
- •Назвіть історичні типи світогляду.
- •Що таке філософія, її предмет і функції.
- •Коротко охарактеризуйте структуру філософського знання.
- •Що вивчає історія філософії.
- •5.Різновиди світогляду
- •6.Міфологія як перша історична форма світогляду
- •7. Релігія як друга історична форма світогляду
- •8.Філософія як найвища теоретична форма світогляду
- •9.Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки
- •10. Суть основного питання філософії
- •11. Основні філософські школи Стародавнього китаю та індіїї
- •12.Особливості філософських поглядів буддизму і джайнізму
- •13.Вихідні принципи філософії Стародавнього Китаю
- •14. Основні філософські ідеї Конфуція
- •16.Етапи розвитку філософії давньої греції та риму
- •17. Мілетська школа
- •18. Діалектика Геракліта
- •19.Буття в філософії Парменіда
- •20. Апорії Зенона
- •22. Філософи античності які розвивали атомістичні погляди на природу
- •23.Характерні особливості філософії Сократа
- •24.Сутність філософських ідей Платона
- •25.Філософія Арістотеля
- •26.Філосософія стародавнього риму
- •28. Стоїцизм у Стародавньому Римі
- •29. Скептицизм у Стародавньому Римі
- •30. Неоплатонізм у Стародавньому Римі
- •31. Рання християнська філософія
- •32. Назвіть основні риси Середньвічної філософії
- •33. Що таке патристика ? Назвіть основних представників.
- •34. Дайте характеристику релігійно-філософського вчення Августина Блаженного.
- •35. У чому суть суперечки між номіналістами та реалістами ?
- •36. Дайте коротку характеристику вчення Фоми Аквінського
- •37. Що таке схоластика ? Назвіть основних представників.
- •38. У чому сутність гуманізму філософії Відродження ?
- •39. Що означає антропоцентризм філософії Відродження ?
- •40. Охарактеризуйте натурфілософію Джордано Бруно та його пантеїстичні ідеї.
- •41. Дайте коротку характеристику реформаційному напряму філософії епохи Відродження.
- •42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового Часу.
- •42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового часу
- •43. Розкрийте сутність раціоналізму як одного з основним напрямків філософії Нового часу
- •44. Проаналізуйте специфіку філософії емпіризму. Назвіть головних представників цього напряму
- •45. У чому полягає проблема методу в філософії ф.Бекона
- •46. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму б. Спінози
- •47. Проаналізуйте суспільно-політичне вчення т. Гоббса
- •48.Які домінуючі риси філософії просвітництва ви можете назвати?
- •49. Що означає термін «категоричний імператив» і. Канта?
- •50. Чому філософію і. Канта називають агностицизмом?
- •51. Що таке «річ у собі» і. Канта?
- •52. Поняття абсолютної ідеї у філософії г. Гегеля
- •53. Основні закони діалектики сформульовані Гегелем
- •54. У чому полягає протилежність між методом і системою г. Гегеля
- •55. У чому полягає антропологізм філософії л. Фейєрбаха
- •56. Назвіть основні теоретичні положення діалектичного матеріалізму к.Маркса та ф.Енгельса
- •57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса та е. Енгельса
- •58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом
- •59. Марксизм про релігію
- •61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянчької академії
- •62. Дайте характеристику філософії г. Сковориди
- •63. «Філософія серця» п. Юркевича. У чому її суть?
- •64. Філософія в.Вернадського
- •65. Коротко охаректиризуйте узагальнюючі риси української філософії
- •67. Які основні риси сучасної світової філософії.
- •68. Назвіть головні напрями й школи світової філософії
- •69. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм
- •70. Головні концепції філософської антропології
- •71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди
- •72. Дайте загальну характеристику концепції герменевтики
- •73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії
- •74. Дайте загальну характеристику сучасній філософії постмодернізму
- •75. Що таке онтологія.
- •76. Охаракеризуйте основні форми буття
- •77. Дайте визначення понять: матерія, простір, час, рух.
- •83. Сутність пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- •84. Коротко охарактирезуйте структурні елементи прцесу пізнання.
- •85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- •86. Діалектична взаємодія між чуттєвим та раціональним рівнем пізнання.
- •87. У чому сутність наукового пізнання
- •88. Охарактеризуйте значення методу та методології у науковому пізнанні.
- •89. Які елементи, форми, і методи наукового пізнання ви можете перелічити.
- •90. Практика в процесі пізнання
- •91. У чому полягає предмети і метод наукового пізнання
- •92. Дайте коротку характеристику діяльності та способу існування соціального.
- •93. Охарактеризуйте діалектику взаємодії між суспільством і природою.
- •101. Дайте характеристику духовному життю суспільства
- •105. Дайте визначення поняттю ціннісна орієнтація
- •110. Проаналізуйте такі фундаментальні риси особистості, як потреби і інтереси
- •111. Що таке життєва позиція.
- •112. Що таке сенс людського життя
- •120) Дайте узагальнену характеристику релігійним віруванням та культам у первісному суспільстві.
- •121) Що таке фетишизм
- •122) Що таке тотемізм?
- •123) Що таке анімізм?
- •124) Що таке магія?
- •125) Яке значення для розвитку світових релігій мав шаманізм?
- •126) Назвіть особливості розвитку етнонаціональних релігій.
- •127) Дайте коротку характеристику релігійним уявленням давнього Єгипта.
- •128) Які релігії давньої Індії ви знаєте?
- •129) У чому полягають основи віровчення і культу в джайнізмі?
- •130) У чому полягають основи віровчення і культу в конфуціанстві
- •131) У чому полягають основи віровчення і культу в даосизмі.
- •132) У чому полягає специфіка зороастризму
- •133) Розкрийте специфіку іудаїзму як національної релігії євреїв
- •134) У чому полягають спільні особливості виникнення і розвитку світових релігій.
- •135) У чому полягають основи віровчення і культу в буддизмі
- •136) У чому полягають основи віровчення і культу в християнстві
- •137) У чому полягають основи віровчення і культу в Ісламі
- •138) Біблія, як священна книга і пам’ятка світової культури.
- •Новий Заповіт
- •Формування біблійного канону
- •Перші переклади
- •139) Ісус Христос, як засновник християнства.
- •140) Поділ християнської церкви на православ’я, католицизм і протестантизм.
- •141) Розкрийте особливості віросповідання і культу в католицизмі.
- •142) Розкрийте особливості віросповідання і культу в Православ’ї
- •143) Проаналізуйте Реформацію в 15-16 ст. Як основу виникнення і розвитку протестантизму.
- •144) Розкрийте особливості віросповідання і культу в протестантизмі
- •145) Охарактеризуйте Коран, як священну книгу мусульман.
- •146) Проаналізуйте основні течії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм)
- •146. Проаналізуйте основні ечії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм).
- •147. Коли і як відбулася християнізація Русі-України.
- •148. Як розвивалася Греко-Католицька церква в Україні.
- •149. У чому проблеми розвитку і функціонування християнських церков у сучасний Україні.
- •151. Розкрийте зміст категорії свобода совісті, свобода релігії, свобода церкви.
- •152. Проаналізуйте зміст поняття «свобода совісті».
- •154. Що ви знаєте про новітні релігійні течії в світі та в Україні зокрема.
- •155. У чому суть екуменістичних процесів у сучасному світі.
- •156. Які існують пріоритети державної політики України щодо релігії та церкви.
- •157. Надайте визначення предмета логіки як науки.
- •158. Охарактеризуйте структуру логіки
- •159. Проаналізуйте поняття як форму мислення. Види понять.
- •160. Що таке зміст і обсяг поняття.
- •161. Проаналізуйте логічну операцію поділу понять.
- •162. Проаналізуйте логічну операцію обмеження понять.
- •163. Проаналізуйте логічну опрерацію визначення понять.
- •164 Які операції понять над класами ви знаєте?
- •166 Що таке судження та яка його структура?
- •167 Проаналізуйте прості і складні судження, їх види.
- •168 Дайте коротку характеристику атрибутивним,релятивним та екзистенціальним судженням судженням, їх класифікація
- •169 Логічний квадрат
- •170 Охарактеризуйте процес розподленості термінів судження.
- •171 Модальні судження
- •172 Складні судження
- •173 Безпосередні умовиводи (бу)
- •174 Дайте коротку характеристику логічному силогізму,його фігурам та модусам.
- •176 Що таке полісилогізми,сорит?
- •177 Що таке ентимема?
- •178 Що таке епіхейрема?
- •179 Дайте коротку характеристику індуктивному умовиводу
- •180 Що таке аналогія?
- •181 Що таке гіпотеза та версія?
- •182 Дайте коротку характеристику логічним операціям доведення і спростування.
- •183 Проаналізуйте поняття дискусія,полеміка.
- •184 Закони логіки.
- •185 Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •186 Логічні школи України.
123) Що таке анімізм?
Під анімізмом (від лат. anima — душа) розуміють віру в наявність душі у тварин та людей, духів та одухотворення явищ природи. Анімістичні уявлення, за Е. Тейлором, розвивалися у двох напрямах: перший — пов’язаний зі спостереженнями первісної людини над такими явищами, як сон, хвороба, смерть, транс, галюцинації. Осмислення цих явищ привело до висновку про існування в людини душі, яка може лишати тіло час від часу або назавжди. Далі формуються складніші уявлення про існування душі після смерті тіла, про переселення душі в інші тіла, про потойбічний світ.
Другий ряд анімістичних уявлень пов’язаний з властивим для первісних людей прагненням до персоніфікації явищ навколишньої дійсності, наділенням їх бажаннями, волею, мисленням. Так з’являється віра в духів сил природи, яка згодом трансформувалася в політеїзм. На одному з перших етапів анімістичні уявлення населяють світ духами землі, води, повітря, вогню — гномами, русалками, ельфами, саламандрами. Легенди про домовиків, лісовиків знаходять згодом відображення у фольклорі практично всіх народів світу.
Однак, крім своєрідного екологічного підходу до природи, наслідком анімістичних уявлень були і досить непривабливі з погляду сучасної людини обряди. Наприклад, сезон польових робіт у землеробських племен завжди починався із сексуально забарвлених свят, які мали сприяти родючості землі. Причому в деяких регіонах світу до останнього часу перед сівбою відбувалися колективні сексуальні оргії. Ще один анімістичний феномен — канібалізм з метою набуття якостей жертви, залишився в мисливських звичаях.Але так чи інакше досвід ставлення до природи в давніх та традиційних культурах дедалі частіше залучається до сфери пошуку способів подолання екологічних проблем сьогодення. Крім того, аналіз анімістичних уявлень як феномена суспільної психології може дещо відкрити і для розуміння свідомості та психіки людини сучасної.
124) Що таке магія?
Магія (гр. mageia, лат. magia — чаклунство) — сукупність уявлень і обрядів, в основу яких покладено віру в таємничі сили, з допомогою яких шляхом певних символічних дій можливо здійснювати вплив на людей, предметний світ чи хід подій. Інколи магію визначають як віру в можливість впливу на довкілля через фетиші, духів і чаклунські дійства: заклинання, жертвоприношення, табу, ритуальний танок тощо. Природу магії досліджував Дж. Фрезер. Щоправда, він зважав, що магія не є релігією. Вона є її попередником в еволюції мислення, своєрідною формою «примітивної» науки, яка була притаманна ранньому періоду розвитку людства. Але цей погляд не набув загального визнання з боку як антропологів, так і етнографів. Магічне мислення у своїй основі має два принципи: 1) подібне творить подібне, або наслідок схожий на свою причину; 2) речі, які хоч раз торкнулися один одного, продовжують взаємодіяти на відстані й після припинення безпосереднього контакту. Звідси й своєрідний імператив магічних операцій — «pars pro toto» («частина замість цілого»). Волосся, крапля крові, зрізані нігті, слід ноги на землі чи снігу, будь-який (бажано — натільний) предмет одягу заміщують у магічному ритуалі ціле — саму людину. Частинами (замість цілого) «виганяється» з тіла неміч. Так само частинами «навіюється на людину» або «виводиться з неї» любовна жага. Навіть сама хвороба ніби ділиться на частини — окремі її симптоми. Магія, як і релігія, передбачає символічний спосіб дій: чаклун не безпосередньо, а опосередковано прагне досягти певного результату. По суті, це вплив-дія за аналогією. Топиться віск — тане від кохання серце. Згорає зрізане волосся — гинуть в очисному вогні хвороба і неміч тощо. Залежно від змісту ранніх релігійних вірувань магію поділяють на фетишистську, тотемістичну та анімістичну. У функціональному відношенні (за метою впливу) магія буває мисливською, лікувальною, любовною, лиходійною тощо. Фрезер поділяв магію на позитивну (чаклунство) й негативну (табу). Оскільки метою позитивної магії є завдання зробити так, щоб бажана подія відбулася, то в її основі — імператив «дій так-то, щоб відбулося те-то». Метою негативної магії є блокування (недопущення) небажаної події чи явища. Тому її імператив — «не чини того-то, щоб не трапилося те-то». Магію поділяють також на приватну і громадську. Перша складається з магічних обрядів і замовлянь, спрямованих на викликання корисного чи шкідливого для окремої особи, а друга відповідно — для всієї громади. Фрезер проводив аналогію між магічним і науковим світоглядом і прийшов до висновку, що їх поєднує переконаність у наявності порядку в природних явищах, віра в те, що послідовність подій абсолютно визначена, підпорядкована незмінним законам і є циклічною. Чаклун, як і вчений, не має сумніву в тому, що однакові причини породжують однакові наслідки, тобто що здійснення необхідного обряду із певними замовляннями неодмінно дасть бажаний результат. Інший англійський соціолог, етнограф Броніслав Малиновський (1884—1942) називав магію «псевдонаукою». На його думку, наука, навіть на рівні знань первісних людей, базується на спільному досвіді повсякденного життя, який набувається у процесі боротьби людини із силами природи, ґрунтується на спостереженнях і фіксується розумом. Магія ж народжується з переживань емоційних станів, у яких людина не стільки спостерігає природу, скільки переймається своїми відчуттями, коли істина осягається здебільшого не розумом, а емоціями. В основі науки лежать переконання в самодостатності досвіду й розуму, в основі магії — віра в певну містичну безособову силу. Наукове пізнання керується, як правило, логікою, магія — асоціаціями, які виникають під впливом пристрасного бажання. Структури раціонального і магічного знань мають різні традиції, різну соціальну й духовну природу, а тому передбачають і різні типи діяльності. За Малиновським, наука утворює сферу профанного, магія ж входить до сфери сакрального.