3. Коротко охарактеризуйте структуру філософського знання.

Поступово починається і обмеження кола проблем, якими займається філософія, відбувається розвиток, поглиблення, збагачення власне філософських уявлень, виникають різні філософські теорії і течії. В ході предметного самовизначення філософії і її внутрішньої диференціації (спеціалізації) сформувалися наступні філософські дисципліни:

Онтологія (від греч. онтос - буття, суще) - вчення про буття (чи про першооснови усього сущого) : проблема буття розуміється тут в універсальному (всеосяжному) сенсі ("чому є щось, а не ніщо" - одне з перших філософських питань), аналізуються буття (сам принцип існування), небуття (чи можливе неіснування, ніщо), буття матеріальне (природа) і ідеальне (ідея, думка, дух). Часто онтологія в історії філософії ототожнювалася з метафізикою (букв. те, що йде після фізики), оскільки буття розглядалося не як те, що існує, а як те, що дозволять усьому існувати, само цим існуючим не будучи.

Гносеологія, эпистемология (від греч. гносис, эпистеме - знання) - теорія пізнання, аналіз найбільш загальних питань пізнання : пізнаваний або непізнанний (агностицизм) світ, які можливості, методи і цілі пізнання; у чому суть пізнання і що є істина; хто суб'єкт і що є об'єктом пізнання;

Логіка (від греч. логос - думка і слово одночасно) - наука про форми правильного (тобто зв'язного, послідовного, доказового) мислення; формами такого правильного (тобто відповідно до правил логіки, що відбиває реальні процеси дійсності) були поняття, судження, висновки.

Етика (від греч. эйкос - що відноситься до устоїв, характеру, поведінки) - наука про моральність, моралі як формам суспільної свідомості, про належне і правильну поведінку людини серед собі подібних; проблеми етики пов'язані з проблемами свободи волі, природи моральної поведінки і його принципів, справедливості, доброчесності, вищого блага, користі і щастя як наслідків людської поведінки.

Естетика (від греч. аестетикос - що відчуває, чуттєвий) - наука про художнє і ціннісне освоєння світу : вивчає принципи і умови творчого перетворення і зображення світу в таких категоріях, як краса, прекрасне, піднесене, потворне, естетичне сприйняття, смак, трагічне і комічне.

Філософія історії (освоєння закономірностей історичного процесу). Структуру філософії в цілому можна зв'язати з такими трьома освоюваними нею явищами, як істина, добро і краса (і у зв'язку з цим виділяти в ній філософські дисципліни).

4. Що вивчає історія філософії.

Історія філософії — розділ філософії, що вивчає історичні типи філософії. В його рамки включені, як філософські системи окремих філософів, так і розвиток їхніх поглядів в рамках філософських шкіл.Термін «історія філософії» також застосовується, як такий, що розначає процес розвитку філософської думки в цілому, згідно з визначеними часовими періодами та існуючими в них філософськими тенденціями.

Вчені в галузі історії філософії: Білецький Зиновій Якович, Леандрос Вранусіс, Гайденко Піама Павлівна, Константінос Георгуліс, Діоген Лаертський, Джордж Паппас, Радлов Ернест Леопольдович, Чанишев Арсеній Миколайович, Шинкарук Володимир Іларіонович.

Давньогрецька філософія‎ : Висока класика,Давньогрецька філософія, Академія Платона,Аколазія,Александрійська школа,Антіохійська школа,Антиподи,Аристотелізм,Архе.,Гедонізм, Досократики, Ейдос,Еклектизм,Елідо-еретрійська школа,Елейська школа,Елліністична філософія,Ентелехія,Епікурейство, Космоцентризм тощо. Філософія Середньовіччя: Августинізм,Аверроїзм,Алкуїн, Номіналізм, Патристика.