
- •1.Сучасні теорії етносу
- •2. Етнос. Риси. Ос-ті
- •3. Етнічні процеси в сучасному світі.
- •4. Предмет метод завдання культурології
- •5. Концепції походження культури
- •6. Еволюція уявлень про культуру
- •7. Наукові концепції поняття культура
- •8. Функції культури
- •9. Від етнографії до культурології
- •10. Культура і цивілізація
- •11. Культурна унікальність та проблеми глобалізації.
- •12. Предмет метод і завдання семіотики
- •13. Аксіологія
- •14. Концепції походження релігії
- •15. Тлумачення феномену релігії.
- •17. Форми первісних релігій.
- •18. Доля релігії в генезисі культури
- •19. Міф та релігія співвідношення понять.
- •20. Історія становлення міфології
- •21. Міф, визначення ознаки
- •22. Принципи та класифікація міфологічних систем
- •23. Міф і сьогодення
- •24. Структура міфу та ос-ті міфологічної етичності.
- •25. Ідеї Шпенглера про походження та еволюцію культури
- •26. Культурологічна концепція Тойнбі
- •27. Історія становлення еволюціонізму
- •28. Концепція Спенсера
- •29. Концепція Моргана
- •30. Пізній еволюціонізм Фрезера
- •31. Концепція соц. Інститутів
- •32. Дослідження феномену походження релігії в еволюціоністській доктрині та її критика
- •33. Критика класичного еволюціонізму
- •34. Погляди Ратцеля на процес формування і розвитку культури
- •35. Концепція культурних кіл Фробеніуса та Гребнера
- •36. Функціоналізм Малиновського
- •37. Розвиток функціоналістської концепції Радкліффа-Брауна
- •38. Теорії потреб людини
- •39. Дослідження еволюції сімї та шлюбу в культурології.
- •40. Соціальні інститути в функціоналізмі.
- •41. Структурний функціоналізм Парсонса і Мертона
- •42. Теорія культурного релятивізму Херсковіца
- •43. Неоеволюціонізм Уайта
- •44. Вплив психоаналізу Фрейда на подальший розвиток культурології
- •45. Становлення психічної антропології
- •46. Боас як фундатор модерного наукового напряму в традиції америк. Антропології.
- •47. Становлення психологічної антропології Бенедикт
- •49. Критика Боасом сучасних йому антропологічних концепцій
- •51. Психологічна антропологія Гірца
- •52. Культурологічна концепція Гумільова
- •53. Концепція культури в поглядах Бердяєва
- •54. Становлення історії української культури
24. Структура міфу та ос-ті міфологічної етичності.
25. Ідеї Шпенглера про походження та еволюцію культури
Перш ніж приступити до аналізу історико-культурної концепції Шпенглера, необхідно визначити обсяг самого поняття "культура", яке у Шпенглера виступає як би в двох масштабах Шпенглер виділяє у світовій історії вісім культур, досягли зрілості: це єгипетська, індійська, вавилонська,китайська, "магічна" (арабо-візантійська), "аполлоновская" (греко-римська), "фаустівська" (західноєвропейська) культури та культура Майї Це культури "завершені",повністю вичерпали свої можливості (Надалі Шпенглер збирався направити свою увагу на майбутню російсько-сибірську культуру) Їх існування в різні часи на самих віддалених територіях планети для Шпенглера - аж ніяк не свідчення єдності світового історичного процесуНавпаки,воно незаперечно доводить безглуздість самого цього поняття, відсутність історії в цьому сенсі, історії як процесу), а свідчення єдності проявів життя у Всесвіті в усьому її різноманітті Отже, в більшому обсязі,в найбільш узагальненому вживанні "культура" у Шпенглера - це що склалася у віках історико-культурна цілісність (Синонімом культури в цьому її значення - мабуть,навіть більш вживаним - є термін "цивілізація" Наприклад: крито-мікенська цивілізація (або: культура) У подальшому за подібними історико-культурними одиницями закріплюється назва "цивілізація", як ми це бачимо, наприклад, у А Тойнбі, який багато в чому слідуючи Шпенглером ,виділяє близько тридцяти подібних комплексів) В іншому контексті Шпенглер розуміє культуру інакше: це єдина (і єдина) культура того ж історичного цілого (за Шпенглером, йому відведено тисячоліття), але - до тієї межі,яка в межах цього цілого відділяє її від цивілізації Терміном "цивілізація" Шпенглер позначає пізній етап розвитку єдиної культури, який він розцінює як "логічну стадію, завершення і результат культури" Цивілізація - остання,неминуча фаза якої культури Вона виражається в раптовому (органічно зумовленому, віковому) переродження культури, різкому надломі всіх творчих сил, перехід до переробки вже використаного історією матеріалу,віджилих форм У своєму другому значенні "культура" - становлення творчих можливостей, розквіт, лінія підйому "Культура" (і потім "цивілізація" як спадна лінія розвитку) повністю співпадає у Шпенглера з поняттями "історія" і "суспільство" Цивілізація,володіючи одними і тими ж ознаками у всіх культурах, є симптом і вираз відмирання цілого як організму, затухання одушествлявшей його культури,повернення в "небуття" культури У першому випадку - в концепції культур - реалізує себе філософсько-історична установка Шпенглера Шпенглер виступає проти ідеї єдиного "всесвітнього" історичного процесу, єдиної лінії еволюції людства,проходить (з всесвітньо-історичної точки зору) послідовні етапи розвитку, ті поступального руху, який, використовуючи соціальні, гносеологічні та інші критерії,історики досі визначали як прогрес Теорії єдності і наступності процесу світової історії як загальної картини розвитку людства Шпенглер протиставляє вчення про безліч завершених, роз'єднаних у просторі і в часі цивілізацій ("культур"),рівноцінних за граничною повноті здійснених в них можливостей і досягнутому досконалості вираження,мови форм