87Температурна несталість конденсатора

Альфа в= 1/D * dD/dt alfa r =1/h* dh/dt

C=epsilon*S(n-1)/4 pi d ; S-площина взаємного перекриття ;d-зазор між площинами n-кількість пластин D-выдстань мыж дальными кынцями двох пластин dC/dt=dC/d sig * d sig/ d t⁰+dC/dS*dS/d t⁰

+dC/d(d)* d(d)/ t⁰ – рівняння точності. З d- вагові коєфіцієнти.

d=D-2h/2

88 Задачі що вирішуються застосуванням прецизійних сплавів Прицезійні сплави діляться на магнітні, з заданими пружніми властивостями, нас цікавлять з аномальним розширенням

α –коеф лінійного розширення =…*10^-6 1/град.

α=3,8*10^-6 1/град.-вольфрамове скло α=4,9*10^-6 1/град. – молібденове скло α=9*10^-6 1/град. –платинове скло. Маленький Коеф лінійного розширення забезпечує точність в діапазоні температур.

8 9.Ізотерма перцезійних сплавів. Для кожного сплаву існує своя ізотерма(тобто залежність коеф.розширення від концентрації сплаву). Лінія І – лінія при якій коеф. Буде найменший тобто ферромагнетні властивості будуть більш постійними. IV – лінія при якій ферромагнетик близький до т. Кюрі при якій ферро. переходить в пара. коеф. розширення – показує,скільки степеней свободи при даній Т.Сплав легують Со для підвищ.точки Кюрі. 1)Існує сплав з мінімальним коефіцієнт лін розширення. Інвар α=1*10^-6 1/град

2) Прицезійний стан має точку при якій закінчується розширення

3)Чим менший α тим менша температура.

90Класифікації та область використання прецизійних сплавів 1)сплави з мінімальним α заліза. – інвар суперінвар Н36 32НКД

2)сплави з низьким α –ковар –сплав презначений для узгодження зі склом. 29НК-молібденові

3) сплави з середнім α фені- сплави Fe-Ni узгоджені для спаювання з керамікою.

4) сплави з великим α – сплави з марганцем Г75 α=50*10^-6 1/град

9 2.Види магнетизму.Не існує немагн.матеріалів.Магнетизм залежить від структури атомів,які мають магнітні моменти.Вони можуть бути взаємноскомпенсованими і ні(кожний атом виявляє магнітний діполь).1)Діамагнетизм(магн.сприятливість æ=І/Н,де І-інтенсивність намагнічування,<0,здатність речовини намагнічуватись протилежно зовн.полю;існує у всіх речовинах,явище слабке,маскується ін.видами магнет.;коли атом компенсується – чистий вид;діам.виштовхуються із нерівн.магн.поля,якщо поле однорідне, діамагн.рух.,щоб стати поперечно силовим лініям.фіз.суть-Ларморова прецесія(якщо заряджена частинка в иагн.полі,то кінець вектора механ. момента буде рух.по колу перпендикулярно магн.силовій лінії навколо магн.силової лінії магн.поля)). 2)Парамагнетизм(æ>0,властивість речовини намагнічуватися узгоджено,для орієнтації треба величина поля 10⁸кА/м. Щоб зменшити тепловий рух,який дизорієнтує,треба охолодити.)3)Феромагнетизм(здатність речовини дуже сильно намагнічуватись у зовн.полі і зберігати намагн.після зняття поля.Так як і у парамагннетиків:нескомпенсовані магн.моменти атомів, походження спінове, різниця: наявність доменів(обл.в крист.гратці,в якій є спонтан.намагнічування до насичення,самодовільне насичення), наявність „магн.історії”(залежність властивостей від попередн.стану намагнічування),наявність т.Кюрі(доменна структура в ній руйнується і фером.переходить в парамагн.)).

93.(+92)Властивості фером.

Ферромагнетики сильно втягуються в область більш сильного магнітного поля. Магнітна сприйнятливість ферромагнетиков позитивна й значно більше одиниці. При не занадто високих температурах ферромагнетики мають мимовільну (спонтанною) намагніченістю, яка сильно змінюється під впливом зовнішніх впливів.

Частотні:природа:екрануюча дія вихорних струмів,магн.в’язкість матеріалу,питомий опір зростає,спадає вихорний струм(легуванням).

9 4.Крива початкового намагнічування. Спершу знищують „магн.історію”,нагрів.вище Т Кюрі,вміщують в магн.поле.Розмір домена↑(вектор намагнічування якого найближчий до поля). Доменна стінка рух.0а-обернене зміщення, ав-необ. Процес (якщо зняти магн.поле,то-точка с,але буде „магн.історія”).Крива намагнічування невідтворювана.Це ефектБаркгаузена(доменна стінка (Блоха)наштовхується на дефекти,тому гальмується плавний рух стінки).Прямокутна петля гістерезісу-межове виродження ефектуБ. Гол-на хар-ка магнітном’яких мат-ів(треба,щоб було мало дефектів,недисперсність повинна бути, Нс-коерцентивне поле(головна для розподілу фером.на магнітом’які(Нс<100А/м) і тверді(Нс>10000А/м,гол.хар-ка-μ-відзеркалює нелінійність кривої намагнічування,tgα μ;) 1-стінка Блоха(поворот домену; тех чисте залізо, термомагн матер – комплексаториб електоротехнічні, магнітострикційні)

95.Основна крива намагнічування. Це геом.місце вершин петель гістерезисних циклів,знятих в амплітудно модульов.змінному магн.полі.В=Н+І

(І-інтенсивність намагн.в зовн.полі),тому крива весь час зростає при насичуванні.

96.Крива розмагнічування..Це 2-ий квадрат межової петлі гістерезісного циклу.По ній знаход.енергетичний добутокW=ВмНм/2 (м-показує,що В і Н беруться по межовій лінії).Показує здатність до накопичення магн.енергії-головна хар-ка магнітотв матеріалу. (спонтанно намагнічуються,їх важко намагнітити, але тоді вони довго залиш.в такому стані-постійні магніти, мають малі втрати під час перенамагнічування,треба,щоб були дисп.,щоб було більше дефектів).-Br Вr-залишкова індукція,

-Hc Нс-коерцентивне поле(головна для розподілу фером.на магнітом’які(Нс<80А/м)(осердя дроселів) і магнітотверді(Нс>8000А/м- зберігають намагнічуваність (постійні магніти)

9 7.Магнітна кристалографічна анізотропія.Основна крива намагнічування для різних напрямків. Будь-яка будова має вісь важкого і легкого намагнічування. К- константа магнітної кристалографічного матеріалу. Магнітної кристалограф.анізатропії-недолік,бо мало випадків можливості монокристалічної будови.Чим↑ К,тим гірше феромагнітний матеріал.Можна усунути текстурою.Можна також зменшити К,зробивши сплав Fе-Nі(залежить від співвідношення мас заліза і нікелю).

9 8.Магнітостикція.Зміна лінійних розмірів феромагн.у магн.полі.Є спонтанна(виникає під час охолодження фером.нижче т.Кюріутв-ся доменизміна розмірів) і лінійні(при будь-якій Т,яка нижце т.Кюрі,зміна розмірів за рахунок зміни розмірів доменів).λ=∆l/l- коефіцієнт магнітострикції,чим ↑λ,тим ↑розміри.на магн-стрик.додатково витрачається енергія намагнічування.Якщо ф-я поля парна,то магнітост.явище шкідливе.Якщо парну ф-ю підмагнічувати,то вона стане непарною.за допом.магнітострикції можна перетвор.ел.коливання в механічні.Щоб λ=0 при малих магн.полях – Fe-Ni(пермалоїд).

103.Сплавиміді.1)латуні(Си=55%,Zn<45%;підвищ.прочність при 45% Zn,при 37%-пластичність)2)бронзи( сплави Си з ін.Ме,Си+олово:)

104 Деформаційні сплави алюмінію 1)Дуралюміній(Al-Cu-Mg) +Mn позн Д16. Mn підв стійк проти корозії Fe,Si зниж тріщіностійкість кремн при старінні упрочнюють сталь пониж темпер тормозить старіння з Д16 роблять силові каркаси, кузовм авто

105.Ливарні сплави алюмінію Al сплави.Повинні мати ↑рідкоплинність,малу усадку,малу здатність до утв-ня тріщин,опір до корозії. Високі властивості-сплави з евтектикою,яка виникає при наявності вмісту лег.елементів>межової розчинності в Al.Є Al-Si(сілуміни, ↑прочність,корозійна стійкість,Т1,4,6),Al-Cu(↑мех.властивості при ↑Т,добре обробл.різанням, ↑усадка,схильність до утв-ня тріщин,нестійкий до корозії.

107 Термопласти - полімерні матеріали, здатні оборотне переходити при нагріванні у высокоеластичне або вязкотекучий стан. Полімери-Термопласты можуть мати лінійне або розгалужена будова, бути аморфними (полістирол, поліметилметакрилат) або кристалічними (полиэтилен, поліпропілен). У відмінність

108 Реактопласти- пластмаси, переробка яких у вироби супроводжується необоротною хімічною реакцією, що приводить до утвору неплавкого й нерозчинного матеріалу. Найпоширеніші реактопласти на основі фенолформальдегидных, эпоксидных і карбамідних смол. Містять звичайно більші кількості наповнювача - скловолокна, сажі, мела

Belongs Black_Star

ПС С Бидоном лучше не выделывайтесь.