Міністерство освіти і науки України

Вінницький коледж

Національного університету харчових технологій

ПРОЦЕСИ І АПАРАТИ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Практичні роботи

Вінниця 2011

Укладач: Вережан Г.О — викладач спецтехнологічних дисциплін Вінницького коледжу НУХТ.

Рецизент: Кротова Л.П. — викладач спецтехнологічних дисциплін Вінницького коледжу НУХТ

Погоджено

на засіданні циклової комісії

спецтехнологічних дисциплін

Протокол №__від__________ 20___р.

голова Циклової комісії ______ Кротова Л.П.

Робочий зошит

Для практичних занять

З дисципліни “Процеси і апарати харчових виробництв”

Студент__ групи _____

Вінницького коледжу НУХТ

_____________________________________

^{(прізвище, ім’я, по-батькові)}

Вінниця 2011

Пояснювальна записка

Робочий зошит призначений для практичних робіт з дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв» для студентів третього курсу спеціальності 5.05020201 «Монтаж, обслуговування засобів автоматизації технологічного виробництва» денної форми навчання. Навчальна програма передбачає 40 аудиторних годин, з них 10 годин відведено на практичні заняття. На практичному занятті детальна детально розглядаються окремі теоретичні положення дисципліни та формуються уміння і навички їх практичного застосування. У робочому зошиті представлені практичні роботи з усіх розділів і тем дисципліни. Готуючись до виконання практичної роботи, студент в позаурочний час знайомиться зі змістом роботи, навчальними цілями, шукає відповіді на контрольні питання, знайомиться з прийомами виконання роботи. Для заліку практичної роботи студент надає викладачеві, оформлений у робочому зошиті, звіт. На основі аналізу знань, умінь, стану і повноти викладання матеріалу та відповідей на контрольні питання, викладач виставляє оцінку.

Практична робота №1

Тема 2.1: Машини для подрібнення матеріалів;

Мета заняття: Ознайомитись з машинами, які застосовуються в харчовій промисловості для подріблення матеріалів, охарактеризувати їх будову та принцип дії.

Навчальні цілі:

Знати: Фізична суть процесу подрібнення. Будову, принцип роботи машин для подрібнення

Вміти: Складати конструктивні схеми машин для подрібнення матеріалів.

Матеріали і обладнання: Плакати, обладнання, схеми, лінійка, олівець.

Література для самопідготовки: А.М. Поперечний, Процеси і апарати харчових виробництв, ст. 103 — 110.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи:

Машини для подрібнення поділяються на дробарки та млини. Дробарки використовуються для середнього та крупного подрібнення, млини — для дрібного, тонкого та колоїдного. Залежно від конструкції, машини поділяють на такі типи:

Дробарки — валкові, молоткові, барабанні, щокові та ін.

Млини — вібраційні, колоїдні та ін.

Існують загальні вимоги до подрібнювальних машин:

• Рівномірність частинок подрібненого матеріалу;

• Своєчасне видалення подрібнених частинок з робочого простору машини;

• Безперервне та автоматичне розвантаження;

• Зведення до мінімуму пилоутворення;

• Можливість регулювати ступінь подрібнення;

• Легка заміна деталей;

• Невеликі затрати енергії на подрібнення одиниці продукції;

• Наявність запобіжних пристроїв, які б запобігали аварії машини в разі попадання сторонніх предметів.

Найбільш поширеними в харчовій промисловості є валкові дробарки. Їх використовують для середнього і тонкого подрібнення. Робочим органом в них є горизонтальні валки, кількість яких є різною: два, чотири, п’ять. Циліндрична поверхня валків може бути гладенькою, зубчатою, ребристою або рифленою.

Хід роботи

Завдання 1. Скласти конструктивну схему двохвалкової дробарки, охарактеризувати її принцип роботи.

Завдання 2. Скласти конструктивну схему дезінтегратора, охарактеризувати його застосування та принцип роботи.

Індивідуальне завдання

Завдання 1.

Завдання 2.

Контрольні питання:

1. Які є види подрібнення?

2. Фізична суть процесу подрібнення.

3. Яким показником характеризується процес подрібнення?

Висновки:

Оцінка ________

“______” ______________ 20___р _____________

Практичне заняття №2.

Тема 2.5: Машини для пресування матеріалів.

Мета заняття: Ознайомитись з будовою машин для обробки матеріалів тиском, навчитись викреслювати конструктивні схеми шнекового преса, преса для виготовлення макаронних виробів, пневматичного преса, валкового преса; вивчити їх принцип роботи.

Навчальні цілі:

Знати: Фізичну суть процесу пресування. Будову, принцип роботи машин для пресування. Параметри які регулюються при пресуванні.

Вміти: Викреслювати конструктивні схеми машин для пресування матеріалів.

Матеріали і обладнання: Плакати, схеми, лінійка, олівець.

Література для самопідготовки: Л-1, ст. 42 - 44.

Хід заняття:

Завдання 1.

Будова, принцип дії шнекового пресу, вказати основні елементи машини та їх назву.

Завдання 2.

Будова, принцип дії валкового пресу, вказати основні елементи преса та їх назву.

Завдання 3.

Будова, принцип дії шнекового пресу для виготовлення макаронних виробів, вказати основні елементи преса та їх назву.

Індивідуальне завдання.

Контрольні питання:

1. Як класифікуються преса?

2. Які цілі переслідуються в процесі пресування?

3. Основна величина яка характеризує процес віджимання.

4. Фізична суть процесу віджимання.

5. Які засоби проводять для більш повного виділення рідини з матеріалу?

6. Які параметри регулюються при віджиманні рідини в пресах?

7. Як регулюється ступінь віджимання в шнековому пресі?

8. Як здійснюється видалення рідини з матеріалу у валкових станках?

9. 3 яких основних елементів складається шнековий прес для виготовлення макаронних виробів?

10. Яке призначення матриці?

11. 3 якою метою обертають барабан пневматичного преса?

Висновки:

Оцінка ________

“______” ______________ 20___р _____________

Практичне заняття №3.

Тема З.10. Пристрої для фільтрування та центрифугування.

Мета заняття: Вивчити будову і принцип дії основного обладнання в якому відбуваються процеси фільтрування і центрифугування.

Навчальні цілі:

Знати: Фізичну суть процесів розділення неоднорідних систем, характеристику цих процесів. Будову, принцип дії обладнання для розділення неоднорідних систем під дією відцентрової дії. Параметри які регулюються.

Вміти: Складати конструктивні схеми пристроїв для фільтрування та центрифугування. Матеріали і обладнання: Плакати, схеми, лінійка, олівець.

Література для самопідготовки: Л-1, ст. 64 - 78.

Хід заняття:

Завдання 1.

Будова, принцип дії пісочного фільтра, вказати основні елементи, їх назву.

Завдання 2.

Будова, принцип дії листового саморозвантажуючого фільтра (ФіЛС), вказати основні елементи, їх назву.

Завдання 3.

Будова, принцип дії підвісної саморозвантажуючої центрифуги, вказати основні елементи преса та їх назву:

Індивідуальне завдання:

Контрольні питання:

1. Неоднорідні системи, їх класифікація.

2. Які неоднорідні системи розділяють в полі дії відцентрової сили?

3. Як створюється дія відцентрової сили на неоднорідну

систему?

4. Фактор розділення, від чого він залежить?

5. Що є рухомою силою процесів фільтрування, центрифугування?

6. Класифікація фільтрів.

7. Фільтрувальні перегородки, допоміжні матеріали при фільтруванні.

8. Пісочний фільтр: фільтруючий елемент, призначення прокладок, регенерація.

9. Будова, принцип дії ФіЛСа.

10. Будова, принцип дії підвісної центрифуги.

11. 3 яких циклів складається процес фугівки в підвісній центрифузі?

12. Як закріплені на валу І і III барабани пульсуючої центрифуги, з чим з'єднаний II барабан?

13. Будова, принцип дії центрифуги з відцентровим розвантаженням осаду.

Висновки:

Оцінка ________

“______” ______________ 20___р _____________

Практичне заняття №4.