Право власності і користування

Власність і користування фо, юо з урахуванням пріоритету використання їх для розміщення об’єктів житлового, комунального будівництва, соціальної та інженерної інфраструктури.

Генеральні схеми виділяються землі, призначені для будівництва.

Ст. 40 – 42 – приватизація (ст. 121) і цивільно-правові угоди. Безоплатної оренди бути не може. Механізму приватизації ГБК і ЖБК немає.

Розміщення об’єктів містобудування передбачає. встановлення санітарно-захисних зон, зон обмеження територій, які визначаються планувальною і містобудівною документацією. Відповідно до Держаних санітарних правил планування і забудови санітарно-захисні зони встановлюються залежно від екологічної небезпеки об’єкту, від 100 м. до 3000 м.

Користування загальне і спеціальне.

Зв'язок між правовим режимом земель і правовим режимом будівель. Перед будівництвом потрібно оформити права на земельну ділянку, дозвіл на здійснення будівельних робіт.

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. (ст. 120).

При експлуатації об’єктів нерухомості – способи використання при яких сусідам завдається найменшої шкоди, повинні не допускати неприпустимого впливу на земельні ділянки сусідів.(ч. 1, 2 ст. 103).

Особливості державного регулювання.

Розподіл і перерозподіл земель н/п. В умовах формування земель комунальної власності діє п. 12 ПП ЗК- розпорядження здійснюють сільські, селищні, міські ради.

Планування територій н/п за допомогою містобудівної документації. Планувальна і містобудівна документація. Ст. 1 ЗУ „Про планування і забудову територій” - містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель;

Генеральна схема території України, схема території, генеральний план н/п, детальний план території, проект забудови території, план червоних ліній, проект розподілу територій, регіональні правила забудови, місцеві правила забудови. Рішення органів місцевого самоврядування також є містобудівною документацією – РКМР від 19.07.05 (програма зеленої зони).

Червоні лінії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення;

Контроль спеціальними інспекціями. Державна інспекція контролю за використанням і охороною земель в ДКЗР, Державна екологічна інспекція в МОНПС, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ, Державна архітектурно-будівельна інспекція. Державна архітектурно-будівельна інспекція (контроль по дотриманню законодавства при будівельних роботах).

Ведення містобудівного кадастру.

Містобудівний кадастр населених пунктів (надалі - містобудівний кадастр) - це система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови.

Містобудівний кадастр ведеться на окремий населений пункт і включає текстові, цифрові та графічні матеріали, які містять систему основних відомостей про:

межі та площі населеного пункту, його адміністративно-територіальних утворень, окремих земельних ділянок, їхній правовий режим та якість;

належність до відповідних функціональних зон окремих територій та земельних ділянок, їхнє сучасне використання, стан забудови, інженерного забезпечення та озеленення, перспективне містобудівне призначення;

соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру населеного пункту;

будинки і споруди, їхній правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність;

екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість здійснення на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень.

Перелік відомостей і склад даних містобудівного кадастру визначаються Мінбудархітектури з участю Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Мінприроди, Укргеодезкартографії за погодженням з Мінстатом.

Ведення містобудівного кадастру здійснюється місцевими органами містобудування і архітектури на основі нормативно-методичних документів, затверджуваних Мінбудархітектури.