- •1. Науковий і суспільний статус со
- •2. Об’єктно-предметна сфера соціології освіти. Еволюція предмету соціології освіти
- •3. Місце соціології освіти в системі соціологічного знання, її проблематика
- •4. Категоріально-понятійний апарат соціології освіти.
- •6. Об'єктивні передумови виникнення соціології освіти як галузі соціологічного знання.
- •Освіта в теорії е.Дюркгейма
- •8. Проблеми освіти в концепції марксизму
- •14. Проблематика досліджень сучасних російських соціологів освіти
- •15. Напрями досліджень освіти в українській соціології
- •16. Специфіка соціогрупової структури освітнього процесу
- •17. Основні суб’єкти освітнього процесу.
- •18. Студенти як соціальна група
- •19. Учні як соціальна группа
- •20. Викладачі як соціальна група
- •Освітні організації в сучасному українському суспільстві.
- •25.Поняття та структура соціальної організації
- •26.Вищий навчальний заклад як соціальна організація.
- •27.Система освіти як соціальний інститут
- •28. Інституціоналізація освіти
- •29. Соціальні функції освіти
- •30.Ознаки освіти як соціального інституту.
- •32.Поняття і структура освітньої реформи.
- •33. Різновиди освітніх реформ
- •34. Реформування освіти в срср.
- •35. Напрямки реформування освіти за кордоном (Італія)
- •36.Основні напрями реформування середньої освіти в Україні.
- •37. Україна в Болонському процесі
- •38. Приватна освіта в Україні: тенденції та перспективи розвитку
- •39. Світові тенденції розвитку освіти: загальна характеристика.
- •40. Вплив глобалізації на освітні системи.
- •41. Проблеми формування єдиного освітнього простору
- •42. Соціальна нерівність в освіті.
- •43. Відтворення соціальної нерівності в українській освіті (за результатами соціологічних досліджень)
- •44. Проблеми масовості і якості освіти
- •45. Основні напрямки сучасних досліджень проблем освіти
3. Місце соціології освіти в системі соціологічного знання, її проблематика
Маючи статус галузевої наук. дисципліни, СО не претендує на універсальність своїх тверджень і висновків. Сфера застосування – навчання та виховання, пов’язані з цим мех.-ми соціокультурної і інституційної регуляції, координації та контролю. СО частково перетворює висновки ЗСТ на емпіричному, статистичному та експериментальному рівні; частково постачає матеріал для висновків більш загального значення. → відносини соц. освіти із ЗСТ є продуктивними.
Не менш корисні – відносини СО з ін. галузевими теоріями, особливо якщо перетинаються їх предмети (с.молоді, с.сім’ї, с.дозвілля, с.ринку праці, с.культури, с.управляння тощо). Взаємокорисні відносини – якщо є потреба у використанні інформації, наукових результатів,фактичного матеріалу/методів його обробки. Без конкретно соціологічних дослідж. СО – умоглядна, спекулятивно-теоретична рефлексія до інституту освіти. Тому СО широко вик-є фактичні дані конкретних соціологічних досліджень.
СО тісно пересікається з соціологією молоді. Тривалий час (особливо це характерно для радянської традиції) вони ототожнювалися.
Проблемное поле социологии образования – нормативное теоретическое представление о совокупности исследовательских проблем отрасли, указывающее на состояние организации отраслевого знания.
Центральная (стержневая) проблематика социологии образования – вытекающая из определения предмета отрасли совокупность проблем закономерностей развития, функций и структуры образования как социальной системы в обществе. В центральную область отрасли также входят проблемы образовательной политики, формирования содержания образования, социальной организации и социальных отношений в системе образования, обусловливающих реальные социальные механизмы функционирования и развития образования в конкретном сообществе, обществе.
На самом общем уровне социология образования затрагивает социальные, экономические и культурные направления, прямо или косвенно связанные с образованием. Социальные аспекты образования находят отражение в рассмотрении таких проблем, как образование и стратификация общества, отношение к образованию различных слоев общества, изменения в системе образования, связанные с социальным заказом и социальными потребностями и т. д. Экономические проблемы образования ставятся в связи с ролью образования в развитии потенциала государства, вкладом образования в него. Социокультурный аспект отражает, в первую очередь, преемственность ценностей, традиций и норм в формировании человека всей системой образования и ее отдельными учреждениями, в создании определенной системы взглядов, норм поведения, способов отношения к действительности. Политические аспекты направлены на изучение тех проблем, которые отражают формирование взглядов общества и отдельных его затрат на создание государства нового типа, на нарождающееся политическое сознание и поведение, которое постепенно складывается и формируется под воздействием происходящих перемен.
Более частные уровни социологии образования включают рассмотрение самых различных объектов и субъектов образовательного процесса в их взаимодействии с другими социальными институтами общества. Изучение корпуса преподавателей и учителей, научных и управленческих структур системы образования, их взаимодействия с практикой, управлением, политическим состоянием общества, социальной ситуацией, ориентацией и устремлениями различных социальных групп и общностей составляет предмет многих исследований, относящихся к этому слою.
