- •1.Управління як суспільне явище, еволюція його змісту та багатогранність.
- •2. Сутність, зміст і специфіка державного управління.
- •3. Державне управління як наука та навчальна дисципліна.
- •4. Конституційні засади виконавчої влади та державного управління в Україні.
- •5. Державне управління як діяльність виконавчо-розпорядчого характеру.
- •6. Система органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.
- •8. Територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції.
- •Компетенція До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:
- •Склад і структура
- •9. Місцеві державні адміністрації, їх місце в системі державного управління.
- •Основні завдання Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:
- •Особливості діяльності районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим
- •2.5.4. Структура місцевих державних адміністрацій
- •10. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні.
- •11. Сучасні принципи державного управління, джерела їх виникнення та формування.
- •2. Систематизація принципів державного управління
- •3. Види принципів державного управління
- •12. Загальні риси управлінської діяльності.
- •13. Стадії управлінської діяльності та управлінські технології: поняття та види.
- •1.6.1. Поняття та суть управлінського рішення
- •14. Функції, форми та процедури державного управління.
- •Поняття та сутність функцій державного управління
- •2. Класифікація функцій управління
- •15. Поняття та сутність цілей державного управління.
- •16. Поняття основних завдань і види функцій державного управління, їх класифікація.
- •17. Організаційно-правові аспекти регіонального управління.
- •18. Функціональна структура державного управління: сутність та умови її побудови.
- •19. Роль і місце регіонального управління в загальній системі державного управління.
- •3. Суб'єкти федерації не володіють суверенітетом у повному обсязі і, як правило, не мають права на односторонній вихід із федерації.
- •4. Суб'єкти федерації можуть мати власні конституції, положення яких не суперечать конституції федерації.
- •1.4.3. Основи побудови організаційної структури державного управління
- •23. Взаємодія центральних, регіональних і місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, розмежування їх функцій і повноважень.
- •24. Поняття та зміст управлінського рішення.
- •25. Зміст процесу підготовки та прийняття управлінського рішення, її етапи.
- •26. Поняття, зміст та призначення контролю та обліку в державному управлінні.
- •27. Місце та роль контролю в системі державного управління.
- •28. Система контролю в органах виконавчої влади, її організаційне, методичне та правове забезпечення.
- •29. Громадський контроль: поняття, цілі, об’єкти, форми, суб’єкти, структура.
- •Про звернення громадян
- •Розділ I Загальні положення Стаття 1. Звернення громадян
- •Стаття 2. Законодавство про звернення громадян
- •Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі
- •Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені
- •Стаття 5. Вимоги до звернення
- •Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них
- •Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення
- •Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню
- •Стаття 9. Заборона переслідування громадян за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання
- •Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у зверненнях
- •Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)
- •Стаття 16. Розгляд скарг громадян
- •Стаття 17. Термін подання скарги
- •Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
- •Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян
- •Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення
- •Стаття 22. Особистий прийом громадян
- •Стаття 26. Відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру
- •Стаття 27. Відшкодування витрат по перевірці звернень, які містять завідомо неправдиві відомості
- •Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян
- •Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян
- •Особливості відповідальності державних службовців
- •48. Причини та умови виникнення бюрократизму.
- •49. «Ідеальний тип» адміністративної організації м. Вебера – найкраща з усіх можливих форм організації, що ефективно служить будь-якому політичному «хазяїну».
- •54. Боротьба із бюрократизмом в органах управління – реальний шлях до забезпечення прав свободи людини і громадянина.
- •55. Загальні правила поведінки державного службовця.
- •56. Конфлікт інтересів і недопущення проявів корупції.
- •57. Дотримання обмежень і заборон, передбачених Законами України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією».
- •58. Співвідношення законності, правопорядку та раціональності в державному управлінні.
- •59. Правопорушення та відповідальність.
- •60. Зміст законності в державному управлінні.
- •Закон україни "Про державну службу"
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II державна політика у сфері державної служби
- •Розділ III правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату
- •Розділ IV проходження державної служби в державних органах та їх апараті
- •Розділ V службова кар'єра
- •Розділ VI припинення державної служби
- •Розділ VII матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців
- •Розділ VIII відповідальність за порушення законодавства про державну службу
Розділ IV проходження державної служби в державних органах та їх апараті
Стаття 15. Прийняття на державну службу
Прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.
Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу.
Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.
Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба). Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється відповідними органами.
Стаття 16. Обмеження, пов'язані з проходженням державної служби
Державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.
Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.
Стаття 17. Присяга державних службовців
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту:
"Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Стаття 18. Випробування при прийнятті на державну службу
При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.
Стаття 19. Стажування державних службовців
З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
Стаття 20. Робочий час
Тривалість робочого часу державних службовців визначається відповідно до законодавства про працю України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють, з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
За рішенням керівника органу державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.
Стаття 21. Службові відрядження Державним службовцям відшкодовуються витрати на службові відрядження та виплачуються інші компенсації відповідно до законодавства про працю України.
Під час відрядження державні службовці користуються правом бронювання місць у готелях і на всі види транспорту, а також першочергового придбання проїзних документів.
Державним службовцям за місцем відрядження надається місце для роботи, можливість користуватися зв'язком, транспортом, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру.
Стаття 22. Відсторонення від виконання повноважень за посадою
Невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець.
Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується.
Стаття 23. Граничний вік перебування на державній службі
Граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. У разі необхідності керівник державного органу за погодженням з Начальником Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України може продовжити термін перебування на державній службі, але не більш як на п'ять років.
У виняткових випадках після закінчення цього терміну державні службовці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.
