Розділ 2. Економічна думка стародавнього світу

1. Матеріальні передумови виникнення і розвитку економічної думки 2. Економічна думка в країнах Стародавнього Сходу 3. Антична економічна думка

1. Матеріальні передумови виникнення і розвитку економічної думки

   Історія стародавнього світу хронологічно охоплює період із середини IV тис. до н. е. і до V ст. н. е. – падіння Західної Римської імперії (476 р.). Географічним ореолом доби перших держав і цивілізацій були території Месопотамії, Давніх Єгипту, Персії, Китаю, Індії, Східного Середземномор'я, Греції та Риму. Виходячи з географічних, кліматичних та хронологічних особливостей ці країни було поділено на країни східного та античного рабства. До перших з них відносилися: Месопотамія, Палестина, Індія, Китай і до другої групи Греція та Рим.    Загалом ці дві групи рабовласницької економіки мали такі ознаки:    - характерний повільний технічний прогрес, примітивна ручна інструментальна техніка виробництва. Джерелом енергії були люди, тварини;    - в результаті суспільних поділів праці відбулося формування основних сфер економіки, таких як сільське господарство, промисловість, обіг, що набули галузевого характеру;    - панування приватної власності на засоби виробництва, рабів та продукти праці рабів;    - наявний позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці;    - основні матеріальні блага виробляли переважно раби, а також вільні селяни общинники;    - переважало натуральне господарство, ринок мав споживчий характер, просте товарне виробництво існувало як економічний устрій.    Розвиток господарства стародавнього світу охоплює періоди генези (становлення, формування), розквіту і кризи рабовласницької економічної системи [91, с. 17].    Формування економічної думки докласичного періоду матеріально передумовлено зародженням рабовласницьких держав з деспотичною владою, зокрема в країнах Стародавнього Сходу, де актуальність визначалася організацією ведення народного госп Сучасна економічна наука побічно багато чим зобов'язана стародавній думці, але небагато чим — безпосередньо. Джерела та витоки економічної науки знайшли своє відображення у численних історичних пам'ятках глибокої давнини. Відомості про господарське життя та спроби теоретичного усвідомлення економічних умов існування, осмислення виробничого досвіду та мотивів господарської діяльності народів стародавніх цивілізацій дійшли до нас в усній народній творчості, світових релігійних системах, перших писемних творах, законодавчих актах тощо. Економічна думка стародавнього світу (рис 2.1) охоплює значний історичний період. Пам'ятки давнини та твори стародавніх мислителів відображають насамперед стан соціально-економічного та політичного розвитку країн Стародавнього Сходу і античності. Водночас їх можна розглядати як перші пам'ятки економічної думки, спроби узагальнення господарської практики, теоретичного усвідомлення економічних процесів та явищ. Відмінності становлення та розвитку окремих держав стародавнього світу спричинили відмінності в економічних поглядах мислителів різних країн. Проте економічна думка стародавнього світу мас цілісність якісних особливостей: виразниками економічної думки стародавнього світу були, як правило, великі мислителі (філософи, теологи), релігійні діячі, правителі рабовласницьких держав, урядові чиновники та ін.; економічна думка давнини невіддільна від інших форм суспільного мислення, політико-правової та релігійної ідеології стародавніх народів. Серед відомих першоджерел практично неможливо знайти суто економічні твори. Водночас глибокі економічні ідеї містяться у філософських трактатах про політику, мораль, право, ученнях про державне управління, тощо; досягнутий рівень систематизації економічних поглядів та ідей стародавніх мислителів не сприяв їх виокремленню у самостійну галузь знань, історичні пам'ятки давнини є конгломератом різноманітних уявлень про суспільство, економіку, спостережень і відомостей про господарське життя; економічній думці стародавнього світу притаманна ідеалізація рабовласницької держави, захист переважно натурального господарювання, ототожнення багатства з натуральною формою продукту, засудження (з позицій моралі, етики) великих торговельних та лихварських операцій як чинників дестабілізації існуючого суспільного устрою; економічна думка давнини масне стільки аналітичний, скільки нормативний характер, пов'язаний з регламентацією господарської діяльності в інтересах правлячих верств. У працях стародавніх мислителів містяться приписи стосовно того, якою має бути економіка з погляду справедливості, божественних настанов, інтересів правителя, а також практичні рекомендації та поради щодо організації та раціональних методів ведення господарства; економічні ідеї та обґрунтування економічних процесів та явищ у творах стародавніх мислителів базуються на категоріях моралі, етики, релігійних постулатах тощо.