
- •Кафедра рудникової аерології і охорони праці методичні вказівки
- •Заходів щодо боротьби з вібрацією та шумом”
- •1. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •1.1. Загальні положення
- •1.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •1.3 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •1.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •2. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби із шумом
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Список рекомендованої літератури
2. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби із шумом
1. Соціальна ефективність заходів щодо боротьби із шумом визначається за формулою:
(2.1)
де
,
-
число робітників і-ої
професії відповідно до й після зміни
рівня звуку на робочих місцях;
,
-
розрахункова ймовірність ушкодження
слуху в робітників і-ої професії
відповідно до й після зміни рівня звуку,
визначається з додатку 5 в залежності
від еквівалентного рівня Li
в дБА
на
рабочому
місці; т
і п -
число професій, робітники яких перебували
під дією шуму, відповідно до й після
його зміни.
Позитивному соціальному ефекту відповідають значення С> 0.
2. Розрахунок економічної ефективності охоплює заходу щодо зниження шумів, рівні яких перевищують 85 Дба. При розрахунку враховуються економічні втрати, що виникають при підвищеному виробничому шумі й пов'язані з ростом числа днів тимчасової непрацездатності, частковою стійкою втратою загальної працездатності, зниженням працездатності здорових робітників.
3. Річний економічний ефект у грн./рік, усереднений за нормативний строк окупності капітальних вкладень (8 років), варто визначати за формулою :
,
(2.2)
де
- щорічні
трудові втрати у відсотках, усереднені
за 8 років, у робітників і-ої професії
при роботі в умовах шуму з еквівалентними
рівнями звуку на робочих місцях
і
відповідно до й після проведення заходів
щодо зниження шуму. Еквівалентні рівні
звуку на робочих місцях визначають за
формулами (2.4) або (2.5). Повні трудові
втрати визначають за додатком 9 залежно
від еквівалентного рівня звуку на
робочому місці й стажу роботи (зміни
складу робітників)
tc
у
роках в умовах шуму. Проміжні значення
трудових втрат приймаються за лінійною
інтерполяцією;
Зі
– середня за нормативний строк окупності
капітальних вкладень річна заробітна
плата з нарахуваннями робітника і-ої
професії, що визначається за формулою
(2.3), грн.;
,
- число робітників і-ої професії відповідно
до й після зниження шуму; КД
- додаткові
капітальні вкладення в заходи щодо
зниження шуму; СЭ
- середньорічні експлуатаційні витрати
на шумозахисну конструкцію, грн.;
При Э>0 заходи щодо боротьби із шумом дають не тільки оздоровчий ефект, але є й економічно доцільними.
4. Значення 3і, визначається за формулою:
(2.3)
де
-
середньорічна заробітна плата з
нарахуваннями робітника і-ої професії
в перший рік після зниження шуму, грн.;
α
– темпи зростання продуктивності праці,
%
5. Рівень звуку в дБа постійного шуму в розрахунковій точці визначається за формулою:
(2.4)
де
-
рівень звукового тиску в j-ої октавній
смузі в розрахунковій точці, дб;
-
корекція для j -ой октави визначається
по довідковим таблицям.
Еквівалентний рівень звуку в дБа переривчастого шуму в розрахунковій крапці визначається за фрмулою:
, (2.5)
де
- еквівалентний рівень звукового тиску
в j -ій октавній смузі в розрахунковій
крапці, що визначається розрахунковим
шляхом; К- корекція для j -ій октави
визначається по довідковим таблицям.
Порядок виконання практичної роботи
1. Ознайомитися із запропонованими методиками
2. За вказаним викладачем варіантом, наведеним у таблицях 1, 2, 3 виконати завдання 1, 2, 3.
3. Оформити звіт і зробити висновок по роботі