Синхронна паралельність

У разі синхронної паралельності процесори, що використовуються працюють за єдиною для них командою від центрально керуючого процесу в однакові моменти часу. Процесори не можуть функціонувати незалежно, оскільки при синхронній паралельності існує лиш одн керуючий потік команд. Оскільки такий підхід має свої недоліки і обмеження, але дозволяє інтегрувати за рахунок спрощеної побудови велике число процесорів, тому ще одна назва синхронної паралельності – це масивний паралелізм. Оскільки в системі з десятка тисяч процесорів, але один керуючий потік команд, відповідно жодної синхронізації не потрібно, а це спрощує програмування для спрощених систем. Архітектура, яка відповідає для синхронної паралельності є SIMD.

Малюнок SIMD????????????????

Паралельні процесорні елементи не виконують своєї програми а отримують від керуючий ЕОМ. З особливості архітектури випливають певні обмеження:

1. процесорні елементи не можуть виконувати різні операції в один момент часу. Двоетапне виконання команд if є неефективним.

Віртуальнв процесори. Про певних задач навіть об’єму процесорів SIMD машин недостатньо, тому використовують віртуальні процесори, концепція яких аналогічно концепції віртуальної пам'ять. Користувачу виділяються всі необхідні процесори, ті процесори, яких не вистачає то відображаються віртуально як фізичні процесори. Незважаючи на обмеження, за рахунок використання і поєднання великої кількості процесорів, вони є широко використовуваними.

14