18. Прибуток і рентабельність сучасного виробу.

Собівартість, прибуток і рентабельність нової конструкції виробу є узагальнюючими показниками її технологічності.

З виробничого погляду нова конструкція буде вважатися технологічною, а отже, й ефективною в тому разі, якщо додатковий прибуток ( А/7), отриманий у результаті освоєння, випуску і реалізації нової продукції, забезпечить рентабельність не нижчу, ніж середня сформована рентабельність на підприємстві-виготівнику. Цій умові повинна відповідати нерівність

З експлуатаційного погляду споживача нова конструкція повинна бути:

1) більш надійною (довговічною, безвідмовною, ремонтопридатною і такою, що зберігається) в експлуатації;

2) зручною в обслуговуванні і ремонті, естетичною та безпечною в експлуатації;

3) ергономічною (з погляду психології, фізіології та гігієни праці робітників обслуговування);

4) більш продуктивною за одиницю часу;

5) більш економною в споживанні електроенергії і капіталовкладень для споживачів нової продукції;

6) забезпечувати мінімальну собівартість одиниці роботи, виконуваної виробом.

Якщо експлуатаційні властивості нової техніки підвищуються порівняно з раніше освоєною (заміненою), то економічна ефективність її визначається шляхом порівняння капітальних вкладень споживача зі зниженням собівартості роботи, виконуваною новою технікою. Кращим визнається варіант із найменшою сумою приведених витрат:

Після розрахунку суми приведених витрат за варіантами техніки можна визначити річний економічний ефект використання нової або вдосконаленої техніки.

Вартість, собівартість продукції.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об'єднує дві частини вартості - вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту,

Вартість використаних засобів виробництва об'єднує витрати на використання предметів праці (сировини, матеріалів, енергії, тари і т.д.) та частину вартості засобів праці, перенесену на продукцію у ви­гляді амортизаційних відрахувань.

Вартість необхідного продукту являє собою сукупність витрат для відтворення робочої сили і складається не тільки з коштів на оплату праці, а ще й з грошових виплат і безплатних послуг із суспільних фон­дів споживання, які в собівартості промислової продукції відображені частково, у вигляді відрахувань на соціальне страхування.

Обидві ці частини забезпечують просте відтворення виробниц­тва.

Третя частина вартості - додатковий продукт суспільства -використовується для розширення виробництва, виплат та безплатних послуг із суспільних фондів споживання.

Таким чином, собівартість є основою вартості.

Собівартість продукції визначається індивідуальними затрата­ми праці в умовах досягнутого на конкретному підприємстві технічного рівня виробництва (індивідуальна собівартість), тимчасом як вартість продукції (робіт, послуг) - затратами суспільне необхідної праці.

Собівартість продукції, як найважливіший інструмент виміру рі­вня затрат суспільної праці, є основою для формування та вдоскона­лення цін, визначення доходу, прибутку, рентабельності та інших фінансових показників.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) вклю­чаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.