- •1.Етапи становлення соціології як науки.
- •2.О. Конт як основоположник соціології.
- •3.Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні.
- •4.Основні школи та концептуальні напрями сучасної соціології.
- •5.Органічна теорія суспільства Спенсера.
- •6.Розуміюча соціологія м. Вебера.
- •7.Соціологічний неопозитивізм Сорокіна.
- •8. Соціологічна теорія марксизму.
- •9. Предмет та об’єкт соціологічної науки. Специфіка соціальних законів.
- •10. Структура і функції соціології.
- •11. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •12. Поняття програми соц. Дослідження та її структури.
- •13. Основні методи збору інформації та їх особливості.
- •14. Репрезантативність та види вибірки ксд.
- •15. Поняття система, структура, функція. Принципи системного підходу.
- •17. Соціальні інтереси та потреби. Соціальні інститути.
- •18. Соціальні спільноти та їх роль у сучасному суспільстві.
- •19. Поняття та види соціальних процесів.
- •20. Соціальна структура суспільства.
- •21. Теорія соціальної стратифікації.
- •22. Соціальна мобільність та маргинальність.
- •23. Соціально-класова структура.
- •25. Соціальна природа управління. Структура управління.
- •26. Сутність та функціі бюрократії.
- •27. Поняття особистість, індивід, людина, індивідуальність.
- •28. Соціологічна структура особистості.
- •29. Соціалізація. Роль соціального середовища у формуванні людини.
- •30. Типологія особистості.
- •31. Соціологічна теорія девіантної поведінки.
- •32. Позитивна та негативна девіації, їх роль у соціальних процесах. Злочинність.
- •33Причини виникнення девіації. Класифікація типів девіантної поведінки за Мертоном.
- •34Характеристика і типологія малих груп.
- •44.Система освіти як соціальний інститут
- •35.Керівництво і лідерство в малих групах
- •36.Контроль в малих групах. Проблема конформності
- •37.Етнічність і раса. Етнічні взаємини в історичній перспективі
- •38.Соціальні організації, їх типологія
- •39.Соціальне прогнозування явищ і подій
- •40.Методи соціального прогнозування
- •41.Шлюб та сімя як обєкт соціологічного дослідження
- •42.Соціальні фактори кризи сучасної сімї
- •43.Предмет і обєкт соціології освіти
- •45.Соціологія науки. Роль науки у сучасному суспільстві
- •46. Структура та динаміка науки як соціального інституту
- •47.Сутність соціології праці, її предмет і обєкт
- •48.Трудовий колектив як соціальна спільнота. Структура і функції
- •49.Сутність соціології молоді, її обєкт і предмет
- •50.Розробка молодіжних проблем у вітчизняній соціології
- •51.Специфіка економічної соціології
- •52.Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в україні
- •53.Предмет соціології вільного часу
- •54.Соціологічний метод дослідження вільного часу
- •55.Громадська думка як соціальна інституція
- •56.Структура та функціїї соціальної думки
- •57.Поняття засобів масової інформац їх вплив на свідомість
- •58.Глобалізація та проблема регулювання мас медіа
- •59.Чутки у суспільстві:джерела динаміка
- •60.Соціологія міста. Розвиток сучасного урбанізму
- •61.Сутність соціології політики.Структура функції
- •62.Актуальні завдання соціології політики
- •63 Предмет і метод соціології культури
- •64.Соціологічна класифікація культури та закономірності її розвитку
- •65.Сутність соціології релігії,її предмет обєкт
- •66.Засоби соціологіі релігії.Релігія, секуляризація та соціальні зміни
- •67.Глобальні зміни та екологічна криза
- •68.Актуальні проблеми соціальної екології
- •69.Соціологія права.Соціальна обумовленість і соц дія права
- •70.Соціологія виховання.Фактори формування соціальної поведінки
28. Соціологічна структура особистості.
Під структурою в соціології розуміють побудову чогось, окремі елементи якого складають єдине ціле. У науковій літературі можна натрапити на різні підходи до трактування структури особистості. Єдиної думки з цього приводу немає. Поширеною є думка, згідно з якою структура особистості - це єдність чотирьох підструктур:
1) біологічно зумовленої підструктури (темпераменту, статевих, вікових властивостей психіки тощо);
2) психологічної підструктури (індивідуальних психологічних особливостей - пам'яті, емоцій, відчуттів, уявлень, почуттів, волі, інтелекту та ін.);
3) підструктури соціального досвіду (набутих емпіричних і теоретичних знань, навичок, умінь, звичок, традицій, норм тощо);
4) підструктури спрямованості особистості (бажань, цілей, ідеалів, мотивів, потреб, прагнень, ціннісних орієнтацій та ін.).
Найбільш знаною та широко вживаною в соціології є тричленна структура особистості, що виділяє такі складники: соціальний статус, соціальну роль і спрямованість особистості.
Соціальний статус - це певне місце, позиція людини в суспільній ієрархії групи чи суспільства загалом. Статуси можуть бути приписані або вроджені (не контрольовані власною волею людини) та набуті чи досягнуті (здобуті в результаті власного вибору і власних зусиль та контрольовані волею людини).
Соціальна роль - динамічна характеристика статусу, що проявляється в шаблонній, очікуваній поведінці, заданій певним статусом
Спрямованість особи — це особливе ставлення людини до дійсності й до самої себе, котра проявляється в цінностях, мотивах, потребах, установках, прагненнях, переконаннях та ідеалах. Вона виявляється в соціальній поведінці особистості.
Структура особистості за 3. Фрейдом - це єдність трьох елементів: самосвідомої частини психіки людини - "Воно" ("Передсвідоме"), "Я" ("Его", або "Свідоме") та "Над-Я", ("Супер-Его", або "Надсвідоме"), що складається на рівні суспільства та виконує оцінну й моральну функцію. На думку 3. Фрейда, останній рівень психіки - "ідеалізований батько", котрий диктує та нав'язує людині норми, правила поведінки, заборони, стереотипи, пояснює, що є добрим, а що поганим. Структурний елемент особистості, що становить дві третини психіки людини, - це "Воно" ("Id", або "Підсвідоме") - джерело енергії, котре спрямоване на отримання задоволення. 3. Фрейд наголошував, що розвинута особистість має навчитися переводити вимоги підсвідомої частини психіки людини під контроль розумного, розсудливого "Я".
29. Соціалізація. Роль соціального середовища у формуванні людини.
Соціальний статус — це становище індивіда (або групи людей) у системі соціальних зв'язків і відносин, що обумовлюється її приналежністю до певної соціальної спільноти та визначає сукупність її прав та обов'язків.
Соціалізація особи — це загальний багатогранний процес впливу соціальних умов на життєдіяльність індивіда з метою включення його як дієздатного суб'єкта в систему суспільних відносин. На цей процес впливають різноманітні чинники, основними з яких є такі: сукупність ролей, елементи соціального середовища конкретні події, явища і процеси.
Соціальна роль - це модель поведінки, очікувана від того, хто має зазначений соціальний статус. Роль - це дія в межах сукупності прав, привілеїв і обов'язків, які визначено статусом. Виконання соціальної ролі має відповідати усталеним у суспільстві нормам та очікуванням. Загалом людина сама обирає свої ролі, але деякі вже задані їй від народження. Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети: • навчитися виконувати обов'язки й реалізовувати права відповідно до ролі; • набувати настанов, почуттів і очікувань, які відповідають певній ролі. Людина є носієм різних соціальних ролей, що можуть бути постійними чи ситуативними. Множинність соціальних ролей, що їх виконує індивід, призводить до виникнення рольових конфліктів, які найчастіше є боротьбою мотивів діяльності. Рольові конфлікти зводять до двох типів: • міжособистісні, які виникають тоді, коли не збігаються очікування щодо змісту однієї і тієї ж соціальної ролі. Найчастіше це буває тоді, коли відсутні чітко окреслені правила якихось ролей. Особливо це стосується тих ролей, котрі визначаються традицією, культурою, особливостями тих чи тих груп; • внутрішньоособистісні - виникають за умов, коли людина виконує багато ролей і вимоги цих ролей зумовлені нормами соціальних груп, отож можуть не збігатися чи суперечити одна одній.