- •Поняття кримінологічної віктимології
- •Предмет і структура кримінологічної віктимології.
- •Структура віктимології як наукового напрямку і як навчальної дисципліни.
- •Методологічні основи науки віктимології.
- •Функції кримінологічної віктимології.
- •Віктимность її види та основні характеристики.
- •Загальна теорія віктимології та спеціальні віктимологічні теорії.
- •Передумови створення віктимології.
- •Поняття та властивості віктимізації.
- •Системно-структурний аналіз віктимізації.
- •Структура віктимності і її основні показники.
- •Історія віктимології в срср (Гілінський, в.С. Мінська, ю.М. Антонян д.В., Рівман, в.Я. Рибальська, л.В. Франк, в.П. Коновалов).
- •Розвиток віктимології в Україні (ю.В. Баулін, в.О. Туляков,о.М. Джужа, в.Є. Христенко,м.В. Сенаторов, т.І. Присяжнюк, ).
- •Розвиток віктимології за кордоном (аналіз вчення г. Еллєнбергера, е. Фаттаха, і. Аттіли, е. Віано, х. Фон Хентіга, б. Мендельсона).
- •Теорія "аномії" (е. Дюркгейм, р. Мертон) і тенденції віктимізації в Україні.
- •I.Теория аномии по э. Дюркгейму.
- •II. Теория аномии по р. Мертону
- •Кримінологічна теорія "конфлікту" (у. Чемблисс. Е. Волд, д. Дарендорф) і сучасна віктимологія.
- •Мета й завдання віктимологічного дослідження.
- •Методи аналізу віктимологічної інформації.
- •1. Основные понятия
- •2. Метод сопоставления данных
- •3. Метод фильтрации данных
- •4. Метод распознавания ситуации
- •Поняття й основні ознаки віктимності. (смотри вопросы 6, 11)
- •? Віктимізація та її криміногенне значення.(смотри вопрос 9)
- •? Віктимізація й злочинність.
- •Віктимологічні детермінанти злочинності.
- •Віктимологічні ситуації.
- •Децидивна віктимність
- •Евентуальна віктимність.
- •Види механізму віктимної активності.
- •Механізм індивідуальної віктимної поведінки та його елементи. (джужа)
- •Вторгнення в кризу: етичні і правові основи.
- •? Інтенсивність віктимності в Україні.
- •Поняття віктимогенної деформації.
- •Поняття механізму віктимної поведінки.
- •Причини віктимізації населення.
- •Процесуальні основи вивчення жертв (потерпілих) злочинів. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотрeбления властью
- •А. Жертвы преступлений
- •Роль жертви в механізмі злочинів неповнолітніх.
- •Складові віктимологічної ситуації. (смотри вопрос 23)
- •Класифікація жертв злочину.
- •37. Криміногенне значення поведінки потерпілого
- •Жертва злочину та суміжні поняття.
- •Співвідношення понять «потерпілий» та «жертва».
- •40.Закономірності відносин "жертва-злочинець".
- •41.Система віктимологічного попередження злочинів в Україні.
- •Забезпечення прав жертв злочинів судами. Практика застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів
- •Забезпечення прав жертв (потерпілих) овс.
- •Забезпечення прав жертв (потерпілих) прокуратурою.
- •Суб’єкти віктимологічної профілактики злочинів.
- •Суб’єкти поводження з жертвами злочинів.
- •Системно-структурний аналіз віктимізації.(смотри вопрос 9)
- •Віктимологічна характеристика злочинів, що вчиняються у сфері сімейно-побутових відносин. (джужа)
- •Віктимологічна детермінація злочинів, учинених щодо осіб похилого віку.
- •Поняття і система віктимологічної профілактики.
- •Віктимологічне запобігання, припинення і профілактика агресивних злочинів.
- •Віктимологічне запобігання, припинення і профілактика корисливих злочинів.(джужа)
- •Заходи віктимологічної профілактики насильства у побуті. .(джужа)
- •Основні напрямки віктимологічного попередження насильства у сім’ї.
- •Поняття та суб’єкти поводження з жертвами злочинів (смотри вопрос 46)
- •Принципи поводження з жертвами злочинів за законодавством України
- •Про охорону прав жертв злочинів
- •Основні всесвітні віктимологічні організації і установи.
- •Нормативні основи віктимологічної профілактики злочинів.
- •Нормативно-правові акти віктимологічного характеру в національному законодавстві України.
- •Антикорупційне законодавство і віктимологічна профілактика злочинів.
- •Міжнародні профілактичні акти віктимологічного характеру і національне законодавство України.
- •Основні міжнародно-правові документи віктимологічного спрямування.
- •Декларація Основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою: загальна характеристика. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою
Кримінологічна теорія "конфлікту" (у. Чемблисс. Е. Волд, д. Дарендорф) і сучасна віктимологія.
Діалектична теорія конфлікту Ральфа Дарендорфа.
Дарендорф аналізує соціальну організацію будь-якого рівням починаючи з індивіда невеличкий групи чи установам до суспільства загалом, що він називає " імперативно координованої асоціацією " . З цією організації характерно чіткий поділ ролей і статусів її, а основними рольовими позиціями, відповідно до Дарендорфу, є позиції, зумовлені диференціацією владних відносин. Тобто будь-який організації індивіди і групи виконують певні ролі відповідно до свого приналежності владним стратам.
Далі Дарендорф говорить про томі що у організації відносин влади прагнуть стати узаконеними. Отже, їх можна як відносини авторитету, де деякі індивіди чи групи мають загальновизнане, узаконене чи нормативне право властвовать.
Упорядковане функціонування організації підтримується з допомогою процесів, створюють відносини авторитету і власти.
Проте, влада і авторитет - дефіцитні ресурси. За них боротьба і між подгруппами організації. Звідси основними джерелами конфлікту, й змін - у організації є дефіцит влади й авторитета,
Особливості перебігу конфлікту залежить від того як ставиться і належність до влади й авторитету різних рольових під - груп, і личностей.
Дарендорф зазначає, що у будь-яку організації можна назвати два основних типи ролей - правлячих і більше управляючих. Правлячі зацікавлені у збереженні свого положенням а управляючі - перерозподілу влади - чи авторитету. При певних умов усвідомлення цієї протилежності інтересів зростає й організація ділиться на дві конфліктуючі групи. Рішення конфлікту тягне у себе перерозподіл влади. Але перерозподіл влади узаконює нові групи правлячих і керованих ролей, що знову починають конкурувати друг з одним. Отже, розвиток організації - це ланцюг повторюваних конфліктів щодо відносин власти.
Проведемо з порівняльного аналізу теоретичних положень і Дарендорфа як представників одного наукового течения.
По-перше, цих двох теоретиків схожі моделі розгортання конфліктної ситуації та соціальної. реорганізації. Ці моделі можна уявити схематично так (см.верхняя частина рисунка).
По-друге, при зовнішньої схожості загальних моделей виникнення та розвитку конфліктів вичитав і Дарендорфа істотно різняться підходи до джерелам конфлікту. Маркс як джерело називає - нерівномірність розподілу власності та відповідній частки влади, тобто. під час першого чергу економічну причину. Дарендорф джерелами називає - рольові взаємини спікера та нерівномірний розподіл влади, що з рольових позицій, і який завжди пов'язаної як в Маркса із часткою власності, тобто називає внутриорганизаци- онные субкультурные причины.
По-третє, з різних підходів до причин конфлікту різняться і конкретні, виражені у конкретних емпіричних категоріях, схеми виникнення конфлікту (див. рисунок)
Дарендорф спробував з'ясувати, які умови викликають перетворення звичайних груп у конфліктні групи, і навіть які умови впливають на гостроту конфлікту, ступінь і темп змін, викликаних конфліктом. Відповіді ці запитання зведені в узагальнюючу таблицу.
Положення схемы
Дарендорфа:
1. Чим більше члени підгруп у створенні можуть усвідомити свої інтереси й утворити конфліктну групу, то з більшою ймовірністю станеться конфликт.
2.Чем більше розподіл авторитету пов'язані з розподілом інших винагород, тим гостріше конфликт.
3. Чим менший мобільність між підлеглими і пануючими групами, тим гостріше конфликт.
4 . Чим більший зубожіння підлеглих переключається з абсолютного на відносний рівень порівняння, тим паче насильницьким є конфликт.
5. Чим менший конфліктні групи здатні приходити до угод, тим паче насильницький конфликт.
6. Чим гостріше конфлікт, тим більше вона викликає структурні зміни і реорганизаций.
7. Чим більше насильницьким є конфлікту то вище темпи структурні зміни і реорганизаций.
У сучасній конфліктологічній теорії використовуються різні схеми причин і факторів конфліктності, зокрема виділяють: діалектичну теорію конфлікту, що коріниться у марксових концепціях, і конфліктний функціоналізм, що надихається зіммелівськими ідеями.
Вихідні тези, які є основою конфліктного підходу, такі:
§ в усіх соціальних системах можна знайти нерівномірний розподіл обмежених за кількістю цінних ресурсів;
§ нерівний доступ до благ закономірно і неминуче породжує конфлікти інтересів різних частин системи;
§ конфлікти інтересів рано чи пізно викликають відкрите зіткнення між тими, хто володіє, і тими, хто не володіє цінними ресурсами;
§ конфлікти спричиняють реорганізацію соціальної системи, створюючи нові види нерівності, що, в свою чергу, слугуватиме поштовхом для нових конфліктів та змін і т.д.