
- •Назвіть історичні типи світогляду.
- •Що таке філософія, її предмет і функції.
- •Коротко охарактеризуйте структуру філософського знання.
- •Що вивчає історія філософії.
- •5.Різновиди світогляду
- •6.Міфологія як перша історична форма світогляду
- •7. Релігія як друга історична форма світогляду
- •8.Філософія як найвища теоретична форма світогляду
- •9.Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки
- •10. Суть основного питання філософії
- •11. Основні філософські школи Стародавнього китаю та індіїї
- •12.Особливості філософських поглядів буддизму і джайнізму
- •13.Вихідні принципи філософії Стародавнього Китаю
- •14. Основні філософські ідеї Конфуція
- •16.Етапи розвитку філософії давньої греції та риму
- •17. Мілетська школа
- •18. Діалектика Геракліта
- •19.Буття в філософії Парменіда
- •20. Апорії Зенона
- •22. Філософи античності які розвивали атомістичні погляди на природу
- •23.Характерні особливості філософії Сократа
- •24.Сутність філософських ідей Платона
- •25.Філософія Арістотеля
- •26.Філосософія стародавнього риму
- •28. Стоїцизм у Стародавньому Римі
- •29. Скептицизм у Стародавньому Римі
- •30. Неоплатонізм у Стародавньому Римі
- •31. Рання християнська філософія
- •32. Назвіть основні риси Середньвічної філософії
- •33. Що таке патристика ? Назвіть основних представників.
- •34. Дайте характеристику релігійно-філософського вчення Августина Блаженного.
- •35. У чому суть суперечки між номіналістами та реалістами ?
- •36. Дайте коротку характеристику вчення Фоми Аквінського
- •37. Що таке схоластика ? Назвіть основних представників.
- •38. У чому сутність гуманізму філософії Відродження ?
- •39. Що означає антропоцентризм філософії Відродження ?
- •40. Охарактеризуйте натурфілософію Джордано Бруно та його пантеїстичні ідеї.
- •41. Дайте коротку характеристику реформаційному напряму філософії епохи Відродження.
- •42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового Часу.
- •42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового часу
- •43. Розкрийте сутність раціоналізму як одного з основним напрямків філософії Нового часу
- •44. Проаналізуйте специфіку філософії емпіризму. Назвіть головних представників цього напряму
- •45. У чому полягає проблема методу в філософії ф.Бекона
- •46. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму б. Спінози
- •47. Проаналізуйте суспільно-політичне вчення т. Гоббса
- •48.Які домінуючі риси філософії просвітництва ви можете назвати?
- •49. Що означає термін «категоричний імператив» і. Канта?
- •50. Чому філософію і. Канта називають агностицизмом?
- •51. Що таке «річ у собі» і. Канта?
- •52. Поняття абсолютної ідеї у філософії г. Гегеля
- •53. Основні закони діалектики сформульовані Гегелем
- •54. У чому полягає протилежність між методом і системою г. Гегеля
- •55. У чому полягає антропологізм філософії л. Фейєрбаха
- •56. Назвіть основні теоретичні положення діалектичного матеріалізму к.Маркса та ф.Енгельса
- •57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса та е. Енгельса
- •58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом
- •59. Марксизм про релігію
- •61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянчької академії
- •62. Дайте характеристику філософії г. Сковориди
- •63. «Філософія серця» п. Юркевича. У чому її суть?
- •64. Філософія в.Вернадського
- •65. Коротко охаректиризуйте узагальнюючі риси української філософії
- •67. Які основні риси сучасної світової філософії.
- •68. Назвіть головні напрями й школи світової філософії
- •69. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм
- •70. Головні концепції філософської антропології
- •71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди
- •72. Дайте загальну характеристику концепції герменевтики
- •73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії
- •74. Дайте загальну характеристику сучасній філософії постмодернізму
- •75. Що таке онтологія.
- •76. Охаракеризуйте основні форми буття
- •77. Дайте визначення понять: матерія, простір, час, рух.
- •83. Сутність пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- •84. Коротко охарактирезуйте структурні елементи прцесу пізнання.
- •85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- •86. Діалектична взаємодія між чуттєвим та раціональним рівнем пізнання.
- •87. У чому сутність наукового пізнання
- •88. Охарактеризуйте значення методу та методології у науковому пізнанні.
- •89. Які елементи, форми, і методи наукового пізнання ви можете перелічити.
- •90. Практика в процесі пізнання
- •91. У чому полягає предмети і метод наукового пізнання
- •92. Дайте коротку характеристику діяльності та способу існування соціального.
- •93. Охарактеризуйте діалектику взаємодії між суспільством і природою.
- •101. Дайте характеристику духовному життю суспільства
- •105. Дайте визначення поняттю ціннісна орієнтація
- •110. Проаналізуйте такі фундаментальні риси особистості, як потреби і інтереси
- •111. Що таке життєва позиція.
- •112. Що таке сенс людського життя
- •120) Дайте узагальнену характеристику релігійним віруванням та культам у первісному суспільстві.
- •121) Що таке фетишизм
- •122) Що таке тотемізм?
- •123) Що таке анімізм?
- •124) Що таке магія?
- •125) Яке значення для розвитку світових релігій мав шаманізм?
- •126) Назвіть особливості розвитку етнонаціональних релігій.
- •127) Дайте коротку характеристику релігійним уявленням давнього Єгипта.
- •128) Які релігії давньої Індії ви знаєте?
- •129) У чому полягають основи віровчення і культу в джайнізмі?
- •130) У чому полягають основи віровчення і культу в конфуціанстві
- •131) У чому полягають основи віровчення і культу в даосизмі.
- •132) У чому полягає специфіка зороастризму
- •133) Розкрийте специфіку іудаїзму як національної релігії євреїв
- •134) У чому полягають спільні особливості виникнення і розвитку світових релігій.
- •135) У чому полягають основи віровчення і культу в буддизмі
- •136) У чому полягають основи віровчення і культу в християнстві
- •137) У чому полягають основи віровчення і культу в Ісламі
- •138) Біблія, як священна книга і пам’ятка світової культури.
- •Новий Заповіт
- •Формування біблійного канону
- •Перші переклади
- •139) Ісус Христос, як засновник християнства.
- •140) Поділ християнської церкви на православ’я, католицизм і протестантизм.
- •141) Розкрийте особливості віросповідання і культу в католицизмі.
- •142) Розкрийте особливості віросповідання і культу в Православ’ї
- •143) Проаналізуйте Реформацію в 15-16 ст. Як основу виникнення і розвитку протестантизму.
- •144) Розкрийте особливості віросповідання і культу в протестантизмі
- •145) Охарактеризуйте Коран, як священну книгу мусульман.
- •146) Проаналізуйте основні течії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм)
- •146. Проаналізуйте основні ечії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм).
- •147. Коли і як відбулася християнізація Русі-України.
- •148. Як розвивалася Греко-Католицька церква в Україні.
- •149. У чому проблеми розвитку і функціонування християнських церков у сучасний Україні.
- •151. Розкрийте зміст категорії свобода совісті, свобода релігії, свобода церкви.
- •152. Проаналізуйте зміст поняття «свобода совісті».
- •154. Що ви знаєте про новітні релігійні течії в світі та в Україні зокрема.
- •155. У чому суть екуменістичних процесів у сучасному світі.
- •156. Які існують пріоритети державної політики України щодо релігії та церкви.
- •157. Надайте визначення предмета логіки як науки.
- •158. Охарактеризуйте структуру логіки
- •159. Проаналізуйте поняття як форму мислення. Види понять.
- •160. Що таке зміст і обсяг поняття.
- •161. Проаналізуйте логічну операцію поділу понять.
- •162. Проаналізуйте логічну операцію обмеження понять.
- •163. Проаналізуйте логічну опрерацію визначення понять.
- •164 Які операції понять над класами ви знаєте?
- •166 Що таке судження та яка його структура?
- •167 Проаналізуйте прості і складні судження, їх види.
- •168 Дайте коротку характеристику атрибутивним,релятивним та екзистенціальним судженням судженням, їх класифікація
- •169 Логічний квадрат
- •170 Охарактеризуйте процес розподленості термінів судження.
- •171 Модальні судження
- •172 Складні судження
- •173 Безпосередні умовиводи (бу)
- •174 Дайте коротку характеристику логічному силогізму,його фігурам та модусам.
- •176 Що таке полісилогізми,сорит?
- •177 Що таке ентимема?
- •178 Що таке епіхейрема?
- •179 Дайте коротку характеристику індуктивному умовиводу
- •180 Що таке аналогія?
- •181 Що таке гіпотеза та версія?
- •182 Дайте коротку характеристику логічним операціям доведення і спростування.
- •183 Проаналізуйте поняття дискусія,полеміка.
- •184 Закони логіки.
- •185 Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •186 Логічні школи України.
37. Що таке схоластика ? Назвіть основних представників.
Найбільш відомою і впливовою у середньовічній філософії була схоластика (від лат. schola - школа або «шкільна філософія»). її було сформовано у період абсолютного панування християнської ідеології в усіх сферах суспільного життя Західної Європи і пристосовано до широкого вивчення людьми основ християнського світогляду.
Схоластика є спадкоємицею традицій християнської апологетики, її представники намагалися створити чітку систему християнського світогляду з ієрархією сфер буття, на вершині якої знаходиться церква Головне для схоластів — узгодження з авторитетом церкви тих чи інших положень, якими вони оперують. Творчі потенції схоластів розчиняються у сфері формально-логічних пошуків. Схоластичний інтелектуалізм приносить зміст у жертву формі, вивчення реальної дійсності підмінює процедурою визначень, що зводить логічні судження до «словесної механіки», на догоду зовнішньому виглядові думки зводиться нанівець її зміст. Питання, які хвилюють схоластів, звучать так Чи единосутнісний Логосу Бог-отець? Як іменувати Марію — богородицею чи людинородицею? Чому голодував Христос — через відсутність їжі чи тому, що хотів голодувати?
Схоластика як тип філософії виникає у IX ст. Головне призначення схоластичної філософії — безпосереднє злиття з теологією. «Батьком схоластики» називають Іоанна Скота Еріугену (бл. 810 - бл. 877 pp.), на той час визначного вченого. Якщо Карл Великий об'єднав світську монархію з церковною ієрархією, то Еріугена створив єдину чітку філософську систему, яку розвивали наступні покоління мислителів-схоластів. Його основне положення: справжня релігія є справжньою філософією, і навпаки, — сумніви, які висуваються проти релігії, заперечують і філософію. Знаряддям розуму є діалектика, яка розуміється як мистецтво виділяти істину з протилежних точок зору.
Вирішальне значення в пізнанні мають загальні поняття, або універсалії; вони реальні, та зі зростанням міри всезагального все більше проявляються їх об'єктивна реальність і незалежність від людського розуму, скерованого на пізнання. Одиничні поняття, навпаки, існують лише завдяки тому, що вони належать до видів, а види - до родів. Цей напрям у середньовічній філософії, як уже вказувалося, дістав назву реалізму. Згідно з ним процес розвитку йде від Бога до світу, і навпаки, повернення всього існуючого до одиничного Бога розкриває його характер, який знаходить чотириступеневе виявлення у природі:
- І - природа нестворена і разом з тим творча;
- II - природа створена і разом з тим творча;
- III - природа створена і нетворча;
- IV - природа нестворена і нетворча. Бог, таким чином, є початок, середина і кінець усього космосу.
• Наступний представник схоластики - Ансельм Кентерберійський (1033— 1109 pp.), якого називали «другим Августином». Його позиція - «вірю, щоб розуміти» - означає, що мислення слід підпорядковувати вірі, без якої немає дійсного пізнання. Святе письмо вказує, що саме є істиною, але не пояснює, чому воно є істиною. Розум вільний і самостійний, проте лише в межах догматів. Девіз Ансельма — «віра шукає розум» — характерний для цілого періоду схоластики. Щодо універсалій Ансельм займає позицію поміркованого реалізму.
Відомий Ансельм також доказами буття Бога, з яких найпопулярніший онтологічний, де з поняття Бога як ідеї вищої досконалості виводиться ідея його реального існування. Якщо Бог як ідея утримує в собі всю реальність -отже, сам він справді існує.
Ансельм Кентерберійський сформулював також принцип необхідності пояснення віри розумом. Він є засновником схоластичної теології і метафізики.
Бог у нього — причина світу: як зразок, як творець, як мета