть якщо вони є незаконними. Теорія ярликів. Цю теорію розробляли такі вчені, як: Едвін Лімерт, Ерік Еріксон, Говард Бекер. її фундаментальним положенням є те, що жоден тип поведінки не є автоматично і внутрішньо девіаційним. Девіація вимагає дефініції. Тобто, треба визначити, що такий чи інший тип поведінки є ненормальним. Адже різні суспільства і різні суспільні групи визначають як девіантні різні типи поведінки. Наприклад, в одних суспільствах (Україна, Польща, США) девіацією є вживання наркотиків, а нормою є вживання алкоголю, а в інших (Іран, Афганістан, Саудівська Аравія) — девіацією є вживання алкоголю, зате допускається вживання деяких наркотиків.