
- •Простір елементарних подій. Випадкові події, операції над ними.
- •Імовірності в дискретних просторах елементарних подій.
- •Дати частотне та класичне означення імовірності та вказати властивості імовірностей.
- •Дати геометричне означення імовірності. Задача Бюффона.
- •Центральна гранична теорема.
- •Емпірична функція розподілу.
- •Гістограма та полігон частот.
- •Статистичне оцінювання невідомих параметрів розподілів. Властивості оцінок.
- •Двофакторний дисперсійний аналіз.
- •Аналіз часових рядів. Виділення тренду.
T I T M C _ H A N D B O O K
Простір елементарних подій. Випадкові події, операції над ними.
Стохастичний експеримент – експеримент, який можна повторювати будь-яку кількість разів і наслідки якого не можна передбачити наперед. (наприклад підкидання монети, грального кубика)
(омега велике) – усі можливі
наслідки стохастичного експерименту
– простір елементарних подій.
–
елементарний наслідок або
елементарна подія
Операції над подіями:
Доповнення:
Об’єднання:
*
*
– диз’юнкція
– „або”
Перетин/переріз:
**
**
– кон’юнкція
– „і”
Різниця:
Зв’язок між подіями
1. Правило Де-Моргана:
2. (різниця через перетин):
Імовірності в дискретних просторах елементарних подій.
– дискретна множина
має імовірність
Нехай
Дати частотне та класичне означення імовірності та вказати властивості імовірностей.
Нехай є довільний стохастичний експеримент
– частота події А;
Скільки разів подія А
з’явилася при n
повтореннях цього експерименту;
Імовірність
Властивості:
1.
2.
– достовірна подія
3. Нехай є дві події А,В,
,
то
Частотне означення імовірності (або озн. імов. Мізеса)
Якщо існує границя
– імовірність події А;
при цьому подія А
– стохастично стійка.
Недоліки такого означення:
(неможливо
зробити
експериментів);
якщо не існує границі – не існує
імовірності.
Класичне означення імовірності (XVI-XVII ст.)
Нехай
– скінченний простір. (
)
і всі елементарні наслідки рівноможливі
(
);
тоді якщо
,
то
– імовірність довільной
події А
дорівнює число m
події А
поділити на загальну кількість точок.
Дати геометричне означення імовірності. Задача Бюффона.
(Евклідовий
простір)
,
міра – довжина
2х
мірний, міра – площа
3х
мірний, міра – об’єм
Міра Лебега
Властивості:
1)
2)
3)
Задача Бюффона
Нехай є простір розчерчений паралельними прямими, відстань між прямими – 2а. На цю площину довільним чином кидається голка довжиною 2l. Яка імовірність того, що голка перетне одну з прямих?
(що можна використати для
наближенного обчислення
)
Аксіоми теорії імовірностей.
Аксіома1:
А2:
А3 (зліченої адитивності):
,
А4 (скінченної адитивності):
Властивості імовірностей.
1)
2)
3)
4)
5) (наслідок 4ї):
6) Теорема додавання імовірностей:
Умовні імовірності. Приклад.
– А при
умові В
Формальне означення:
Формула множення імовірностей:
Довести формулу повної імовірності.
– повна група подій, якщо:
1)
2)
Доведення:
Довести формулу Байеса.
Формула Байеса
– апріоні імовірності
– апостеріорні імовірності
Незалежні події. Властивості незалежних подій.
1) А і
В –
незалежні, якщо
2)
Незалежність в сукупності
називаються незалежними в
сукупності, якщо для будь-якого цілого
для будь-яких k
подій
імовірність перетину
Математичне сподівання дискретних випадкових величин.
Математичне сподівання – середнє ймовірнісне значення випадкової величини.
Властивості.
Властивості математичного сподівання:
1. Якщо
,
то
2.
3.
4.
5.
6. Якщо
і
– незалежні, то
7. Математичне сподівання функції від випадкової величини:
Дисперсія дискретних випадкових величин. Властивості.
Дисперсія – середньоквадратичне відхилення випадкової величини від свого математичного сподівання
Властивості дисперсії
1.
2.
3.
4.
5. Якщо
і
– незалежні, то
Коефіцієнт кореляції випадкових величин. Властивості.
Коефіцієнт кореляції – міра залежності випадкових величин
Властивості:
1. Якщо
– незалежні, то
2.
3.
– лінійна залежність (найсильніша)
– пряма залежність
– обернена залежність
Зауваження: З того, що не випливає незалежність випадкових величин.
Локальна та інтегральна теорема Муавра-Лапласа та їх застосування.
Локальна теорема Муавра-Лапласа:
Якщо
,
тоді
,
де
,
де
(функція
Лапласа)
Інтегральна теорема Муавра-Лапласа:
– інтегральна функція Лапласа
Використовується якщо
або
(конспект)
Теорема Пуассона та її застосування.
Якщо
,
то
Використовується якщо
(конспект)
Біномінальний розподіл. Обчислити
.
n – кількість експериментів
p – імовірність успіху
q – імовірність неудачі
– загальне число успіхів в n експериментах
m – найбільш імовірне число успіхів
Математичне сподівання:
Дисперсія:
Геометричний розподіл. Обчислити .
Імовірність успіху – p, невдачі – q. Експерименти проводяться до першої появи успіху;
– кількість послідовних неудач.
Пуассонівський розподіл. Обчислити .
- додатнє число, параметр
розподілу
Функції розподілу випадкових величин. Властивості.
– функція розподілу
Властивості:
1)
2)
– неперервна зліва
3)
– неспадна:
4)
5) Якщо a, b – точки неперервності F(x), то
6)
якщо а
– точка неперервності, то
Щільність випадкових величин. Властивості.
,
де
щільність
неперервної випадкової величини.
Властивості:
1)
2)
3)
4)
Математичне сподівання та дисперсія неперервних випадкових величин.
Математичне сподівання:
Властивості:
1)
2)
3)
4)
5)
6) Якщо
і
– незалежні, то
Дисперсія:
Рівномірний розподіл на відрізку [a, b]. Обчислити .
Показниковий розподіл. Обчислити .
Нормальний розподіл. Обчислити
.
– дзвіноподібна функція
Якщо
,
,
то розподіл стандартний
Нормальний розподіл. Обчислити
.
– дзвіноподібна функція
Якщо , , то розподіл стандартний
Довести нерівність Чебишева.
Нерівність Чебишева:
Нехай для
існує
Тоді для
Правило 3
:
Нехай
,
тоді
Закон великих чисел. (Теорема Хінчина, теорема Чебишева).
Будь-яке твердження про збіжність середньоарифметичних випадкових величин називається законом великих чисел.
Теорема Хінчина:
Нехай
– послідовність незалежних, однаково
розподілених випадкових величин
(п.н.о.р.в.в.)
Тоді
Теорема Чебишева:
Нехай – п.н.в.в.
Тоді:
Доведення теореми Чебишева: