Визначення

1. Зниження загального рівня цін.

2. Хронічна інфляція другої половини ХХ ст.

3. Зростання загального рівня цін, спричинене надлишковими сукупними видатками.

4. Перехід від адміністративного ціноутворення до ринкового ціноутворення.

5. Механізм, який забезпечує регулювання заробітної плати і платежів відповідно до рівня інфляції.

6. Зростання загального рівня цін, що походить зі зростання витрат на одиницю продукції.

7. Зниження внаслідок відповідної макроекономічної політики високого темпу інфляції.

8. Зростання загального рівня цін, унаслідок якого відносні ціни не змінюються.

9. Інфляція, рівень якої вимірють двозначними і тризначними числами.

10. Рівень інфляції, що відповідає прогнозованому для цього періоду.

11. Усталене зростання загального рівня цін, яке супроводжується зниженням купівельної спроможності грошей.

12. Теорія інфляції, згідно з якою єдиною причиною зростання загального рівня цін є надмірний темп приросту грошової маси порівняно з темпами зростання ВВП.

13. Теорія інфляції, згідно з якою інфляція виникає лише тоді, коли паперових грошей, які представляють в обігу золоті, випущено понад ту кількість золотих, яка потрібна для нормального здійснення товарообороту.

14. Інфляція, рівень якої вимірюють однозначними числом.

15. Темп інфляції, що виявився вищим за прогнозований для даного періоду.

16. Епізодична інфляція, яка переходила у зниження загального рівня цін.

17. Зростання загального рівня цін з року в рік приблизно однаковим темпом.

18. Інфляція, яка супроводжується зміною відносних цін товарів, послуг та ресурсів.

19. Дуже високі темпи зростання цін (понад 50% за місяць).

20. Початкова стабільна крива, побудована на підставі емпіричних даних, яка показувала обернений зв’язок між інфляцією та безробіттям.

21. Теорія інфляції, згідно з якою інфляція виникає тоді, коли сукупні видатки перевищують обсяг національного продукту.

22. Відсоток річного реального ВВП, котрий потрібно принести в жертву задля зниження інфляції на 1%.

23. Вилучення старих грошових знаків з обігу і заміна їх новими.

24. Сукупність заходів монетарної політики, впорядкування державних фінансів, раціоналізація структури національної економіки та зовнішньоекономічної діяльності, що спрямовані на недопущення галопуючої інфляції у майбутньому.

25. Теорія, яка стверджує, що рівень інфляції в країні залежить від кількості грошей, яка перебуває в обігу.

26. Крива Філіпса з позиції теорії раціональних сподівань.

27. Крива Філіпса, яка враховує очікувану інфляцію та збурення сукупної пропозиції.

28. Вертикальна крива Філіпса, для якої зберігається класична дихотомія.

29. Крива Філіпса, яка передбачає вибір між інфляцією і безробіттям та може переміщуватися.

Іі. Визначте, чи правильні такі твердження

1. Під час інфляції знижуються реальні доходи всіх верств населення.

2. Зростання загального рівня цін є те саме, що і зниження вартості грошей.

3. Інфляція пропозиції індукує зниження витрат виробництва.

4. Уряд, який нагромадив значний борг, виграє від інфляції.

5. Непередбачена інфляція приносить вигоду кредиторам коштом позичальників.

6. Якщо рівень безробіття перевищуватиме природний, то темп інфляції знижуватиметься.

7. Зміна інерційного темпу інфляції переміщує криву Філіпса.

8. Згідно з теорією раціональних сподівань, вибір між безробіттям та інфляцією є лише в короткостроковому періоді.

9. У тривалому періоді немає вибору між інфляцією та безробіттям.

10. Фінансування дефіциту бюджету за допомогою додаткової емісії прямо розкручує інфляцію попиту.

11. Національну економіку можна повністю захистити від інфляції, індексувавши усі номінальні змінні.

12. Монетаристи пропонують політику доходів для подолання інфляції.

13. Дезінфляція грунтується на можливості вибору між інфляцією та безробіттям у короткостроковому періоді.

14. Низьке значення коефіцієнта дезінфляційних утрат свідчить про низьку ефективність антиінфляційної політики.

15. У всіх країнах з перехідною економікою відбувся гіперінфляційний спалах.

16. Гіперстагфляція означає поєднання високої інфляції із безпрецендентним падінням обсягу національного виробництва.

17. Державні мужі мають можливість керувати короткостроковою кривою Філіпса.

18. Зі зростанням інерційного темпу інфляції крива Філіпса переміщується донизу.

19. За наявності циклічного безробіття у національній економіці темп інфляції знижується.

20. Представники основного потоку макроекономіки твердять, що для недопущення інфляції потрібно дотримуватися у монетарній політиці так званого грошового правила.