- •Інноваційні
- •58. Принципова технологічна схема отримання мікрокапсул рослинного порошку (за вибором).
- •59. Використання мікрокапсулювання в інноваційних технологіях як методу підвищення біозасвоюваності рослинних компонентів.
- •60. Використання сахарози в сучасних харчових технологіях. Отримання цукру з харчовими біодобавками
- •61. Практичні аспекти збагачення харчових середовищ мінеральними речовинами. Збагачення сполуками заліза.
- •62. Практичні аспекти збагачення харчових середовищ мінеральними речовинами. Збагачення сполуками кальцію.
- •63. Практичні аспекти збагачення харчових середовищ мінеральними речовинами. Збагачення сполуками йоду. Йодування солі та цукру.
- •64. Мінеральні елементи. Біологічна роль та особливості використання в інноваційних технологіях біогенних елементів.
Інноваційні
58. Принципова технологічна схема отримання мікрокапсул рослинного порошку (за вибором).
Порошок
зерна амаранту, дисперсійність 50-70 мкм,
W=5..8%
Розчин
гуміарабіку(11%), р-н
желатини(10%),рН=7..7,5;t=70..75⁰С
Емульгування
Інтенсивне
перемішування(t=50⁰С,
τ=60хв.
Введення розчину
ΝаΝО3 для зниження рН до 6,5
Введення розчину
СН3СООН (10%-ї) для зниж. рН до 4,5
Введення розчину
Νа2SО4(20%-го) як дегідратанта
Мікрокапсули
коацервату
Зниження
температури до 10⁰С
Введення
розчину Νа2SО4(20%-го) для отвердіння
оболонок мікрокапсул; рН=9…10; t=18 - 20⁰С
Очищена вода
Відділення залишків
желатину, гуміарабіку та розчину Νа2SО4;
відбір мікрокапсул
Сушіння мікрокапсул
Пакування
На зберігання
Принципова технологічна схема отримання мікрокапсул рослинного порошку амаранту. Технологія починається з того, що порошок диспергують у розчині або розплаві плівко утворювача. В даному випадку - це суміш 11%-го р-ну гуміарабіку та 10%-го р-ну желатини. В цю суміш вводять порошок амаранту з дисперсністю часток 50-70мкм та залишковою вологістю 5-8%. Емульгують при температурі 70-75⁰С і реакції середовища з рН8-8,5. Далі температуру суміші знижують до 50⁰С та перемішують 60хв. Потім відбувається процес поступового зниження рН (ΝаΝО3 до 6,5; СН3СООН до 4,5). Дані прийоми дають можливість формувати оболонки. Для посилення процесу в суміш вводять Νа2SО4(20%-го). Далі температуру знижують до 10⁰С для утворення стійких мікрокапсул. Для отвердіння оболонок в р-н вводять Νа2SО4. По завершенні цього етапу желатина, гуміарабік та Νа2SО4, які не піддалися коацервації, відділяються під час промивання на віброситі очищеного водою. Сушіння можна здійснювати за допомогою адсорбенту (сілікагельні сушарки) в апаратах псевдо киплячого шару при обробленні етанолом.
59. Використання мікрокапсулювання в інноваційних технологіях як методу підвищення біозасвоюваності рослинних компонентів.
Мікрокапсулювання – процес введення в оболонку мікроскопічних твердих, рідких або газоподібних речовин як індивідуальне пакування, що ізолює їх від зовнішнього середовища. Даний менод дозволяє одержати препарати та харчові біодобавки спрямованої дії й регульованою швидкістю виділення діючої речовини, що досягається нанесенням оболонки, якій залежно від призначення і фізико-хім. показників, можна надати необхідних властивостей.
У теперішній час у вигляді мікрокапсул випускають ряд лікарських речовин та БАД до їжі: вітаміни, вітамінно-мінеральні комплекси, антибіотики, протизапальні, сечогінні, серцево-судинні, снодійні та ін. засоби.
Метод мікрокапс. ділиться на три основні групи: фізичні, фіз..-хім. та хімічні. Хімічний метод отримання є на сьогодні найбільш значимим, оскільки має порівняно простий спосіб виробництва, нескладне устаткування, високу продуктивність, а головне – дає можливість отримати ядра-капсули практично будь – якого розміру у вигляді газу, рідини чи твердої речовини.
Використання мікрокапсулювання як методу підвищення біозасвоюваності рослинних компонентів має на меті:
Запобігання компонентів не стійких лікар.препаратів та харчових біодобавок від вплиу зовнішнього середовища (вітам, антибіот, фермен, пробіотики, вакцини);
Маскування смаку і запаху речовин, що входять до складу комбінацій;
Вивільнення діючих БАР у потрібній ділянці ШКТ;
Зменшення подразнюючої чи навіть токсичної дії;
Пролонгування дії БАР, яке викликається сповільненням швидкості вивільнення діючої речовини з мікрокапсул завдяки наявності напівпроникної оболонки;
Перетворення рідин і газів у псевдо твердий стан;
Зменшення леткості діючих речовин, здатних до випаровування.
В якості матеріалів для оболонок використовують широкий спектр натуральних і синтетичних полімерів. Вони представлені водорозчинними (желатина, гуміарабік, крохмаль) і водо нерозчинними сполуками (каучук, силікони, етилцелюлоза, поліамід).
Перевагами даного методу є: збільшення коефіцієнта засвоюваності компонентів харчових БАД, підвищити цілющу силу активних компонентів; відсутність у складі консервантів; відсутність домішок; максимальне вилучення вологи та відсутність слідів екстрагента; підвищення швидкості засвоювання біокомпонентів у 6 разів в порівнянні з таблетованим порошком; для одержання бажаного фізіологічного або терапевтичного ефекту необхідно в 3…4 рази менше біодобавки, ніж у таблетованій чи порошкоподібній формі; капсули виконані з абсолютно прозорого натурального матеріалу, що не містить домішок і добре засвоюється організмом.