4. Завершення бюджету

Відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу не пізніше 31 грудня або в останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті в поточному бюджетному періоді. Як виняток, Міністр фінансів може визначити інший строк закриття рахунків, але він не може пізніше ніж через п'ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

На кінець бюджетного періоду Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду Державного бюджету України для покриття відповідних витрат у майбутньому бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. Рахунки спеціального фонду відкриваються в наступаючому бюджетному періоді з урахуванням невитрачених у попередньому році коштів, які були отримані на виконання відповідних завдань.

Надходження і витрати враховуються в тому бюджетному періоді, в якому вони були здійснені.

Захищеними статтями видатків бюджету вважаються статті видатків Державного бюджету, що визначаються у щорічних законах про Державний бюджет і не підлягають скороченню при секвестрі видатків.

На території кожного місцевого органу самоврядування порядок формування бюджету встановлюється представницьким місцевим органом, але він має повністю відповідати Бюджетному кодексу і закону про Державний бюджет.

На всіх стадіях бюджетного процесу органи, уповноважені державою, здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства. Повноваження органів із здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства встановлені статтями 109 - 115 Бюджетного кодексу.

Із уведенням Бюджетного кодексу вперше в бюджетному законодавстві з'явилися статті, в яких дається поняття бюджетного правопорушення, визначаються підстави для припинення бюджетних асигнувань, роз'яснюються поняття нецільового використання бюджетних коштів і встановлюється положення про те, що особи, винні в порушенні бюджетного законодавства, несуть усі види юридичної відповідальності, передбаченої законодавством.

Тема 7. Правовий режим цільових державних і місцевих фондів

7.1. Поняття, класифікація та основи правового регулювання цільових державних і місцевих фондів.

7.2. Правовий режим бюджетних цільових фондів.

7.3. Правовий режим державних і місцевих позабюджетних фондів.

7.1. Поняття, класифікація та основи правового регулювання цільових державних і місцевих фондів

У радянський час фінансові ресурси розподілялися і використовувалися централізовано. З розпадом Радянського Союзу й після проголошення незалежності України було потрібно докорінно перебудовувати як всю фінансову систему держави в цілому, так і окремі її елементи зокрема.

В умовах гострого браку бюджетних коштів спочатку з'являються централізовані цільові фонди, завданням яких було разом із державним бюджетом забезпечити фінансування певних потреб держави, а потім - галузеві і місцеві. З метою упорядкування, створення та функціонування таких фондів КМУ була видана Постанова "Про заходи з погашення заборгованості по заробітній платні, пенсіям, стипендіям і іншим соціальним виплатам", згідно з якою міністерствам та відомствам наказано ліквідувати всі цільові позабюджетні фонди, діяльність яких не передбачена чинним законодавством України. На сьогодні в Україні існують наступні цільові фонди:

1) цільові бюджетні фонди;

2) державні і місцеві позабюджетні фонди.

Кожен із цільових фондів утворюється або на підставі закону, або на підставі нормативно-правового акту, виданого на виконання вимог якого-небудь закону. Види цільових фондів, а також їх кількість, особливо бюджетних, постійно змінюється. У зв'язку з цим і було видане Розпорядження Президента України "Про впорядкування формування галузевих і позабюджетних фондів", згідно з яким із метою поліпшення фінансового стану господарюючих суб'єктів, поповнення їх обігових коштів, посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів КМУ доручалося здійснити суцільну інвентаризацію всіх галузевих та позабюджетних фондів, надати інформацію про правомірність утворення таких фондів і формування їх коштів, а також цільового використання надходжень до них. Крім того КМУ зобов'язаний був представити пропозиції щодо зміни законодавства, якими передбачалося скорочення кількості галузевих і позабюджетних фондів.

Класифікацію цільових фондів можна здійснювати на різних підставах:

1. За цільовим призначенням фонди підрозділяють на економічні (наприклад, Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу, Державний цільовий фонд розвитку промисловості та ін.), соціальні (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України, Фонд соціального страхування інвалідів, Фонд охорони навколишнього природного середовища, Фонд зайнятості населення та ін.), а також суспільно-політичні (Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України).

2. За способом утворення розрізняють фонди, кошти яких включені до бюджету (Державний фонд зайнятості населення та ін.) і такі, які мають власне управління (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування України, Державний спеціалізований фонд фінансування суспільних витрат на авіаційну діяльність та ін.).

3. За юридичною природою розрізняють цільові фонди, що утворені згідно з законами (наприклад, створення Пенсійного фонду передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення"), і фонди, що утворені на підставі нормативних актів, виданих на виконання вимог якого-небудь закону (наприклад, Фонд сприяння місцевому самоврядуванню створений згідно вимог ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на підставі Указу Президента України).