44) Спеціалізовані прокуратури будуються за загальними

для всіх органів прокуратури принципами; вони керують-

ся тими ж законами, що й територіальні прокуратури;

перед ними стоять загальні для всіх органів прокуратури

завдання; вони використовують ті ж засоби прокурорсь-

кого реагування на виявлені порушення закону. Однак в

їх системно-структурній побудові, а також в об'єктах по

здійсненню нагляду є певні особливості.

Військові прокуратури. До них належать військові про-

куратури регіонів і військова прокуратура Військово-

Морських Сил України (на правах обласних), військові

прокуратури гарнізонів (на правах міських) (ст. 13 Зако-

ну «Про прокуратуру).

Організація, і порядок діяльності військової прокура-

тури визначаються ч. 2 ст. 13 Закону «Про прокуратуру».

Військові прокуратури здійснюють нагляд за додер-

жанням законів органами військового управління, війсь-

ковими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підроз-

ділами, установами і військовими навчальними заклада-

ми та посадовими особами Збройних Сил України, При-

кордонних військ України, Управління державної охоро-

ни, Служби безпеки України та інших військових форму-

вань, дислокованих на території України.

На органи військової прокуратури покладено здійс-

нення нагляду за виконанням законів при провадженні

дізнання та попереднього слідства, яке здійснюється в цих

установах і формуваннях. Вони також розслідують злочи-

ни, вчинені військовослужбовцями, службовцями війсь-

кових установ та закладів у зв'язку з виконанням службо-

вих обов'язків або вчинені в розташуванні військових ча-

стан, установ, навчальних закладів, підприємств чи орга-

нізацій Збройних Сил України та інших військових фор-

мувань, а також військовозобов'язаними під час прохо-

дження ними зборів.

48) . Загальна характеристика основних функцій прокуратури

Прокуратура, як і інші державні органи, виконує притаманні тільки їй функції. Функції прокуратури визначаються як головні напрямки діяльності прокуратури, що безпосередньо виражають її сутність та призначення. Функції підрозділяються на наглядові і ненаглядові1.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досу-дове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при засто-

1 Ми зупинилося лише на основних функціях прокуратури, інші із них розглядаються у курсі «Прокурорський нагляд в Україні».

Розділ VII. Органи прокуратури України

суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Перехідними положеннями Конституції (п. 9) передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідствам® введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Крім цього, прокуратура також бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдосконаленню та роз'ясненню законодавства.

На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України.

Функції підтримання державного обвинувачення в суді та представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, — ненаглядові. Вони передбачають участь прокурора при розгляді справ у суді.

Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержую чись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлению судових рішень, що ґрунтуються на законі. Всією своєю діяльністю в суді прокурор сприяє виконанню цих завдань, але здійснює він це особливими засобами з урахуванням принципів правосуддя: змагальності, рівноправності сторін тощо.