1.2.Загальна характеристика та суть видатків місцевих бюджетів

на охорону здоров’я

Сутність механізму фінансування закладів охорони здоров’я в Україні визначається та регулюється Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та соновних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 року № 228 [3]. Фінансування закладів здійснюється на основі кошторису бюджетних установ, який є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення — це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом України про Державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, яке має кількісні та часові обмеження і дозволяє Міністерству фінансів, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету. Тобто бюджетне призначення повинне бути виражене в грошовій формі на відповідний бюджетний період, як правило на один календарний рік і відповідно затверджене чинним законодавством (Бюджетним кодек­сом, законом про Держбюджет чи рішенням про місцевий бюджет). Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бю­джетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення. Якщо ж платежі бу­дуть здійснюватись у періоді, що настає після закінчення поточного бюджетного періоду, то установа повинна мати на це відповідні повноваження. Ці повноваження, згідно з п. 32 ст. 2 Бюджетного кодексу [1], визнаються як повноваження на майбутні бюджетні зобов'язання.

Бюджетне асигнування — повноваження, яке надане розпоряд­нику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення витрачання бюджетних коштів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. У свою чергу, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Розрізняють такі види кошторисів:

- індивідуальні кошториси це кошториси, які складаються бюд­жетними організаціями. Причому незалежно від того, веде бюд­жетна організація облік самостійно чи обслуговується централізо­ваною бухгалтерією, індивідуальний кошторис та план асигнувань складаються за кожною виконуваною нею функцією;

- зведені кошториси — це зведення показників індивідуальних кошторисів розпорядників коштів бюджету нижчою рівня за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, міс­цевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються.

- кошториси на централізовані заходи - це кошториси, до яких включаються асигнування тільки в тих випадках, коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету дозволено законодавст­вом України (централізовані заходи здійснюються головними роз­порядниками).

Кошторис містить дві складові:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифі­кацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікаці­єю кредитування бюджету;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною еконо­мічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних захо­дів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів і бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Відкриттю фінансування передує доведення обсягу асигнувань та кошторисів видатків. Ця процедура здійснюється в такій послідов­ності.

1. Міністерство фінансів України у визначений термін направ­ляє на паперових та електронних носіях затверджений річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству України, яке реєструє та відображає дані на відповідних рахунках бухгалтерсько­го обліку, про що на оригіналі розпису ставиться відбиток штампа. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів дово­дить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюд­жету до головних розпорядників коштів, що є підставою для затверд­ження в установленому порядку кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань. Установи та організації вищого рівня затверджу­ють кошториси доходів та видатків і плани асигнувань своїм підві­домчим установам.

Головні розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету подають Державному каз­начейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загаль­ного фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня за територіальною ознакою на паперових чи електронних носіях.

Державне казначейство України протягом трьох робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень держав­ного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету за територіями в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління Державного казначейства. Вказані документи доводяться до управлінь на паперових та електро­нних носіях. Зазначені документи повинні бути затверджені Головою Державного казначейства України або його заступником. У казначей­стві реєструють отримані документи, беруть їх на облік, про що на оригіналі розпису ставиться відбиток штампа. Протягом трьох робо­чих днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпо­рядників коштів, які обслуговуються в управлінні.

Розпорядники коштів II ступеня протягом трьох робочих днів подають розподіл показників зведених кошторисів та планів асигну­вань у розрізі розпорядників коштів бюджету нижчого рівня відпові­дному управлінню. Зазначені документи звіряються з даними казна­чейського обліку.

Розпорядники коштів усіх рівнів протягом двох робочих днів після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів та видатків і плани асигнувань відповідним органам Держав­ного казначейства, де вони звіряються з даними казначейського облі­ку. До кошторису додається зведення показників спеціального фонду кошторису на відповідний рік, за підписом керівника та головного бухгалтера установи.

У період до затвердження кошторисів і планів асигнувань (не більше 30-ти календарних днів після затвердження річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету) видатки бюджетних установ та організацій здійснюються згідно з тимчасовим кошторисом доходів і видатків, затвердженим керівником установи. Зведений тимчасовий кошторис не складається.

Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийн­яття розпорядниками коштів бюджету зобов'язань на здійснення ви­датків або платежів Державного бюджету України.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ВИДАТКІВ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я

М. ПАВЛОГРАД