Тема: «Судова система єс»

1. Загальна характеристика судової системи.

2. Судді і генеральні адвокати.

3. Юрисдикція трибуналу цивільної служби.

4. Юрисдикція загального суду.

5. Юрисдикція Суду.

6. Порядок розгляду справ і виконання рішень Суду.

1.

Історія суду ЄС починається з 1952 року – із заснування Суду Європейського співтовариства з вугілля і сталі. За Договором Про Європейсько-економічне товариство 1957 року Суд ЄСВС було перетворено на Суд усіх трьох Європейських співтовариств. У 1989 році для розвантаження роботи суду було створено додаткову ланку – Суд першої інстанції. А з 2004 року було створено Першу спеціалізовану палату – Трибунал цивільної служби.

На сьогодні структура суду – це 3 ланки:

1. Трибунал цивільної служби

2. Загальний суд (Суд загальної юрисдикції)

3. Суд (Європейський Суд)

Місце перебування – м. Люксембург

Ст.. 13 Договору Про ЄС – Суд ЄС має статус Установи.

Суд ЄС діє за принципом енумерації.

Принцип енумерації полягає:

1. Суд здійснює юрисдикцію лише з тих категорій справ, що прямо зазначені у договорі про функціонування ЄС (ДФЄС)

2. Суб’єкти права ЄС не можуть передавати спори, що витікають із договору Про функціонування ЄС в інші судові органи, крім Суду ЄС.

Матеріальними нормами діяльності суду ЄС є ст. ст. 251-281 ДФЄС

Процесуальними нормами є регламенти, що приймаються окремо для кожної інстанції.

За весь час існування було прийнято 15 тис. рішень, які публікуються у збірнику судових рішень (усіма офіційними мовами).

Суд ЄС не є вищим судовим органом для націоналах судів.

2.

Кандидатами на посаду судді і генерального адвоката можуть бути такі особи:

1. Наявність громадянство однієї з держав ЄС;

2. Це компетенція, яка дозволяє даній особі претендувати на найвищі судові посади своєї країни;

3. Особи, незалежність яких поза сумнівом;

4. Володіння робочими мовами суду (французькою, англійською).

Генеральні адвокати вони не представляють жодної із сторін. Вони входять в штат суду, головне їх значення надати неупереджувальний, кваліфікований висновок по справі.

Процедура призначення. Кандидатур на посаду судді і генерального адвоката висувають уряди держав-членів, а затверджує спеціальна колегія із 7 осіб: 1- депутат парламенту, а ін.. 6 колишні судді Суду ЄС, або вищих судових установ держав-членів.

Трибунали цивільної служби – 27 суддів; генеральних адвокатів не передбачено;

Суди загальної юрисдикції – щонайменше по одному від держави-члена;

У загальному судді – кількість генеральних адвокатів залучаються за необхідністю.

У Судді (у Вищій інстанції) – 27 суддів і 8 генеральних адвокатів.

І судді і генеральні адвокати призначаються на 6 років, кожні 3 роки їх склад оновлюється на половину, а в тих суддів та генеральних адвокатів чий термін добігає кінця – їх мандат можна продовжити на той самий строк (6 років).

Судді із свого складу обирають Президента (Голову).

Роботу суду забезпечує канцелярія (адміністрація суду), яку очолює Канцлер. До складу входить близько 700 осіб, більшість з яких перекладачі усного або письмового перекладу.

3.

Відповідно до ст. 257 ДФЄС Європарламент і Рада ЄС можуть створювати спеціалізовані суди при суді загальної юрисдикції для розгляду та винесення у першій інстанції рішень у певних категоріях позовів або проваджень, що порушуються у певних сферах.

На сьогодні створена лише одна спеціалізована інстанція (спеціалізований суд) – Трибунал цивільної служби, створено у 2004 році і почав роботу у 2005.

Єдина категорія справ, яку розглядає Трибунал – спори між службовцями та органами ЄС.

Такі спори можуть ґрунтуватися на таких НПА:

1. Індивідуальні контракти з виписаними правами і обов’язками;

2. Штатний розклад;

3. Умови працевлаштування.

4.

Суд загальної юрисдикції розглядає 5 видів проваджень:

1. Переглядає справи, які вирішив Трибунал цивільної служби ст. 270;

2. Позови про правомірність законодавчих актів ст. 263;

Умовою прийнятності позову цих категорій є наявність акту, який порушує права третіх осіб. За результатами розгляду суд може визнати такий акт нікчемним.

3. Позови про бездіяльність ст. 265;

У випадку відсутності акту, що має регулювати певні суспільні відносини суд може зобов’язати певний орган ЄС прийняти такий акт, щоб заповнити прогалину;

4. Позови про відшкодування шкоди ст. 268;

5. Позови з арбітражним застереженням ст. 272.

У випадку закріплення у договорі між суб’єктами права ЄС норми, що спір буде вирішувати загальним судом, загальний суд приймає до свого провадження такі справи. Це здійснюється з метою досягти одноманітності у розумінні і застосуванні права ЄС усіма суб’єктами цього права.

5.

Юрисдикція Суду здійснюється за трьома напрямками:

1. Перегляд рішень загального суду;

2. Винесення попередніх або (приюдиційних) рішень;

У випадку, коли національний суд будь-якого рівня має сумніви щодо тлумачення норм права ЄС може зробити запит до суду, зупиняє провадження по справі і в основу власного рішення покладає попереднє рішення Суду ЄС. Таким чином досягається одноманітність як розуміння так і застосування права ЄС. Винесено приблизно 1500 таких рішень.

3. Тлумачення договорів ЄС, правових актів правових установ ЄС, міжнародних договорів за участю ЄС.

Суд є подібним до конституційного суду.

6.

Провадження починається з вибору мови, а мову обирає позивач із офіційних мов ЄС.

Стадії розгляду справи поділяються на:

• Письмову; в неї входить подання позову, заперечення на позов, зустрічний позов і залучення третіх осіб без власних позивних умов.

• Усну. Починається з промови судді-доповідача, потім виступають сторони, потім з доповіддю виступає генеральний адвокат.

Слухання відкриті. (крім справ про інтимне життя, державну таємницю). Справи розглядаються палатами або Великими палатами. Рішення підписується головою суду, суддями, які розглядали цю справу і канцлером. На оригіналі рішення канцлер робить помітку: «Коли копії рішення надісланні сторонам». Ця дата є датою набуття чинності цим рішенням. Оригінал зберігається у канцелярії запечатаний у конверті, сторони отримують лише копії. Середній строк розгляду справи близько двох років (вважається розумним строком).

Виконання рішень. Відповідно до ст.. 299 рішення суду ЄС є виконавчим документом у державах-членах, а виконання цих рішень покладається на держави відповідно дол. Їх цивільно-процесуального законодавства. Переважна більшість рішень виконується добровільно, але у випадку порушення передбачаються санкції, що покладаються на держав-членів ЄС.

26.10.11.