139. Закон єдності та боротьби протилежностей в діалектиці.

Закон – це поняття, яке відображає необхідне істотне стійке і повторюване відношення між матеріальним і духовними феноменами. Це універсальний закон силу якого всім речам і явищам матеріального і духовного світу властиві внутрішні суперечності, протилежні сторони і тенденції, які знаходяться у взаємозв”язку і взаємозапереченні. Розвиток за діалектикою відбувається не внаслідок втручання над природних сил, а внаслідок внутр. саморуху всього існуючого. Цей саморух відбувається тому що, в кожному предметі або явищі, є протиріччя і розділити їх неможливо. Знищення протиріч призводить зупинки в розвитку. В кожному об”єкті чи суб”єкті ці протиріччя дуже різноманітні. Ці протиріччя між старим і новим, між тим що народжується і вмирає, між позитивним і негативним, прогресивним і регресивним. Протиріччя існують в єдності. Розвиток відбувається не інакше, як через роздвоєння на протилежні сторони їх взаємодію і боротьбу. Спочатку відмінності не суттєві, не значні. Поступово заглиблюються, загострюються, стають суттєвими, переростають в суперечності, досягають кульмінації, а потім розв”язуються і переходять в якісно новий стан. Будь-який процес розвитку є виникнення, рух і розв”язання суперечностей. З розв”язанням одних суперечностей виникають інші, які потім теж роз-ся. А в процесі їх розв”язання виникають інші суперечності.

134. Поняятя світогляду, його функції та історичні типи.

Світогляд – система принципів, поглядів, цінностей, ідеалів і переко-нань, які визначають направлення діяльності та відношення к дійсності окремої людини, соціальної групи, класа або сусп в цілому.

Світогляд складається із елемен-тів, які належать усім формам сусп. свідомості; велику роль у ньому відіграють філософські, наукові, полі-тичні, моральні та естетичні погляди. В усіх антагоністичних сусп. велику роль у формуванні світогляду віді-грає релігія. Філ.погляди та переко-нання складають фундамент всій сис-теми світогляду: саме філософія виконує функції свідомості, раці-онально-уявленого виявлення та об-грунтування світоглядних настанов. Головним питанням світогляду є основне питання філософії – це проб-лема відношення мислення до буття, свідомості до матерії. В залежності від його вирішення розпізнають два основних вида с.: матеріалістичний та ідеалістичний.

С. є відображенням сусп.буття. У класовому сусп. він виражає класо-вий х-р, де пануючим являється світогляд пануючого класу. В соціалі-стичному сусп. с. зберігає свою класову природу, проте с. робочого класу починає вистуати як с. всього сусп., його науково-теоретичну і ідей-но-політичну основу складає марк-сизм-ленінізм. В умовах соціалізму свідоме і цілеспрямоване виховання комуністичного с. виступає як одне із головних завдань діяльності комуніс-тичної партії та держави.

Для якісної хар-ки с. суттєва наявність у ньому не тільки знань. а й переконань.

Важливу роль у с. психологічних, соціально-психологічних та емоцій-них моментів обумовлено тим, що вони визначають риси хар-ра і настрою людини, а в остаточному підсумку - готовність до дії, до бо-ротьби за принципи свого с.

Власне переконання, зростаючі на основі знань, являються джерелом активності особи, групи, класа. Тут с. стикається з мораллю.

Розрізняють типи світогляду:

- рівень знань – світогляд повсякден-ного досвіду, науковий світогляд;

- сфера життя – сусп.-політ., природ-но-науковий світогляд;

• час виникнення – міфологія, релігія