Особливості правової охорони.

Праві форми охорони земель:

• Охорона і захист лісів і земельних ділянок ( ст. 86-92 ЛКУ)

• Відтворення лісів шляхом відновлення та лісорозведення ( ст. 79-82 ЛКУ)

• Підвищення продуктивності, поліпшення якісного стану, збереження біорізноманіття в лісах, пов’язаного із поліпшенням якості лісових ділянок (ст. 83, 85 ЛКУ, ПКМУ від 12.05.07 № 724)

• Юридична відповідальність

Правовий режим земель водного фонду

1. Поняття, види, функціональне використання.

2. Особливості використання.

3. Особливості правової охорони.

Ст. 13 К., гл. 12 ЗКУ, ВКУ( субсидіарно),ЗУ „Про охорону земель”, ПКМУ(порядок користування) від 13.05.96 № 502, ПКМУ ( видача дозволів) від 12.07.05 № 557,

ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ

До земель водного фонду належать землі, зайняті: ( ст. 58 ЗКУ)

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

Всі визначенні у ст. 1 ВКУ.

Особливість правового регулювання обумовлена з правовим режимом водних об’єктів.

Функціональне використання обмовлене такими видами діяльності:

1. Догляд за водними об’єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтримання їх у належному стані водогосподарськими спеціалізованим організаціями та іншими юо.

2. Тимчасове користування для сінокосіння, рибо господарства, культурно-оздоровчих рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, для проведення науково-дослідних робіт. Землі надаються юо різних форм власності, громадянам України, іноземцям.

3. Роботи по будівництву гідротехнічних споруд, поглиблення дна для судноплавства, видобування корисних копалин, прокладання лінійних комунікацій, бурові, геолого розвідувальні роботи спеціалізованими юо.

4. Експлуатація, захист від забруднення, пошкодження і руйнування різного роду каналів на зрошувальних і осушувальних системах, використання з метою забору води для централізованого водопостачання населення, лікування.

ВИКОРИСТАННЯ

Ст. 13 К. – землі та води як об’єкти права власності українського народу.

Ст. 6 ВКУ - Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Ч. 1 ст.59 ЗКУ - землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

ЗКУ встановлює обмеження щодо об’єктного складу щодо ділянок, які можуть перебувати у різних формах власності. П. г ч. 3 ст. 84 – виключна державна власність під водними об’єктами загальнодержавного значення, їх перелік у ч. 1 ст. 5 ВКУ - До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1) внутрішні морські води та територіальне море;

2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

П. д ч. 4 ст. 84 до земель державної власності, які не передаються у приватну – землі водного фонду, крім випадків передбачених ЗКУ ( ч. 2 ст. 59 ЗКУ - громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно – приватизація у ст. 116, 118, 151 - передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).. Приватизувати юо не можуть, бо немає механізму. Ч. 8 ст 8 ЗУ „Про фермерське господарство” – землі водного фонду у складі с/г угідь не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарства за винятком невеликих до 3 га ділянок під замкненими природними водоймами.

Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Обмеження по площі немає. Поява водного об’єкту на ділянці не призводить до автоматичного віднесення ділянки до земель водного фонду. Необхідно дотримуватися процедури зміни цільового призначення.

Ч. 1 ст. 90 ЗУ – власник земельної ділянки використовує води на праві загального водокористування. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів ( ст. 47 ВКУ).

Право постійного користування. Ч. 3 ст. 59 ЗКУ обмежує коло суб’єктів права постійного землекористування - державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Оренда у ч. 4 ст. 59 - Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Крім цих видів користування, ВКУ передбачає користування земельних ділянок дна (ст. 86 ВКУ). На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ

Використання повинно забезпечуватися шляхом виконання вимог щодо охорони як земель так і водних об’єктів з метою усунення антропогенного впливу або природних факторів на такі об’єкти, попередження шкідливої дії вод.

Групи заходів по охороні:

1. Заходи, що мають обмежувальний характер (встановлення певних територій, де забороняється або обмежується господарська діяльність, яка може негативно вплинути на стан водного об’єкта, земель). Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою. Водоохоронна зона – ч. 2 ст. 58 ЗКУ, 87 ВКУ, ПКМУ від 08.05.96 № 486. В межах водоохоронної зони виділяються прибережні захисні смуги – ст. 60 ЗКУ, ст. 1, 88 ВКУ, 61, 62 ЗКУ. Смуги відведення – ст. 63 ЗКУ, 91 ВКУ. Берегові смуги водних шляхів – ст. 64 ЗКУ, 92 ВКУ, ПКМУ від 14.04.97 № 347. Зона санітарної охорони – в місцях забору води для централізованого постачання – ст. 93 ВКУ, ПКМУ від 18.12.98 № 2024.

2. Заборона здійснення певних видів господарської діяльності (ст. 42, 43 ЗУ „Про охорону земель”).