9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.

Грошовий ринок – сегмент фін ринку, на якому здійснюється на якому здійснюється купівля-продаж короткострок. боргових забов’янь. Базовою категорією грошового ринку є пропозиція грошей, яка являє собою сукупність грошових активів, що використовується в економіці. В залежності від ліквідності всі грошові активи групуються в грошові агрегати:

М0=готівка, кошти в обігу, гроші поза банками.М1=М0+кошти на поточних рахунках у національній валюті, безстрокові депозити, поточні депозити.М2=М1+строкові кошти в національній валюті, валютні кошти, короткострокові депозити.М3=М2+довгострокові депозити, кошти клієнтів у довірчому управлінні, цінні папери власного боргу банків, соц. пенсійне страхування. Грошову пропозицію встановлює Нац. Банк і тому вона є незалежною від рівня процентної ставки. Нац. Банк володіє монопольним правом на первинну емісію грошей. Її результатом є приріст грошової бази(Н). Н=СU(готівка)+BR(банківські резерви).Пропозиція грошей(MS)=CU+D(депозити).

Збільшення грошової бази відзначається на пропозиції грошей мультиплікативно:

MS=H*mm(грошовий мультиплікатор) : =(cr+1)/(cr+rr), cr - коефіцієнт готівки; rr - резервна норма; Іншою категорією грошового ринку є попит на гроші — це запаси грошових активів, якими бажають володіти економічні суб’єкти в кожний даний період часу. Класичний підхід

Рівняння Фішера: ,де M^D — попит на гроші; V — швидкість обігу грошей; 1/V— коефіцієнт пропорційності, що показує кількість грошей на кожну одиницю доходу, якою люди бажають володіти. н є величиною, оберненою до швидкості обігу грошей. При цьому швидкість обігу грошей вважається постійною величиною. Тому коефіцієнт 1/V теж вважається постійним.

Кембриджське рівняння (Маршал та Пігу):

M^D = K * P * Y,де K дорівнює коефіцієнту 1/V. На відміну від Фішера кембриджські економісти допускали, що K є не постійним, а може коливатися у короткостроковому періоді.

Підхід Фрідмана:Попит на гроші є функцією постійного доходу(середнього доходу, який очікується отримати у довгостроковому періоді) і очікуваних доходів на активи, які є альтернативними відносно грошей формами нагромадження багатства(облігації. акції, товари). Крім того, Фрідман вважав, що попит на гроші є нечутливим до зміни рівня процентної ставки, яка визначає доходність альтернативних активів.

Кейнсіанський підхід:Існує 3 мотиви, що викликають у людей бажання тримати гроші: трансакційний, застережливий та спекулятивний. Зваживши це та припустивши, що попит на гроші залежить не лише від доходів, а і від процентної ставки, він вивів формулу - де k — чутливість попиту на гроші до зміни рівня доходу; h — чутливість попиту на гроші до зміни рівня процентної ставки.

Рівновага між попитом і пропозицією грошей свідчить про те, що на грошовому ринку немає ні надлишку, ні нестачі грошей. За таких умов відсутні причини для зниження або зростання рівноважної процентної ставки. Але рівновага на ринку — це не статичний стан, а тенденція, яка постійно підтримується ринковим механізмом.

Порушення: І. Збільшення попиту на гроші внаслідок збільшення доходу.ІІ. Збільшення грошової бази за умови незмінності доходу.ІІІ. Зміна доходу та грошової пропозиції