2. Порядок виконання лабораторної роботи.

1. Ознайомитись з системними функціями для виводу інформації на екран.

2. Написати програму, що використовує системні функції для виводу на екран інформації за допомогою падаючих букв та рядка, що біжить.

3. Зберегти інформацію в створеному файлі.

4. Відповісти на контрольні питання.

5. Оформити звіт.

3. Контрольні питання

1. Які переривання використовуються при роботі з терміналом?

2. Особливості організації виводу інформації на екран.

3. Яким образом встановлюється і змінюється колірна підтримка режиму виводу інформації?

4. Проаналізувати доступні засоби BIOS для організації виводу на екран.

5. Порівняти дію різних системних функцій виводу на екран.

6. Яким чином можна позиціювати курсор на екрані?

7. Які обмеження має дев’ята функція для виводу інформації на екран?

Лабораторна робота № 3 Системні функції для роботи з пристроями вводу інформації в системах управління

Мета роботи: Вивчити системні функції для роботи з клавіатурою.

1. Теоретичні відомості

1.1. Апаратна реалізація пристроїв введення інформації

Клавіатура PC являє собою уніфікований пристрій зі стандартним роз’ємним стиком і послідовним інтерфейсом зв'язку із системною платою. Як датчики натискання клавіш застосовують механічні контакти (відкриті або герконовые), кнопки на основі струмопровідної гуми, ємнісні датчики і датчики на ефекті Холу. Типи клавішних датчиків впливають на надійність, довговічність і, звичайно ж, ціну клавіатури. Останні два типи є самими довговічними, оскільки в них виключені механічні контактні системи. Незалежно від типів застосовуваних датчиків натискання клавіш, усі вони поєднуються в матрицю. Клавіатура містить внутрішній контролер, виконаний звичайно на мікросхемі із сімейства MCS-48 фірми Intel, що здійснює сканування матриці клавіш, управління індикаторами, внутрішню діагностику і зв'язок із системною платою послідовним інтерфейсом по лініях KB-Data і KB-Clock.

Серед звичайних (стандартних) виконань існують три основних типи клавіатур:

- Клавіатура XT - 83 клавіші, в оригіналі без індикаторів. Згодом до них додали індикатори стану NumLock і CapsLock, що керуються внутрішнім контролером по натисканню відповідних клавіш. Однак стан цих індикаторів може не бути синхронізованим із прапорами в ОЗУ, якими користуються драйвери.

- Клавіатура AT- 84 клавіші, що відрізнялася від XT появою додаткової клавіші SYSREQ загадкового призначення й індикаторів Num Lock, Caps Lock, Scroll Lock. Двунаправлений інтерфейс із системною платою дозволяє програмі коректно керувати індикаторами, а також програмувати деякі параметри клавіатури і робити діагностику.

- Розширена клавіатура (Enhanced) - 101/102 клавіші, що застосовується в більшості моделей AT і PS/2, що стала сучасним стандартом. Деякі розширені клавіатури (наприклад, "Microsoft Natural") мають 104 або 105 клавіш, з'явилися і 122-клавішні моделі.

Клавіші розширеної клавіатури розділені на 4 групи:

- основна клавіатура;

- функціональна клавіатура;

- цифрова клавіатура (Numeric Keypad), при виключеному індикаторі NumLock (або включеному NUMLOCK і натисканні SHIFT) використовувана для управління курсором і екраном;

- виділені клавіші управління курсором і екраном, що дублюють ці функції цифрової клавіатури.

По електричному інтерфейсі клавіатури XT і AT збігаються, за винятком того, що двунаправленный інтерфейс дозволяє клавіатурі AT приймати команди від системної плати. Однак по логічному інтерфейсі вони несумісні, а клавіатура AT іноді має перемикач режиму XT/AT. Клавіатура PS/2 відрізняється від AT тільки виконанням роз’ємного стику, при необхідності можна використовувати переходник (краще м'який).

"Ламана" клавіатура, незважаючи на характерний зовнішній вигляд (за що вона й одержала свою назву), апаратно нагадує 101-клавішну клавіатуру. Оскільки вона сумісна з усіма клавіатурами, її установка не викликає ніяких проблем, і хоча до неї потрібно звикнути, користуватися нею зручніше, ніж звичайними клавіатурами. Вона особливо зручна для тих, кому приходиться багато друкувати.

Існують два основних типи клавіатур:

- контактні;

- безконтактні.

У контактних клавіатурах використовуються мікро-перемикачі, встановлені в кожній клавіші. Ці перемикачі забруднюються, і їх треба періодично чистити. Іноді них приходиться змінювати. Ці мікроперемикачі запаяні в плату, але замінити їх нескладно, оскільки поруч немає ніяких ніжних мікросхем. Оскільки клавіатури коштують дуже недорого, може виявитися більш вигідним викинути несправну клавіатуру і купити нову.

Фірми IBM і AT&T випускають ємнісні клавіатури. Нижня частина такої клавіатури є одною великою обкладкою конденсатора. Клавіша натискає на пружину, що у свою чергу натискає на штовхальник. Штовхальник передає зусилля на ємнісний осередок. Ємнісний осередок посилає сигнал, що інтерпретується мікропроцесом 8048, встановленим у клавіатурі. Він пересилає ідентифікатор клавіші, називаний скан-кодом у ПК. ПК визначає, яка клавіша була натиснута.

Така клавіатура складніше, ніж звичайна контактна клавіатура, хоча вона і має набагато більш високу надійність. Але можливості її ремонту обмежені.