МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТОКАРЕВ КИРИЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 81-115’111’161.2
ВНУТРІШНЯ ФОРМА СЛОВА
ЯК ПАРАМЕТР МІЖМОВНОГО ЗІСТАВЛЕННЯ
(на матеріалі англійської та української мов)
Спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне
і типологічне мовознавство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Донецьк – 2011
Дисертація є рукопис.
Робота виконана на кафедрі теорії і практики перекладу з англійської мови Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.К. Винниченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Манакін Володимир Миколайович,
завідувач кафедри видавничої справи та редагування,
декан факультету журналістики
Запорізького національного університету.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Кочерган Михайло Петрович,
завідувач кафедри романо-германської філології
Бердянського педагогічного університету;
кандидат філологічних наук, доцент
Кислицина Наталія Миколаївна,
доцент кафедри теорії та практики перекладу
та соціолінгвістики
Таврійського національного університету
ім. В. І. Вернадського.
Захист відбудеться «21» грудня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.
Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.
Автореферат розісланий «18» листопада 2011 р.
Учений секретар
спеціалізованої ради к. філол. н., доцент І. Г. Альошина
Загальна характеристика роботи
Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується зростаючим інтересом до семасіології, коли центром уваги стає вивчення появи та закріплення значень у мові. Основною проблемою таких студій вважається пошук шляхів дослідження зв’язку між формою та значенням у національних мовних картинах світу. Інтегральною науковою галуззю для розв’язання цього завдання визнається порівняльно-історичне мовознавство, яке спирається на результати порівняльного вивчення мов як джерела національної свідомості і “духу народу” (В. фон Гумбольдт).
Одним з яскравих явищ, яке допомагає побачити зв'язок між номінацією, значенням та народною свідомістю, є внутрішня форма слова. Вона являє собою метафоричний словотворчий відбиток навколишнього світу. Через внутрішню форму розпізнаються специфічні національно-культурні, морфологічні, семантичні особливості різних національно мовних картин світу.
Поняття внутрішньої форми почало формуватися ще за античних часів, згодом розуміння цього явища було розвинуто у філософських працях В. фон Гумбольдта та отримало перше детальне висвітлення в роботах О.О. Потебні. У сучасному мовознавстві внутрішня форма стала предметом дослідження у компаративістиці (Р.М.В. Діксон, М.П.Кочерган, В.М. Манакін, В.М. Русанівський, Г. Сінке, та ін.), у когнітивній лінгвістиці (О.С. Кубрякова), етимології (Т.Р. Кияк, М.О. Луценко, Дж. Уильямс,), лінгвокультурології (В.А. Маслова), дериватології (І.В. Корунець), фразеології (Н.С. Ляшенко), історії мови (Л. Брінтон).
Віддаючи належне значним досягненням у дослідженні різних аспектів компаративного вивчення етимології та словотворчого значення, слід зазначити необхідність розробки розгорнутої системи зіставного порівняння внутрішньої форми у споріднених і неспоріднених мовах. На тлі підвищеного інтересу до компаративних досліджень (роботи Ш.Р. Басирова, І.О. Голубовської, В. В. Жайворонка, М.П. Кочергана, В.М. Манакіна, А.М. Приходька, С.Г. Тер-Мінасової та ін.), невирішеними залишаються питання, пов'язані з аналізом взаємовідносин між внутрішньою формою слів та лексичним значенням у неспоріднених мовах.
Актуальність теми зумовлена: по-перше, дискусійністю самого поняття внутрішньої форми слова; по-друге, відсутністю в сучасній лінгвістиці загальної класифікаційної системи видів та різновидів внутрішньої форми слів, яка дозволяла б проводити зіставне дослідження цього явища; по-третє, існуванням етимологічної та словотворчої залежності значення іменника від початкової номінативної ознаки; по-четверте, недостатнім вивченням механізмів творення нових номінацій та особливостей реанімації застарілих лексичних одиниць.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота відповідає профілю комплексної теми наукового дослідження кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології” (номер державної реєстрації 0105U001846).
Об’єктом дослідження є внутрішня форма лексико-семантичних відповідників із корпусу іменників із прозорою внутрішньою формою, обраних методом лексикографічної вибірки з англійської та української мов.
Предметом вивчення слугують національно-мовні особливості внутрішньої форми лексичних відповідників англійської та української мов.
Мета дослідження – побудова комплексної моделі зіставного вивчення внутрішньої форми слів та виявлення на цій основі особливостей внутрішньої форми слів в англійській та українській мовах.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
— дослідження історії проблеми інтерпретації внутрішньої форми слова з найдавніших часів до сучасності;
— уточнення змісту поняття “внутрішня форма слова” та визначення його функцій;
— окреслення основних підходів до міжмовного аналізу внутрішньої форми слів та обґрунтування засад комплексної моделі зіставлення внутрішньої форми слів у різноструктурних мовах;
— виявлення основних типів співвідношення внутрішньої форми слів в англійській та українській мовах;
— встановлення чинників, що визначають національно-мовні особливості внутрішньої форми слів у порівнюваних мовах;
— здійснення кількісного аналізу випадків збігу та розбіжностей внутрішньої форми номінацій в англійській та українській мовах.
Матеріалом дослідження слугувала робоча картотека англійських та українських номінацій, що містить 1292 англійських і 1292 українських прикладів (загальна кількість складає 2584). Основу картотеки склали лексикографічні джерела англійської та української мов: етимологічні, тлумачні, двомовні словники порівнюваних мов.
Методи дослідження зумовлені метою і завданнями роботи. Основними методами аналізу є зіставний, етимологічний, компонентного аналізу та описовий, які дозволили встановити й описати спільні та відмінні риси у структурі та семантиці внутрішньої форми номінацій англійської та української мов. Контрастивний аналіз використовувався для порівняльного вивчення внутрішньої форми слів-відповідників в англійській та українській мовах. Матеріал проаналізовано здебільшого на синхронному рівні. Елементи етимологічного аналізу необхідні для обґрунтування зв’язку внутрішньої форми та зовнішньої форми номінації у випадках, коли внутрішня форма непрозора. Кількісний аналіз дозволив об'єктивувати результати дослідження щодо ступеня частотності виділених типів співвідношень українських і англійських лексичних паралелей за внутрішньою формою. Метод компонентного аналізу вживається для розщеплення значення слова на складові частини.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше на матеріалі англійської та української мов: 1) встановлено основні структурні та семантичні типи внутрішньої форми слова, за якими може проводитись міжмовне зіставлення; 2) виявлено основні чинники збігів та відмінностей внутрішньої форми іменників в англійській та українській мовах; 3) показано кількісні та якісні національно-мовні особливості іменників української та англійської мов, зумовлені особливостями внутрішньої форми слів; 4) розглянуто явище прогностичної функції внутрішньої форми слова щодо порівнюваних мов.
Теоретичне значення роботи вбачається в розширенні і поглибленні наукових уявлень про внутрішню форму слова як унікальний мовний феномен. Комплексне порівняльно-типологічне дослідження внутрішньої форми номінацій двох неспоріднених мов є певним внеском у теорію зіставного, загального мовознавства, етнолінгвістики, психолінгвістики, міжкультурної комунікації та інших суміжних галузей науки про мову. Розроблена система принципів зіставного аналізу внутрішньої форми номінацій, що може бути використана при вивченні інших споріднених і неспоріднених мов.
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання її основних положень, результатів та експериментального матеріалу у курсах з порівняльної лексикології англійської та української мов (розділ “Повний та частковий збіг внутрішньої форми іменників в англійській та українській мовах”), загального та зіставного мовознавства (розділи “Історія вивчення внутрішньої форми слова”, “Теоретичні аспекти зіставного дослідження внутрішньої форми слів в англійській та українській мовах”), у спецкурсах із лексичної типології та лексичної семантики (розділ “Відмінність внутрішньої форми лексичних відповідників англійської та української мов”).
Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорювалися на 8 наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі на трьох міжнародних: “Традиційна культура слов’янських народів в сучасному соціокультурному просторі” (Слов’янськ-на-Кубані, 2005), “Лінгвістичні основи міжкультурної комунікації” (Нижній Новгород, 2007), “Межкультурная коммуникация: научные школы и современные направления лингвистических исследований” (Симферополь, 2010); на одній міжвузівської конференції: “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур” (Донецьк, 2011); а також на щорічних наукових конференціях Кіровоградського державного університету (Кіровоград, 2007, 2008, 2009, 2010).
Публікації. Проблематика дослідження висвітлена у 11 публікаціях, 8 з яких надруковані в спеціалізованих виданнях ВАК України.
Структура і обсяг роботи визначено її метою і завданнями. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури (339 позицій). Загальний обсяг роботи 205 сторінок. Текстова частина налічує 173 сторінки.