
- •1.Етапи становлення соціології як науки.
- •2.О. Конт як основоположник соціології.
- •3.Зародження і розвиток соціологічної думки в Україні.
- •4.Основні школи та концептуальні напрями сучасної соціології.
- •5.Органічна теорія суспільства Спенсера.
- •6.Розуміюча соціологія м. Вебера.
- •7.Соціологічний неопозитивізм Сорокіна.
- •8. Соціологічна теорія марксизму.
- •9. Предмет та об’єкт соціологічної науки. Специфіка соціальних законів.
- •10. Структура і функції соціології.
- •11. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •12. Поняття програми соц. Дослідження та її структури.
- •13. Основні методи збору інформації та їх особливості.
- •14. Репрезантативність та види вибірки ксд.
- •15. Поняття система, структура, функція. Принципи системного підходу.
- •17. Соціальні інтереси та потреби. Соціальні інститути.
- •18. Соціальні спільноти та їх роль у сучасному суспільстві.
- •19. Поняття та види соціальних процесів.
- •20. Соціальна структура суспільства.
- •21. Теорія соціальної стратифікації.
- •22. Соціальна мобільність та маргинальність.
- •23. Соціально-класова структура.
- •25. Соціальна природа управління. Структура управління.
- •26. Сутність та функціі бюрократії.
- •27. Поняття особистість, індивід, людина, індивідуальність.
- •28. Соціологічна структура особистості.
- •29. Соціалізація. Роль соціального середовища у формуванні людини.
- •30. Типологія особистості.
- •31. Соціологічна теорія девіантної поведінки.
- •32. Позитивна та негативна девіації, їх роль у соціальних процесах. Злочинність.
- •33Причини виникнення девіації. Класифікація типів девіантної поведінки за Мертоном.
- •34Характеристика і типологія малих груп.
- •44.Система освіти як соціальний інститут
- •35.Керівництво і лідерство в малих групах
- •36.Контроль в малих групах. Проблема конформності
- •37.Етнічність і раса. Етнічні взаємини в історичній перспективі
- •38.Соціальні організації, їх типологія
- •39.Соціальне прогнозування явищ і подій
- •40.Методи соціального прогнозування
- •41.Шлюб та сімя як обєкт соціологічного дослідження
- •42.Соціальні фактори кризи сучасної сімї
- •43.Предмет і обєкт соціології освіти
- •45.Соціологія науки. Роль науки у сучасному суспільстві
- •46. Структура та динаміка науки як соціального інституту
- •47.Сутність соціології праці, її предмет і обєкт
- •48.Трудовий колектив як соціальна спільнота. Структура і функції
- •49.Сутність соціології молоді, її обєкт і предмет
- •50.Розробка молодіжних проблем у вітчизняній соціології
- •51.Специфіка економічної соціології
- •52.Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в україні
- •53.Предмет соціології вільного часу
- •54.Соціологічний метод дослідження вільного часу
- •55.Громадська думка як соціальна інституція
- •56.Структура та функціїї соціальної думки
- •57.Поняття засобів масової інформац їх вплив на свідомість
- •58.Глобалізація та проблема регулювання мас медіа
- •59.Чутки у суспільстві:джерела динаміка
- •60.Соціологія міста. Розвиток сучасного урбанізму
- •61.Сутність соціології політики.Структура функції
- •62.Актуальні завдання соціології політики
- •63 Предмет і метод соціології культури
- •64.Соціологічна класифікація культури та закономірності її розвитку
- •65.Сутність соціології релігії,її предмет обєкт
- •66.Засоби соціологіі релігії.Релігія, секуляризація та соціальні зміни
- •67.Глобальні зміни та екологічна криза
- •68.Актуальні проблеми соціальної екології
- •69.Соціологія права.Соціальна обумовленість і соц дія права
- •70.Соціологія виховання.Фактори формування соціальної поведінки
27. Поняття особистість, індивід, людина, індивідуальність.
Стосовно проблеми людини в соціології використовується значний поняттєвий апарат. Це зумовлено, передусім, складністю феномена людини. Найбільш узагальненим родовим є поняття "людина". Зазвичай, людину визначають як біосоціальну істоту, що є вищою ланкою розвитку живих організмів шляхом їх еволюції, а також передумовою й активним суб'єктом культурної еволюції. Зважаючи на багатоаспектність вияву сутності людини, науковці визначають її через найбільш властиві їй характеристики, зокрема: людина як природна, діяльна, предметна, свідома та суспільна істота. Соціологічний аналіз потребує розгляду людини з позицій її взаємодії з іншими людьми, соціальними інститутами, соціальною системою загалом тощо.
Поняття "індивід" характеризує людину як відособленого, поодинокого, конкретного представника людської спільності (конкретний учень, студент, викладач, бізнесмен). Це поняття в соціології використовується тоді, коли треба розглянути конкретних людей як членів якоїсь спільноти, групи, класу, нації чи представників вибіркової сукупності. Існує специфіка використання цього поняття в соціології. Поняття "індивідуальність" є похідним від поняття "індивід" і відтворює те неповторне, специфічне, унікальне, своєрідне, чим один індивід відрізняється від іншого. Ці відмінності можуть бути абсолютно різними, починаючи від природних рис, особливостей поведінки та закінчуючи манерою ходи чи специфікою одягу. Це поняття надзвичайно поширене в психології, у соціології ж його застосування обмежене. Дещо ширше застосування в соціології має поняття "індивідуалізм", яке також є похідним від поняття "індивід". Індивідуалізм - це тип світогляду, за яким індивідуальні інтереси протиставляються суспільним і переважають їх.
Поняття "особистість" входить у науковий обіг для визначення в людині не даних від природи, а в набутих у співжитті з іншими людьми характеристик, які називаються соціальними. Отже, особистість - це соціальна характеристика людини через комплекс ознак, яких вона набуває в суспільстві внаслідок залучення її до системи суспільних відносин. Саме тому особистістю не можна народитися, нею можна лише стати в суспільстві. Формування особистості відбувається з часом, коли індивід із пасивного об'єкта перетворюється на активного суб'єкта суспільних відносин, здійснюючи власну діяльність, набуваючи знань, досвіду, культури, досягаючи певних статусів тощо. До соціальних рис індивіда належать: - соціальні статуси, соціальні ролі, що їх відіграє індивід у суспільстві; - соціальні риси, зумовлені взаємодією з іншими; - почуття, думки, переконання, сформовані під впливом середовища; - соціально визначена мета діяльності; - загальний рівень освіти та культури індивіда; - професійні здатності й уміння; - ідентифікація себе з групою. При аналізі цього поняттєвого ряду у пригоді може стати відома філософська тріада:
загальне-одиничне-особливе, де під загальним можна розуміти людину, під одиничним -індивіда, під особливим - особистість.