Визначення

1. Державний інститут, який відповідає за пропозицію грошей у країні.

2. Депозитні інституції, які приймають вклади від фізичних та юридичних осіб, надають позики та виконують інші операції.

3. Кількість грошей, наявна у національній економіці на певний момент часу.

4. Заходи зі зменшення або обмеження зростання пропозиції грошей у країні.

5. Заходи зі збільшення пропозиції грошей у країні.

6. Показник, який містить готівку на руках у населення і банківські резерви, що зберігаються у центральному банку.

7. Загальний обсяг активів банку мінус загальний обсяг пасивів банку.

8. Система банківництва, за якої норма резервів становить менше 100% депозитних зобов’язань комерційного банку.

9. Перелік активів та вимог, які відображають фінансовий стан банку на певний момент часу.

10. Частина депозитів, яку банки зберігають у центральному банку.

11. Сума, на яку фактичні резерви банку перевищують обов’язкові резерви.

12. Напрями використання коштів банку.

13. Величина, що обернена до норми резервування.

14. Відношення пропозиції грошей до грошової бази.

15. Спрощений баланс, що містить лише зміни, які відбуваються у статтях балансу, починаючи з його певної вихідної позиції.

16. Позики комерційних банків у центрального банку.

17. Частина надлишкових резервів, що не надана у позику.

18. Джерела коштів банку.

19. Показник, який відбиває розподіл домогосподарствами грошей між готівкою та чековими депозитами.

20. Відсоток депозитів, який банки зберігають у вигляді обов’язкових та понаднормативних резервів.

21. Депозити, на які не можна виписувати чеки.

22. Вклади у комерційних банках або інших фінансових установах, на які можна виписувати чеки і які на вимогу вкладника можна одразу вилучити.

23. Змінні, на які прямо може впливати центральний банк за допомогою знарядь монетарної політики.

24. Змінні, певного рівня яких потрібно досягти для реалізації цілей монетарної політики, але на які центральний банк не може прямо впливати.

25. Вклади, які внесено у банк, але на які не надано позики.

26. Одна з функцій центрального банку.

27. Сума обов’язкових та надлишкових резервів.

28. Заходи, що скорочують або обмежують зростання пропозиції грошей у національній економіці для досягнення макроекономічної стабільності.

Іі. Визначте, чи правильні такі твердження

1. Що менша потреба населення в готівці порівняно з потребою населення у банківських депозитах, то менша можливість створення грошей банками.

2. На величину грошового мультиплікатора не впливає величина наднормативних резервів.

3. Резерви комерційного банку у центральному банку – це активи центрального банку.

4. Політика “дорогих грошей” стимулює ділову активність у національній економіці.

5. Політика “дешевих грошей” спричиняє зменшення обсягу експорту.

6. Збільшення грошової маси в умовах повної зайнятості зумовлює інфляцію.

7. Операції на відкритому ринку, що збільшують пропозицію грошей, передбачають продаж центральним банком державних облігацій.

8. За норми резервування у 100% простий депозитний мультиплікатор грошей дорівнює 0.

9. Готівка, яку зберігають банки у своїх сейфах, є частиною банківських резервів.

10. Центральний банк може зменшити величину надлишкових резервів збільшенням норми резервування.

11. Сукупний попит збільшиться, коли центральний банк продає державні цінні папери на відкритому ринку.

12. Створення грошей банківською системою підвищує ліквідність економіки, але не збільшує багатства суспільства.

13. Розмір депозитного мультиплікатора дорівнює розмірові мультиплікатора видатків.

14. У балансі комерційного банку відображені його операції за певний проміжок часу.

15. Комерційні банки створюють гроші при поверненні їм позик.

16. Зростання відкритості національної економіки та процеси глобалізації роблять впливи монетарної політики менш визначеними.

17. Вплив монетарної політики на національну економіку слабшає, якщо крива попиту на гроші положиста, а крива попиту на інвестиції крута.

18. Центральний банк завжди стоїть перед дилемою: на чому зосереджуватися – на стабілізації процентних ставок чи на контролі за пропозицією грошей.

19. Банки, що працюють на основі часткового резервування, уразливі для так званої банківської паніки.

20. Зменшення коефіцієнта депонування грошей зменшує пропозицію грошей.