91. Захист довкілля від радіоактивного зараження.

Питання захисту навколишнього середовища від радіаційного забруднення регулюються нормами Договору про заборону випробування ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою 1963 р., Договору об нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р., Міжнародної конвенції по охороні людського життя на морі 1974 р. і Протоколу 1978 р. до цієї Конвенції (про експлуатацію судів з ядерними енергетичними установками), Міжнародної конвенції про підготовку і дипломуванню моряків і несенні вахти 1978 р., Конвенції про відповідальність у області морського перевезення ядерних матеріалів 1981 р., Конвенції про ядерну безпеку 1994 р., інших міжнародних документів.

Женевська Конвенція про відкрите море 1958 р., зокрема, зобов'язує держави вживати заходи для попередження забруднення моря від радіоактивних відходів і забруднення моря або повітряного простору над ним в результаті будь-якої діяльності, що включає застосування радіоактивних матеріалів. Держави зобов'язані співробітничати з відповідними міжнародними організаціями і враховувати всі норми і правила, які можуть бути вироблені такими організаціями. Таким чином, Женевська конвенція 1958 р. містить лише загальну заборону радіоактивного забруднення морського середовища і атмосфери, маючи на увазі в першому випадку поховання відходів, а в другому - діяльність, зв'язану із застосуванням радіоактивних матеріалів, і не містить заборони на поховання радіоактивних відходів в морі.

Договір про Антарктику 1959 р. забороняє скидання радіоактивних речовин південніше 60-й паралелі південної широти.

Навмисному похованню в океані шкідливих, зокрема радіоактивних, відходів присвячена Лондонська конвенція 1972 р. по запобіганню забрудненню моря скиданням відходів і інших матеріалів. У Додатку I до Конвенції визначені категорії відходів, скидання яких заборонене (відходи з високим рівнем радіації або інші радіоактивні речовини з таким же рівнем, які компетентна в даній області міжнародна організація визначає, з погляду охорони здоров'я, як неприпустимі для скидання в морі), в Додатку II - скидання яких вимагає особливої обережності (вся решта радіоактивних відходів). Конвенція не регулює порядок поховання радіоактивних відходів, що транспортуються як вантажі.

Питання експлуатациіф судів з ядерними силовими установками і відповідного захисту морського середовища регламентують: Лондонська конвенція по охороні людського життя на морі 1960 р., Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних судів 1962 р., Паризька конвенція про відповідальність перед третьою стороною у області атомної енергії 1960 р. і доповнююча її Брюссельська додаткова конвенція 1963 р., Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерний збиток 1963 р., Брюссельська конвенція про цивільну відповідальність у області морських перевезень матеріалів 1971 р., що розщеплюються, Лондонська конвенція про обмеження відповідальності по морських вимогах 1976 р. Ці конвенції регулюють також питання відповідальності за спричинення збитку в результаті використовування атомної енергії, зокрема у разі скидання радіоактивних відходів.