
- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1. Первісний лад в україні
- •Енеоліт
- •Тема 2. Поселення ранньозалізної доби
- •Тема 3. Початки праслов’янської історії
- •Тема 4. Утворення київської держави (іх-х ст.)
- •Тема 5. Піднесення й розквіт київської русі (кінець х – середина хі ст.)
- •Тема 6. Внутрішній устрій за княжої доби
- •Тема 7. Київська держава в другій половині хі – хііі ст.
- •Тема 8. Галицько-волинське князівство
- •Тема 9. Українські землі у складі литви та польщі (хіv– XVI ст.)
- •Тема 10. Україна в складі речі посполитої (хvi ст. – перша половина XVII ст.)
- •Тема 11. Розвиток українського козацтва та запорізької січі (кінець XV ст. - початок xviі ст.)
- •Тема 12. Козаччина в першій половині хvіі ст.
- •Тема 13. Початок визвольної війни під проводом богдана хмельницького (1648 - 1649 рр.)
- •Тема 14. Розгортання національно-визвольної війни (1651 р. - серпень 1657 р.)
- •Тема 15. Громадянська війна та поділ козацької україни (вересень 1657 р. – червень 1663 р.)
- •Тема 16. Україна наприкінці XVII ст.
- •Тема 17. Північна війна і україна (1700 - 1721 рр.)
- •Тема 18. Діяльність українського уряду в еміграції
- •Тема 19. Колоніальна політика російської імперії в україні у хviii ст.
- •Тема 20. Ліквідація гетьманства та запорізької січі.
- •Тема 21. Соціально-економічне і політичне становище україни в першій половині хіх ст.
- •Тема 22. Суспільні рухи в україні в першій половині хіх ст.
- •Тема 23. Українські землі в складі російської імперії в другій половині хіх століття
- •Тема 24. Західно-українські землі під владою
- •Тема 25. Культура україни в хіх ст.
- •Тема 26. Україна на початку хх століття
- •Тема 27. Національна революція 1917 - 1920 рр.
- •Тема 28. На шляху до створення української держави
- •Тема 29. Центральна рада за часів більшовицької агресії
- •Тема 30. Українська держава п.Скоропадського
- •Тема 31. Діяльність директорії в україні
- •Тема 32. Західно-українська народна республіка
- •Тема 33. Уроки і наслідки національно - визвольної революції 1917 – 1920 рр.
- •Тема 34. Міжнародне і внутрішнє становище україни
- •Тема 35. Розвиток україни в умовах тоталітаризму
- •Тема 36. Входження україни до складу срср
- •Тема 37. Культурне будівництво в 20 – 30-х роках
- •Українізація: причини, розгортання
- •Тема 38. Розвиток україни в умовах індустріалізації та колективізації сільського господарства
- •Знищення селян – власників
- •Тема 39. Сталінські репресії в україні
- •Тема 40. Соціально – економічний і політичний
- •Тема 41. Українське питання в міжнародній політиці
- •Тема 42. Україна у другій світовій та великій вітчизняній війні
- •Тема 43. Партизанський рух у період війни
- •Тема 44. Визволення україни радянською армією
- •Тема 45. Завершення возз’єднання українських земель в єдиній українській державі
- •Тема 46. Відбудова народного господарства
- •Тема 47. Хрущовська “відлига” в україні. Реформи 50-60 рр. Та їх здійснення в україні
- •Тема 48. Складності економічного розвитку україни
- •Тема 49. Суспільно-політичне життя україни
- •Тема 50. Розвиток національно – визвольного руху
- •Тема 51. Причини та три хвилі еміграції
- •Тема 52. Перебудова. Україна на шляху до незалежності
- •Тема 53. Україна на початку 90-х років
- •Тема 54. Україна в другій половині 1994 – 2005 роках.
Тема 32. Західно-українська народна республіка
Створення ЗУНР.
Злука УНР і ЗУНР. Війна з Польщею.
Створення ЗУНР.
В міру наближення поразки Четверного союзу у І світовій війні українське населення Австро-Угорщини все рішучіше висловлювалося за утворення Української держави в її етнографічних кордонах. З вересня 1918 року українці в Галичині готуються до взяття влади в свої руки. Наприкінці місяця у Львові було створено Військовий Комітет, який згодом очолив сотник Українських січових стрільців Д.Вітовський. 18 жовтня 1918 року у Львові під керівництвом Є.Петрушевича пройшли збори українців – учасників різних представницьких організацій Галичини і Буковини. На них було проголошено створення української національної ради (УНР). Рада проголосила Українську Державу на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою УНР обрали Є.Петрушевича.
Така позиція українців вступила в протиріччя з намірами поляків, які вже 28 жовтня в Кракові створили польську ліквідаційну комісію для розформування австрійський органів управління і передачі всієї повноти влади в краї представникам польської адміністрації.
За цих обставин Д.Вітовський, на чолі 1,5 тис. вояків УСС в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року встановили свою владу в місті. 11 листопада 1918 року було утворено виконавчий орган влади – Державний секретаріат на чолі К.Левицьким, а 13 листопада новостроєна держава отримала назву Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР).
Оговтавшись, збройні формування поляків досить швидко вийшли зі скрутного становища і 21 листопада захопили Львів, а потім і 10 повітів із 59, у яких ЗУНР проголосила свою владу.
Злука УНР і ЗУНР. Війна з Польщею
За цих обставин уряди ЗУНР і Директорії, намагаючись взаємно зміцнити свої позиції та реалізувати на практиці споконвічні мрії українців, 1 грудня 1918 р. у Фастові укладають попередню угоду про об’єднання ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) та УНР (Надніпрянська Україна). Урочисте проголошення Акта злуки відбулося 22 січня 1919 р. у Києві. Відповідно до Закону “Про форми влади в Україні”, затвердженого Трудовим Конгресом України, ЗУНР було перейменовано в Західну Область Української Народної республіки (ЗОУНР). На жаль, ця історична подія мала чисто символічний характер і до справжнього об’єднання справа не дійшла, оскільки і ЗУНР і УНР втрачали у цей час позицію за позицією, територію за територією. Водночас політичне зближення західноукраїнського регіону з Надніпрянською Україною все ж дало і певні практичні наслідки.
Були утворені власні збройні сили – Українська Галицька Армія (УГА), що налічувала у своїх лавах у січні 1918 року майже 60 тис. осіб. Незважаючи на хронічну нестачу зброї, боєприпасів тощо, УГА методично витісняла поляків з Галичини. В середині лютого 1919 року збройні формування ЗОУНР почали Вовчухівську операцію і заволоділи залізничною лінією Львів-Перемишль. Успішний початок операції був перерваний переговорами з Антантою, яка заявила про необхідність перенесення питання про державну незалежність Галичини на розгляд майбутньої Празької мирної конференції та запропонувала перемир’я з поляками, умовою якого було встановлення демаркаційної лінії за якою до Польщі відходило фактично 40% території Східної Галичини (в тому числі Львів та Дрогобицько-Бориславський нафтовий басейн). Ультимативна форма заяви представників Антанти та грабіжницький і образливий її характер призвели до розриву переговорів і продовження війни.
За час переговорів поляки оговтались і розпочали наступ. Намагання командування УГА провести широкомасштабну наступальну операцію 7 - 28 червня 1919 року (Чортківська офензива) поглинули останні сили ЗОУНР.
Під потужними ударами ворога дедалі більше слабіюча УГА вже встояти не могла. 16 – 18 липня її формування перейшли р. Збруч і Східна Галичина опинилася під польською окупацією.
Отже, з моменту виникнення ЗУНР вона зіткнулася з претензіями на її землі сусідніх держав, збройної агресією на її територію, міжнародним не визнанням.
За цих обставин об’єднання ЗУНР та УНР в одну державу було спробою вийти з глухого політичного кута та реалізувати споконвічні мрії українців про возз’єднання. Проте сторони, що об’єднувалися, не мали достатньої кількості державотворчих сил, щоб вистояти в складних тогочасних умовах. Під ударами Польщі, яку підтримували країни Антанти, ЗУНР, попри відчайдушні спроби відстояти свою незалежність, втрачає контроль над власною територією.