
- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1. Первісний лад в україні
- •Енеоліт
- •Тема 2. Поселення ранньозалізної доби
- •Тема 3. Початки праслов’янської історії
- •Тема 4. Утворення київської держави (іх-х ст.)
- •Тема 5. Піднесення й розквіт київської русі (кінець х – середина хі ст.)
- •Тема 6. Внутрішній устрій за княжої доби
- •Тема 7. Київська держава в другій половині хі – хііі ст.
- •Тема 8. Галицько-волинське князівство
- •Тема 9. Українські землі у складі литви та польщі (хіv– XVI ст.)
- •Тема 10. Україна в складі речі посполитої (хvi ст. – перша половина XVII ст.)
- •Тема 11. Розвиток українського козацтва та запорізької січі (кінець XV ст. - початок xviі ст.)
- •Тема 12. Козаччина в першій половині хvіі ст.
- •Тема 13. Початок визвольної війни під проводом богдана хмельницького (1648 - 1649 рр.)
- •Тема 14. Розгортання національно-визвольної війни (1651 р. - серпень 1657 р.)
- •Тема 15. Громадянська війна та поділ козацької україни (вересень 1657 р. – червень 1663 р.)
- •Тема 16. Україна наприкінці XVII ст.
- •Тема 17. Північна війна і україна (1700 - 1721 рр.)
- •Тема 18. Діяльність українського уряду в еміграції
- •Тема 19. Колоніальна політика російської імперії в україні у хviii ст.
- •Тема 20. Ліквідація гетьманства та запорізької січі.
- •Тема 21. Соціально-економічне і політичне становище україни в першій половині хіх ст.
- •Тема 22. Суспільні рухи в україні в першій половині хіх ст.
- •Тема 23. Українські землі в складі російської імперії в другій половині хіх століття
- •Тема 24. Західно-українські землі під владою
- •Тема 25. Культура україни в хіх ст.
- •Тема 26. Україна на початку хх століття
- •Тема 27. Національна революція 1917 - 1920 рр.
- •Тема 28. На шляху до створення української держави
- •Тема 29. Центральна рада за часів більшовицької агресії
- •Тема 30. Українська держава п.Скоропадського
- •Тема 31. Діяльність директорії в україні
- •Тема 32. Західно-українська народна республіка
- •Тема 33. Уроки і наслідки національно - визвольної революції 1917 – 1920 рр.
- •Тема 34. Міжнародне і внутрішнє становище україни
- •Тема 35. Розвиток україни в умовах тоталітаризму
- •Тема 36. Входження україни до складу срср
- •Тема 37. Культурне будівництво в 20 – 30-х роках
- •Українізація: причини, розгортання
- •Тема 38. Розвиток україни в умовах індустріалізації та колективізації сільського господарства
- •Знищення селян – власників
- •Тема 39. Сталінські репресії в україні
- •Тема 40. Соціально – економічний і політичний
- •Тема 41. Українське питання в міжнародній політиці
- •Тема 42. Україна у другій світовій та великій вітчизняній війні
- •Тема 43. Партизанський рух у період війни
- •Тема 44. Визволення україни радянською армією
- •Тема 45. Завершення возз’єднання українських земель в єдиній українській державі
- •Тема 46. Відбудова народного господарства
- •Тема 47. Хрущовська “відлига” в україні. Реформи 50-60 рр. Та їх здійснення в україні
- •Тема 48. Складності економічного розвитку україни
- •Тема 49. Суспільно-політичне життя україни
- •Тема 50. Розвиток національно – визвольного руху
- •Тема 51. Причини та три хвилі еміграції
- •Тема 52. Перебудова. Україна на шляху до незалежності
- •Тема 53. Україна на початку 90-х років
- •Тема 54. Україна в другій половині 1994 – 2005 роках.
Тема 38. Розвиток україни в умовах індустріалізації та колективізації сільського господарства
Індустріалізація: труднощі, особливості, наслідки.
Знищення селян – власників.
Голодомор 1932 – 1933 рр.
Індустріалізація: труднощі, особливості, наслідки
Наприкінці 20-х років у внутрішній політиці СРСР відбувся різкий поворот. Розгромивши суперників у боротьбі за владу, Сталін перейшов до методів прямого насильства при побудові “соціалізму”.
Поворот у внутрішній політиці проявився насамперед у прискоренні темпів індустріалізації. Радянський Союз жив у постійному очікуванні війни зі світовим імперіалізмом, тому вважалося необхідним мати технічно сильну, добре озброєну армію, а індустрія – це основа для оборонної промисловості, необхідної в майбутній війні. Індустріалізація вимагала велетенських коштів, і вони в кінці 20-х років бралися із селянства, насамперед українського.
Перший п’ятирічний план (1928 – 1933) передбачав напружені, але реальні темпи приросту промислової продукції. Проте незабаром Сталін почав вимагати різкого підвищення планових завдань, що призвело до диспропорції і зривів (за планом видобуток вугілля в Донбасі збільшувався з 27 до 53 млн.т., завдання збільшили до 80 млн.т., а фактичний видобуток – 45 млн.т.; виплавка чавуну повинна була зрости з 2,4 до 6,6 млн.т., а фактично виплавлено було 4,3 млн.т.). Всупереч заяві Сталіна про виконання плану п’ятирічки за 4 роки і 3 місяці, насправді він далеко не був виконаний. І все ж таки перша п’ятирічка мала важливі наслідки для України, яка одержала 20% усіх капіталовкладень в СРСР. Із 1,5 тис.нових підприємств 400 будувалися на Україні; споруджувалися такі гіганти, як Дніпрогес (найбільша на той час електростанція в Європі), Харківський тракторний завод, “Запоріжсталь” та ін.
У другій та третій п’ятирічках процент інвестицій в Україну зменшувався. У другій п’ятирічці (1933 – 1937) з 4 500 підприємств на Україні будували 1 000, а в незавершеній третій (1938 – 1941) – з 3 000 – лише 600. Це було пов’язано зі стратегічними планами створення безпечнішої (на випадок війни) нової промислової зони на Уралі.
Напружені плани вимагали інтенсифікації праці робітників. Цього досягали двома шляхами. Першим було розпалення масового ентузіазму, використовувалися “соціалістичне змагання”, зустрічні плани, рух новаторів, нагородження орденами. У 1935 р. вибійник шахти “Центральна – Ірміно” в Донбасі Олександр Стаханов з допомогою 2 помічників установив рекорд – вирубав за зміну 102 т. вугілля, перевищивши норму в 14,5 рази. Досягнення Стаханова було використане для організації змагання за перевиконання норм виробітку (стахановський рух). Другий шлях – прямий примус і страх. Ентузіазм робітників підвищувався страхом перед адміністративними стягненнями. Брак, пошкодження станків кваліфікувалися як підривна діяльність і могли завершитися арештом.
Успіхи перших п’ятирічок гідні подиву: стали до ладу металургійні гіганти “Запоріжсталь”, “Азовсталь”, “Криворіжсталь”, тракторний і турбінний заводи у Харкові, машинобудівні підприємства в Києві, Одесі, Миколаєві. Проте наслідки індустріалізації для України були неоднозначними, оскільки поряд з розвитком промисловості було демонтовано неп і запроваджено адміністративно-командну систему в економіці, ліквідовано рештки економічної самостійності України, почалися масові репресії.