
- •Конспект лекцій
- •Модуль і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності......…….9
- •Блок 5.3. Лекція №17. Управління в галузі безпеки життєдіяльності……..125
- •2. Зусилля Уряду України по подоланню глобальної соціоекологічної ситуації
- •3. Місце „Безпеки життєдіяльності” серед наук
- •Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності
- •3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності
- •Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •Тема 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •Системно-структурний підхід і системний аналіз – методологічна основа безпеки життєдіяльності.
- •Система "Людина – життєве середовище" та її компоненти.
- •Рівні системи "Людина – життєве середовище".
- •1.Системно-структурний підхід і системний аналіз – методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •2.Система "Людина – життєве середовище" та її компоненти
- •3. Рівні системи "Людина – життєве середовище"
- •Тема 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2. Оцінка ризику небезпеки
- •3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •4. Управління ризиком
- •5. Якісний аналіз небезпек
- •Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •1.Людина та її біологічні й соціальні ознаки
- •2.Діяльність людини
- •3.Середовище життєдіяльності
- •3.1. Природне середовище
- •3.2. Техносфера
- •3.3. Ноосфера
- •4. Соціально-політичне середовище
- •Тема 2.2. Фізіологічні особливості організму людини
- •1.Будова і властивості аналізаторів.
- •2.Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності.
- •3.Загальні уявлення про обмін речовин та енергію.
- •1. Будова і властивості аналізаторів
- •2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •3.Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Тема 2.3. Психологічні особливості людини
- •1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •3. Атрибути людини
- •4. Риси людини
- •5. Якості
- •6. Емоційні якості людини
- •7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •8. Основні положення ергономіки
- •9. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •Розділ 3. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій та заходи зменшення їх наслідків.
- •Тема 3.1. Природні небезпеки
- •1. Значення природних небезпек в житті людства
- •2. Літосферні стихійні лиха
- •3. Гідросферні стихійні лиха
- •Причинами снігових лавин можуть бути: перенапруження снігового покриву; різкий порив вітру; звукова хвиля; різка зміна метеорологічних умов.
- •Атмосферні стихійні лиха
- •Тема3.2. Небезпеки техногенного характеру
- •1. Техносфера і вплив, спричинений нею.
- •2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •3.Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •5. Аварії на транспорті
- •6. Пожежі та вибухи
- •Тема 3.3. Соціально-політичні небезпеки.
- •1.Соціально-політичні небезпеки та шляхи їх реалізації
- •3. Тероризм
- •4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •5.Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Тема 3.4. Комбіновані небезпеки
- •Антропогенні чинники природних стихійних лих.
- •Природно-техногенні небезпеки.
- •Природно-соціальні небезпеки.
- •1. Антропогенні чинники природних стихійних лих.
- •2. Природно-техногенні небезпеки
- •3. Природно-соціальні небезпеки
- •Класифікація наркотиків і типи залежності
- •Тема 3.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі.
- •1.Урбанізація та її наслідки
- •2. Забруднення атмосфери міст
- •3. Забруднення міських приміщень
- •4. Забруднення питної води в містах.
- •5. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- •Тема 4.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям План.
- •1.Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- •2.Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
- •1.Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •Тема 4.2. Організація усунення негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
- •1.Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення.
- •2.Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •3.Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •1. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •2.Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •3. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Розділ 5. Організація та управління безпекою життєдіяльності Тема 5.1. . Правові основи безпеки життєдіяльності
- •Засади бжд в Конституції України.
- •Законодавство України про охорону здоров’я.
- •Охорона праці в законодавстві України.
- •Засади бжд в Конституції України
- •Конституція України проголошує:
- •Законодавство України про охорону здоров’я
- •Охорона праці в законодавстві України
- •Тема 5.2. Нормативні та організаційні засади впровадження питань безпеки життєдіяльності.
- •1.Пожежна безпека та безпека дорожнього руху.
- •2.Цивільний захист та захист населення України від впливу іонізуючих випромінень.
- •3.Законодавство України про захист довкілля.
- •1.Пожежна безпека й безпека дорожнього руху
- •2. Цивільний захист й захист населення України від впливу іонізуючих випромінень
- •3.Законодавство України про захист довкілля
- •2.Управління та контроль за охороною праці, охороною здоров’я.
- •Кабінет Міністрів України:
- •Кабінет міністрів україни:
- •Тема 5.4. Нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •1.Органи нагляду за охороною здоров’я.
- •2.Структура наглядових органів цивільного захисту та захисту населення в умовах нс.
- •3.Нагляд за охороною навколишнього природного середовища.
- •1.Органи нагляду за охороною здоров’я
- •2.Структура наглядових органів цивільного захисту та захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.Нагляд за охороною навколишнього природного середовища
- •Список літератури
2. Забруднення атмосфери міст
Основними джерелами забруднення атмосфери міст є автотранспорт, енергетичні системи міста та промисловість.
У містах зосереджена основна кількість транспортних засобів. Це вантажний, особистий та громадський транспорт. Автотранспорт дає в середньому 70% усіх токсичних викидів в атмосферу міст. В Україні зареєстровано понад 1 млн. вантажних автомобілів та близько 3 млн. легкових. Частка автотранспортного забруднення атмосфери в загальній їх кількості становить в Ужгороді - 91%, Ялті, Полтаві — 88%, Львові — 79%, Києві — 75%. Останнім часом в міському повітрі підвищився вміст оксидів вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сажі. Але найбільшу небезпеку, окрім оксидів азоту, становлять сірчані й свинцеві сполуки, вміст яких у міському повітрі значною мірою зріс. Міста не пристосовані до такої кількості автотранспорту. Довжина пробігу без зупинок між світлофорами становить 400-600 м, внаслідок чого середня швидкість руху вдень в центрі міста і на великих автошляхах знижується до 12-20 км/год, а це збільшує витрати палива в 3-4 рази. Відповідно збільшуються викиди. Автотранспорт є джерелом специфічних форм забруднення повітря. Так, при контакті з дорожнім покриттям стираються шини, як наслідок тисячі тонн гуми у вигляді пилу потрапляють у повітря. Міський автомобільний транспорт не тільки забруднює повітря традиційними продуктами згоряння палива, він призводить до збільшення викидів високотоксичного свинцю в навколишнє середовище. В Україні до цього часу використовують бензин з високим вмістом свинцю (до 0,36 г/л), тоді як в країнах Європи та США цей показник суттєво нижчий (0,013-0,15 г/л).
Міста — головні споживачі енергії. Місто споживає енергію у різних формах. Широко використовується викопне паливо — кам'яне вугілля, нафтопродукти та природний газ. Це вже само по собі визначає стан забруднення урбосередовища продуктами згоряння. До житлових будинків та виробничих приміщень енергія потрапляє у формі електрики, газу, водяного опалення.
Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров'я міських мешканців. Людина за добу вживає в середньому 25 кг повітря. Навіть якщо відносний вміст забруднювачів в повітрі незначний, їх сумарна кількість, яка потрапляє в організм людини при диханні, може бути токсичною. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна його кількість в повітрі призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.
3. Забруднення міських приміщень
Специфіка проживання в місті призводить до того, що люди 80-95% свого часу проводять в приміщеннях (житлові будинки, метро, службові приміщення). Одним з показників якості міського життя є повітря приміщень. Згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища США, повітря всередині міських приміщень забруднено в 100 разів більше ніж зовні.
Причинами забруднення повітря приміщень є: забруднення від спалювання деревини, вугілля в камінах; не вентильовані гази від газових плит та водонагрівачів; аерозолі; очисники, які містять хлор або аміак; лакові та воскові покриття підлог; розпилювачі від комах (інсектициди); зволожувачі повітря; дим від цигарок. Інші токсичні матеріали —олійні фарби і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, з яких виділяються бензол, толуол та інші речовини.
Заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:
домашні рослини;
замість освіжувачів повітря слід використовувати оцет, наливши його в тарілку і поставивши на 1-2 години в кімнаті;
в закритих невеликих приміщеннях (холодильники, туалет) поставити відкриту коробочку з харчовою содою;
внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни;
замість відбілювачів використовувати харчову соду або буру;
робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також провітрювання;
обладнати кухню витяжною шафою;
не залишати відкритими пляшки з миючими та дезінфікуючими засобами.