- •Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин.
- •Система органів зовнішніх зносин.
- •3. Дипломатичне право: основні поняття.
- •4. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •5. Консульське право: основні поняття.
- •6. Консульські привілеї та імунітети.
- •7. Право спеціальних місій: основні поняття.
- •8. Дипломатичне право міжнародних організацій: основні поняття.
- •9. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •10. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- •11. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •12. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- •13. Міжнародно-протиправне діяння та його ознаки.
- •14. Класифікація міжнародно-протиправних діянь.
- •15. Особливості міжнародних спорів у сучасному світі.
- •16. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •17. Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів.
- •18. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд.
- •19. Міжнародні спори за участю приватних осіб.
- •20. Особливості розв’язання міжнародних економічних спорів.
- •21. Розгляд спорів Міжнародним Судом оон.
- •22. Принцип заборони застосування сили та загрози силою.
- •23. Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •24. Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві.
- •25. Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою.
- •26. Право держав на самооборону.
- •27. Концепція «гуманітарної інтервенції».
- •28. Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки оон.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •29. Міжнародні організації з проблем європейської безпеки.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •30. Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння.
- •31. Юридичний статус і правовий режим Арктики.
- •32. Міжнародно-правовий статус Антарктики.
- •33. Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •34. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод.
- •35. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря.
- •36. Міжнародно-правові статус і режим прилеглої зони.
- •37. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони.
- •38. Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря.
- •39. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу.
- •40. Дослідження і охорона морського середовища. Безпека на морі.
- •41. Статус морських суден та екіпажів.
- •42. Правове регулювання міжнародних морських торгових перевезень.
- •43. Поняття і джерела міжнародного повітряного права.
- •44. Правовий статус повітряного простору.
- •45. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •46. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •47. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств.
- •48. Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”.
- •49. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •50. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації.
- •51. Поняття і головні особливості міжнародного космічного права.
- •52. Джерела міжнародного космічного права.
- •53. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •54. Правовий статус космічних апаратів і екіпажів.
- •55. Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.
- •56. Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення.
- •57. Правові аспекти дистанційного зондування Землі.
- •58. Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання.
- •59. Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору.
- •60. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій.
- •61. Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права.
- •62. Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”.
- •63. Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”.
- •64. Сфера дії міжнародного гуманітарного права.
- •65. Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій.
- •66. Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.
- •67. Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах.
- •68. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права.
- •69. Поняття та джерела міжнародного кримінального права.
- •70. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти миру та людства.
- •71. Поняття та види злочинів міжнародного характеру. Зобов’язання держав згідно з міжнародними конвенціями.
- •72. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд.
- •73. Правова допомога у кримінальних справах.
- •74. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол).
- •75. Поняття та джерела міжнародного економічного права.
- •76. Принципи міжнародного економічного права.
- •77. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин.
- •78. Суб’єкти міжнародного економічного права.
- •79. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах.
- •80. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки.
- •81. Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура.
- •82. Міжнародні торговельні договори системи вто (сот).
- •83. Зміст і особливості гатт 1994 р. Договори, суміжні з гатт.
- •84. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс).
- •85. Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс).
- •86. Врегулювання спорів в рамках вто (сот).
- •87. Принципи та джерела міжнародного екологічного права.
- •88. Охорона навколишнього середовища та сталий розвиток.
- •89. Міжнародні організації та охорона довкілля.
- •90. Світовий океан як об’єкт міжнародно-правової охорони.
- •91. Захист довкілля від радіоактивного зараження.
- •92. Охорона тваринного світу. Охорона рослинного світу.
- •93. Охорона атмосферного повітря.
- •94. Охорона біологічного розмаїття.
- •95. Охорона довкілля під час збройних конфліктів.
- •96. Міжнародно-правові питання оцінки шкідливого транскордонного впливу на довкілля.
75. Поняття та джерела міжнародного економічного права.
Міжнародне економічне право – це самостійна галузь міжнародного публічного права, що складається з норм і принципів, які регулюють економічні відносини між державами і іншими суб’єктами МП.
Критерієм розмежування МЕП і інших галузей МП є наявність комерційного елементу. Інакше кажучи, сфера МЕП охоплює ті відносини, в яких наявний елемент торгівлі в широкому значенні.
Основним джерелом МЕП є міжнародні економічні договори. Норми та принципи можуть міститись також міститись в загальнополітичних міжнародних договорах, які є і джерелом між нар. публічного права загалом.
Залежно від кількості: двосторонні і багатосторонні(ГАТТ, міжнародні конвенції, статути) договори.
Двосторонні: торгові договори; довгострокові угоди про торгівельно-економічне співробітництво; угоди про надання економ. Допомоги; угоди про науково-техн. Спів роб.
Історично зумовленим джерелом МЕП є міжнародно-правовий звичай.
+ сюда ще можна віднести рішення міжнародних організацій (правда це спірне, бо такі рішення мають рекомендаційний характер, а тому не є обов’язковими). Проте важливими є деякі резолюції ГА ООН. + сюди ще міжнародні «правила поведінки», що приймаються у формі резолюцій ООН. У цих актах систематизовані правила поведінки суб’єктів МЕП.
Ну і загальні принципи права, які починають з римського права і використовуються в МПП загалом ну і в МЕП.
76. Принципи міжнародного економічного права.
Система принципів МЕП має 2 групи:
1) Основні принципи МЕП
2) Спеціальні принципи МЕП
До основних належать принципи що є загальними принципами МП загалом:
- суверенної рівності держав
- співробітництва держав
- невтручання у внутрішні справи
- сумлінного виконання міжнародних договорів
Спеціальні принципи:
- принцип недискримінації
- принцип (режим) найбільшого сприяння
- принцип національного режиму
- принцип взаємної вигоди
- принцип преференційного режиму
Принцип недискримінації – зобов’язання не погіршувати для певної країни своїх нормальних загальних для інших країн умов.
Принцип найбільшого сприяння – зобов’язання держави надавати державі партнеру пільгові умови, котрі діють або можуть бути введені для будь-якої 3ї сторони.
Принцип взаємної вигоди – його застосування дає змогу учасникам МЕВ домогтися справедливого розподілу вигод і зобов’язань
Принцип преференційного режиму – це торгівельні пільги, насамперед щодо митних зборів, які діють між державами. Їх фішка в тому шо вони надаються тільки за договором, а не поширюються на всіх.
Принципи МЕП є осн. Засадами чи базовими правилами здійснення Міжнар. Економ. діяльності
77. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин.
Найбільш поширеною формою здійснення економ. звязків між субєктами МЕП є міжнародні економічні договори.
міжнародні економічні договори – добровільно укладені між субєктами МЕП угоди економічного характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕП.
Переважно договори двосторонні, але є і багатосторонні міжнародні економічні договори, обєкт і цілі яких становлять велику цінність для міжнар. співтовариства загалом і в яких бере участь переважна більшість держав.
За обєктом: - договори що визначають міжнар-правовий режим економічних звязків;
- договори які регулюють рух товарів і послуг через державні кордони;
У регулюванні МЕВ значна роль належить універсальним міжнародним організаціям. Вони є форумами для обговорення найважливіших економічних проблем; постійним механізмом, який забезпечує державам оперативне розвязання складних питань міжнародного економічного життя; це кваліфікований аппарат для розробки проектів багатосторонніх економічних договорів, які мають універсальний, регіональний чи локальний характер.
З поміж універсальних регіональних орг. слід виділити ООН з її спеціалізованими устновами та допоміжними органами. Важливе місце посідає конференція ООн з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) + значну роль у розвитку МЕП відіграє ЮНІСТРАЛ, ЮНІДРУА.
Виняткове значення для розвитку міжнар. економ. звязків має співробітництво держав у валютно-фінансовій сфері. З метою вироблення та реалізації валютної політики промислово розвинуті країни створили свій організаційно-правовий механізм валютних відносин. Важливою структурною ланкою цього механізму є такі міжнародні організації та фонди як МБРР, МВФ, МФК (фінансова корпорація), у межах яких фактично зосереджено все співробітництво у валютно-фінансовій сфері на глоб. рівні.
Важливе місце в системі регулювання МЕВ посідає ГАТТ + ТРІПС і ТРІМС.
На базі оновленого ГАТТ булла створена СОТ.
+ сюди ще можна віднестинеформальні але стабільні наради держав ( Велика вісімка, тепер G20)