
- •Назвіть історичні типи світогляду.
- •Що таке філософія, її предмет і функції.
- •Коротко охарактеризуйте структуру філософського знання.
- •Що вивчає історія філософії.
- •5.Різновиди світогляду
- •6.Міфологія як перша історична форма світогляду
- •7. Релігія як друга історична форма світогляду
- •8.Філософія як найвища теоретична форма світогляду
- •9.Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки
- •10. Суть основного питання філософії
- •11. Основні філософські школи Стародавнього китаю та індіїї
- •12.Особливості філософських поглядів буддизму і джайнізму
- •13.Вихідні принципи філософії Стародавнього Китаю
- •14. Основні філософські ідеї Конфуція
- •16.Етапи розвитку філософії давньої греції та риму
- •17. Мілетська школа
- •18. Діалектика Геракліта
- •19.Буття в філософії Парменіда
- •20. Апорії Зенона
- •22. Філософи античності які розвивали атомістичні погляди на природу
- •23.Характерні особливості філософії Сократа
- •24.Сутність філософських ідей Платона
- •25.Філософія Арістотеля
- •26.Філосософія стародавнього риму
- •28. Стоїцизм у Стародавньому Римі
- •29. Скептицизм у Стародавньому Римі
- •30. Неоплатонізм у Стародавньому Римі
- •31. Рання християнська філософія
- •32. Назвіть основні риси Середньвічної філософії
- •33. Що таке патристика ? Назвіть основних представників.
- •34. Дайте характеристику релігійно-філософського вчення Августина Блаженного.
- •35. У чому суть суперечки між номіналістами та реалістами ?
- •36. Дайте коротку характеристику вчення Фоми Аквінського
- •37. Що таке схоластика ? Назвіть основних представників.
- •38. У чому сутність гуманізму філософії Відродження ?
- •39. Що означає антропоцентризм філософії Відродження ?
- •40. Охарактеризуйте натурфілософію Джордано Бруно та його пантеїстичні ідеї.
- •41. Дайте коротку характеристику реформаційному напряму філософії епохи Відродження.
- •42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового Часу.
- •42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового часу
- •43. Розкрийте сутність раціоналізму як одного з основним напрямків філософії Нового часу
- •44. Проаналізуйте специфіку філософії емпіризму. Назвіть головних представників цього напряму
- •45. У чому полягає проблема методу в філософії ф.Бекона
- •46. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму б. Спінози
- •47. Проаналізуйте суспільно-політичне вчення т. Гоббса
- •48.Які домінуючі риси філософії просвітництва ви можете назвати?
- •49. Що означає термін «категоричний імператив» і. Канта?
- •50. Чому філософію і. Канта називають агностицизмом?
- •51. Що таке «річ у собі» і. Канта?
- •52. Поняття абсолютної ідеї у філософії г. Гегеля
- •53. Основні закони діалектики сформульовані Гегелем
- •54. У чому полягає протилежність між методом і системою г. Гегеля
- •55. У чому полягає антропологізм філософії л. Фейєрбаха
- •56. Назвіть основні теоретичні положення діалектичного матеріалізму к.Маркса та ф.Енгельса
- •57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса та е. Енгельса
- •58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом
- •59. Марксизм про релігію
- •61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянчької академії
- •62. Дайте характеристику філософії г. Сковориди
- •63. «Філософія серця» п. Юркевича. У чому її суть?
- •64. Філософія в.Вернадського
- •65. Коротко охаректиризуйте узагальнюючі риси української філософії
- •67. Які основні риси сучасної світової філософії.
- •68. Назвіть головні напрями й школи світової філософії
- •69. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм
- •70. Головні концепції філософської антропології
- •71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди
- •72. Дайте загальну характеристику концепції герменевтики
- •73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії
- •74. Дайте загальну характеристику сучасній філософії постмодернізму
- •75. Що таке онтологія.
- •76. Охаракеризуйте основні форми буття
- •77. Дайте визначення понять: матерія, простір, час, рух.
- •83. Сутність пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- •84. Коротко охарактирезуйте структурні елементи прцесу пізнання.
- •85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- •86. Діалектична взаємодія між чуттєвим та раціональним рівнем пізнання.
- •87. У чому сутність наукового пізнання
- •88. Охарактеризуйте значення методу та методології у науковому пізнанні.
- •89. Які елементи, форми, і методи наукового пізнання ви можете перелічити.
- •90. Практика в процесі пізнання
- •91. У чому полягає предмети і метод наукового пізнання
- •92. Дайте коротку характеристику діяльності та способу існування соціального.
- •93. Охарактеризуйте діалектику взаємодії між суспільством і природою.
- •101. Дайте характеристику духовному життю суспільства
- •105. Дайте визначення поняттю ціннісна орієнтація
- •110. Проаналізуйте такі фундаментальні риси особистості, як потреби і інтереси
- •111. Що таке життєва позиція.
- •112. Що таке сенс людського життя
- •120) Дайте узагальнену характеристику релігійним віруванням та культам у первісному суспільстві.
- •121) Що таке фетишизм
- •122) Що таке тотемізм?
- •123) Що таке анімізм?
- •124) Що таке магія?
- •125) Яке значення для розвитку світових релігій мав шаманізм?
- •126) Назвіть особливості розвитку етнонаціональних релігій.
- •127) Дайте коротку характеристику релігійним уявленням давнього Єгипта.
- •128) Які релігії давньої Індії ви знаєте?
- •129) У чому полягають основи віровчення і культу в джайнізмі?
- •130) У чому полягають основи віровчення і культу в конфуціанстві
- •131) У чому полягають основи віровчення і культу в даосизмі.
- •132) У чому полягає специфіка зороастризму
- •133) Розкрийте специфіку іудаїзму як національної релігії євреїв
- •134) У чому полягають спільні особливості виникнення і розвитку світових релігій.
- •135) У чому полягають основи віровчення і культу в буддизмі
- •136) У чому полягають основи віровчення і культу в християнстві
- •137) У чому полягають основи віровчення і культу в Ісламі
- •138) Біблія, як священна книга і пам’ятка світової культури.
- •Новий Заповіт
- •Формування біблійного канону
- •Перші переклади
- •139) Ісус Христос, як засновник християнства.
- •140) Поділ християнської церкви на православ’я, католицизм і протестантизм.
- •141) Розкрийте особливості віросповідання і культу в католицизмі.
- •142) Розкрийте особливості віросповідання і культу в Православ’ї
- •143) Проаналізуйте Реформацію в 15-16 ст. Як основу виникнення і розвитку протестантизму.
- •144) Розкрийте особливості віросповідання і культу в протестантизмі
- •145) Охарактеризуйте Коран, як священну книгу мусульман.
- •146) Проаналізуйте основні течії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм)
- •146. Проаналізуйте основні ечії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм).
- •147. Коли і як відбулася християнізація Русі-України.
- •148. Як розвивалася Греко-Католицька церква в Україні.
- •149. У чому проблеми розвитку і функціонування християнських церков у сучасний Україні.
- •151. Розкрийте зміст категорії свобода совісті, свобода релігії, свобода церкви.
- •152. Проаналізуйте зміст поняття «свобода совісті».
- •154. Що ви знаєте про новітні релігійні течії в світі та в Україні зокрема.
- •155. У чому суть екуменістичних процесів у сучасному світі.
- •156. Які існують пріоритети державної політики України щодо релігії та церкви.
- •157. Надайте визначення предмета логіки як науки.
- •158. Охарактеризуйте структуру логіки
- •159. Проаналізуйте поняття як форму мислення. Види понять.
- •160. Що таке зміст і обсяг поняття.
- •161. Проаналізуйте логічну операцію поділу понять.
- •162. Проаналізуйте логічну операцію обмеження понять.
- •163. Проаналізуйте логічну опрерацію визначення понять.
- •164 Які операції понять над класами ви знаєте?
- •166 Що таке судження та яка його структура?
- •167 Проаналізуйте прості і складні судження, їх види.
- •168 Дайте коротку характеристику атрибутивним,релятивним та екзистенціальним судженням судженням, їх класифікація
- •169 Логічний квадрат
- •170 Охарактеризуйте процес розподленості термінів судження.
- •171 Модальні судження
- •172 Складні судження
- •173 Безпосередні умовиводи (бу)
- •174 Дайте коротку характеристику логічному силогізму,його фігурам та модусам.
- •176 Що таке полісилогізми,сорит?
- •177 Що таке ентимема?
- •178 Що таке епіхейрема?
- •179 Дайте коротку характеристику індуктивному умовиводу
- •180 Що таке аналогія?
- •181 Що таке гіпотеза та версія?
- •182 Дайте коротку характеристику логічним операціям доведення і спростування.
- •183 Проаналізуйте поняття дискусія,полеміка.
- •184 Закони логіки.
- •185 Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •186 Логічні школи України.
69. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм
позитивізм — напрям, що ґрунтується на зазначеній установці. Позитивізм, як напрямок філософії, зародився в кінці 19 ст., і значною мірою сформував сучасну наукову методологію: розуміння взаємодії між дослідним та теоретичним знанням, розпізнавання істинних та хибних тверджень, тощо.
Перший, початковий позитивізм, представниками якого були Оґюст Конт, Джон Стюарт Мілль, Герберт Спенсер, Е. Літтре, П. Лаффіт, І. Тен, Е. Ж. Ренан та інші, склався в 19 ст.Теоретичним джерелом позитивізму було Просвітництво із його вірою у всемогутність розуму. Позитивізм також суттєво опирався на емпіризм Локка та Г'юма. Програма початкового позитивізму зводилася до таких засад:
- пізнання необхідно звільнити від усякої філософської інтерпретації;
- вся традиційна філософія повинна бути скасована і змінена спеціальними науками (кожна наука сама собі філософія);
- у філософії необхідно прокласти третій шлях, який подолав би суперечність між матеріалізмом та ідеалізмом.
- вивчення людського суспільства теж можна і потрібно проводити науковими методами.
неопозитивізм, має два різновиди: логічний (інакше — емпіричний) позитивізм і семантичний. Предметом філософії, на думку логічних позитивістів, повинна бути логіка науки, логіка мови, логічний аналіз речень, логічний синтаксис мови. Другий різновид неопозитивізму сприяв розвитку семантики. Цей напрям визначає мові головну роль в усіх сферах діяльності. Усi соціальні колізії обумовлені недосконалістю мови та людського спілкування. Представники: Бертран Рассел, Альфред Тарський, Карл Поппер, Людвіг Вітгенштейн та ін.
Неопозитивізм, представлений аналітичною філософією (Квайн, Карл Поппер, Казімеж Айдукевич, Ян Лукасевич, Котарбіньский, Г. Райл, Дж. Віздом, П. Строссон, Дж. Остин, М. Блек, Н. Малкольм, Н. Гудмен, А. Пап та ін.) і віденським гуртком, на основі якого оформився логічний позитивізм (Моріц Шлік, Рудольф Карнап, Нейрат, Ф. Вайсман, Г. Фейгль, Г. Ган, В. Крофт, Ф. Кауфман, Курт Гедель та ін.);
Сучасний позитивізм — це постпозитивізм, у рамках якого очікується очевидна тенденція до пом'якшення вихідного методологічного радикалізму й установка на аналітику ролі соціокультурних чинників у динаміці науки (Кун, Лакатош, Тулмін, Фейєрабенд, аналітична філософія, віденський гурток). Він висуває так звану методологію дослідницьких програм, ідеї гуманізації науки, теоретичного плюралізму і історичного контексту науки.
70. Головні концепції філософської антропології
Об’єднуючим началом філософської антропології, як бачимо, є проблема людини. Проте, в цьому принципово єдиному цілісному філософському напрямку співіснують відносно самостійні антропологічні концепції: 1) біологічна (Гелен, Портман); 2) культурологічна (Ротхакер, Ландман); 3)релігійна (Шелер, Хенгстенберг); 4) педагогічна (Больнов). Практично всі вони виходять із основної тези Шелера про принципову протилежність людини і тварини. Якщо тварина одвічно і всебічно залежить від природних потягів та прив’язана до конкретного середовища, умов свого життя, то людина є вільною, незалежною істотою, поведінка якої строго і однозначно не зумовлюється природною доцільністю, що дає їй можливість ставитись до предмета своєї творчості з певною поміркованістю.
Згідно з біологічною концепцією людина є “біологічно недостатньою” істотою, оскільки їй не вистачає інстинктів. Вона “не завершена” і “не закріплена” у тваринно-біологічній організації, а тому і не має можливості вести виключно природне існування. Людина віддана сама собі і тому змушена шукати відмінні від тваринних засоби відтворення свого життя. Гелен вважав, що історія, суспільство та його установи — це форми доповнення біологічної недостатності людини, які реалізують її напівінстинктивні спрямування. Гелен заперечує положення про історичний характер процесу руйнування системи інстинктів у людини, вважаючи цей процес одвічною і органічною характеристикою людської природи. Він намагався довести, що саме в антисуспільній та протиприродній поведінці людини і утверджується її родова сутність. І далі він робить висновок, що становлення цієї сутності розриває зв’язок із природними передумовами антропосоціогенезу.