Визначення

1. Показник, який міжнародні організації дедалі частіше використо­вують для визначення рівня якості життя.

2. Високі темпи зростання населення в країні.

3. Зростання національної економіки на основі підвищення ефективності використання ресурсів.

4. Еміграція із країни високоосвічених спеціалістів і висококваліфі­кованих робітників.

5. Збільшення кількості товарів і послуг, які продукує національна економіка.

6. Уповільнення темпів зростання населення за вищого рівня доходів.

7. Збільшення обсягу капіталу в національній економіці.

8. Обсяг капіталу на працівника, за якого інвестиції та амортизація дорівнюють одне одному.

9. Стаціонарний обсяг капіталу, який максимізує споживання.

10. Збільшення значення в національній економіці інтенсивного типу економічного зростання.

11. Нарощування виробництва товарів і послуг на основі збільшення кількості ресурсів за попереднього рівня технології.

12. Відношення сукупного капіталу країни до її робочої сили.

13. Пряма й активна роль уряду, спрямована на зміну галузевої структури національної економіки.

14. Відсоток приросту національного продукту за рахунок науково-технічного прогресу.

15. Різниця між коефіцієнтом народжуваності і коефіцієнтом смертності.

16. Типова проблема країн, що розвиваються, коли їхні низькі подушні доходи є перешкодою для досягнення рівнів заощаджень та інвестицій, потрібних для прийнятних темпів економічного зростання.

17. Стадія демографічного переходу, в якій коефіцієнти народжу­ваності й смертності високі, тому чисельність населення зростає дуже повільно.

18. Кількість народжень у країні на 1000 осіб населення упродовж року.

19. Стадія демографічного переходу, на якій подружжя контролюють народжуваність, а чоловік та дружина здебільшого працюють поза домом.

20. Метод у аналітичній економії, що приписує зростання обсягу національного продукту трьом джерелам – приросту капіталу, приросту праці та змінам у технології.

Іі. Визначте, чи правильні такі твердження

1. Економічне зростання – це збільшення номінального обсягу ВВП за певний проміжок часу.

2. Навіть дуже бідні на ресурси країни можуть мати високі темпи економічного зростання і забезпечувати високий рівень життя своїх громадян.

3. Економічне зростання дещо послаблює суперечність між безмежними потребами і обмеженими ресурсами.

4. Графічно економічне зростання зображають переміщенням кривої виробничих можливостей уліво.

5. У ХХ ст. в розвинутих країнах затрати праці, виміряні в людино-годинах, зростали повільніше, ніж капітал.

6. Частки праці й капіталу в національному доході в розвинутих країнах були відносно стабільними упродовж ХХ ст.

7. Наприкінці ХУШ ст. Томас Мальтус пророкував, що внаслідок зростання чисельності населення життєвий рівень людей підвищуватиметься.

8. Фактори пропозиції зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання.

9. Високі темпи економічного зростання не завжди свідчать про прискорений прогресивний економічний розвиток країни.

10. У міру зростання капіталоозброєності крива виробничої функції стає положистою.

11. За стаціонарного обсягу капіталу інвестиції на працівника перевищують амортизацію на працівника.

12. Рівень заощаджень є ключовим визначником стаціонарного обсягу капіталу.

13. За обсягу капіталу, що відповідає Золотому правилу, чистий граничний продукт капіталу дорівнює темпам зростання загального обсягу виробництва.

14. Якщо в національній економіці обсяг капіталу перевищує його стаціонарний рівень, то у цьому разі інвестиції більші за амортизацію.

15. Стаціонарний обсяг споживання дорівнює сумі стаціонарного обсягу виробництва та стаціонарної амортизації.

16. У стаціонарному стані обсяг продукції на працівника є незмінним.

17. Згідно з мальтусівським поглядом, для уповільнення темпів збільшення населення треба досягти вищих темпів економічного зростання.

18. Національна економіка не прямує до стаціонарного стану, якщо простежується зростаюча віддача від масштабу.

19. Розвинені країни наполягають на припиненні політики “викачування умів”.

20. Інвестиції збільшують обсяг капіталу на працівника.